Сміттєвий колапс у Києві. Полігон №5 не закриють, бо це спричинить екологічну катастрофу

Фото: ns-plus.com.ua

Вікторія Губарева

Щорічно Київ генерує 1 300 000 тонн сміття. Менше 8% цього непотребу сортується і переробляється в столиці. Сміття з житлових секторів вивозиться на  сміттєспалювальний "Завод "Енергія", сміттєсортувальну станцію "Грінко-Центр", полігони та звалища Київської області. Проте більшість сміття, з порушенням усіх сучасних екологічних стандартів, захоронюється за містом, в селі Підгірці, на так званому спецполігоні з твердих побутових відходів № 5. Це мальовнича лісова місцина, яка 34 роки тому перетворилася на могильник столичного сміття – справжню екологічну бомбу для навколишніх мешканців та головної річки країни. 

Цього року підприємство «Київспецтранс» обіцяє розпочати розробку проектної документації для подальшої рекультивації другої карти на полігоні № 5. Одразу після цього повідомлення розлетілась новина — полігон закривають. Її було представлено як гарну новину, сенсацію. Усе це мало б виглядати як піклування про екологію. Проте насправді все зовсім не так, а невдалі чи неграмотні дії можуть призвести до жахливих наслідків для мешканців Києва та області.

Полігон №5 – це справжня екологічна катастрофа

Фото: tsn.ua

Полігон складається з двох ділянок – карт, загальна площа яких становить 65,2 га. Сюди щороку привозять по 450 тисяч тонн відходів, які закочуються тракторами та бульдозерами у монолітний шар. Сьогодні він досягає висоти в понад 90 метрів — це висота 24-поверхівки. 

Ресурс цього полігону вичерпано, а подальше використання суперечить екологічним нормам — це визнає навіть Київміськрада. Про стан полігону журналісту "Рубрики" розповів екоактивіст Єгор Фірсов, в минулому — виконуючий обов'язки голови Держекоінспекції:

"Полігон не було обладнано бетонним каркасом. Дощова вода, яка просочується крізь сміття й утворює фільтрат, а він отруює ґрунт та підземні води. Внаслідок процесів бродіння тут постійно утворюється біогаз з парів води, оксидів вуглецю та азоту, аміаку, вуглеводнів, сірководню, фенолу. В атмосфері вже виявлено перевищення рівня формальдегіду в 1,33 рази у порівнянні із встановленим гігієнічним нормативом. Це прямий шлях до онкозахворювань, дизентерії, церозів, захворювань дихальних шляхів та алергій".

Тепер КМДА запевняють, що вплив фільтрату на навколишнє середовище буде зменшено за допомогою системи очищення фільтрату вод «ROCHEM», яка здатна очищати 750 кубометрів фільтрату на добу. А після встановлення третього додаткового модулю очистки потужність системи зросте до 950 кубометрів на добу. Фірсов запевняє, що заворушитися чиновників КМДА змусили не благі помисли про природу і здоров'я людей, а масштабні акції протесту, що сталися у жовтні 2016 року:

"Тоді громади чотирьох сіл навколо полігону – Підгірці, Креничі, Ходосівка та Романків – заблокували проїзд до сміттєзвалища, а заразом і жваву трасу поруч. Заспокоїти протест їздив особисто заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Тоді він дав останню «китайську обіцянку» закрити питання у 2018 році. Спрямувавши з Києва нові відшкодування до сільських бюджетів, вдалося домовитися з місцевою владою і заткнути рота громаді. Та чи надовго?".

То де ж тут закриття полігону? 

Фото: bigmir.net

ЗМІ після відповідного повідомлення Київміськради писали про закриття полігону, прирівнюючи це поняття до рекультивації, проте не слід їх плутати. Рекультивація і закриття полігону – це абсолютно різні речі. Адже перший процес передбачає лише нове освоєння старих потужностей сміттєзвалища. А отже, за косметичними оновленнями екокриза лише поглибиться. Втім, сама можливість закриття полігону, зважаючи на об'єми продукованого столицею сміття, під великим питанням. 

Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА, запевняє, що паралельно місто працює над створенням альтернативи полігону. За його словами, Київ розробив План управління відходами, який передбачає будівництво переробних підприємств і є дорожною картою для міста у питанні створення цивілізованої моделі поводження з відходами для столиці, проте такі обіцянки кияни слухають з 2006 року.

Що можна зробити пересічному громадянину, аби не допустити екокатастрофи? Звичайно, що вирішувати такі глобальні проблеми має влада, але сумлінні громадяни знають, що розумне використання ресурсів не менш важливе:

"У теперішні часи часто говорять про відповідальність, але найчастіше, щоб перекласти її на когось іншого, — розповідає Анастасія Мартиненко, екоконсультантка, голова Zero Waste Alliance Ukraine. —  Наприклад, на питання "Хто винний у проблемі сміття?" більшість людей відповість — держава, яка не налагодила роздільний збір та переробку відходів. Або, у крайньому випадку, споживач, який несвідомо купує та викидає надто багато сміття, часто у навколишнє середовище. Але дуже мало уваги приділяють Виробникам, які, користуючись недосконалістю законодавства, виготовляють товари із надмірним пакуванням, яке неможливо або економічно не вигідно переробляти. І така ситуація не лише в Україні, а будь-де у світі".

Які існують практики запобігання утворення відходів та повторного використання?

Анастасія Мартиненко розказала, з чого почати розумне використання ресурсів. В першу чергу, за її словами, потрібно взяти відповідальність на себе:

Де б ви не були, чим би ви не займались, ви завжди можете змінити ситуацію! Ми всі є споживачами і, як мінімум, можемо купувати більш свідомо, а саме:

1. Не купувати те, що вам не потрібно. 
2. Купувати менше (одягу, зайвої їжі, пакування), використовувати менше ресурсів (води, електроенергії). Надавати перевагу виробникам, що піклуються про своїх співробітників, локальним та сезонним продуктам.
3. Використовувати речі повторно (купувати б/в, ділитись речами, ремонтувати речі, користуватись багаторазовими альтернативами: торба, чашка, пляшка та ін.)
4. Сортувати, в першу чергу, ще у магазині (можна розпочати з поділу на 2 відра — сухе і чисте збирати окремо від мокрого і брудного (органіки)), збирати окремо та передавати на утилізацію небезпечні відходи (батарейки, термометри, лампи, ліки, електроніку)
5. Компостувати залишки їжі (із спеціальним компостним відерцем вдома, або компостером надворі).

Якщо ви Виробник, ви можете:

1. Змінювати пакування своєї продукції на дійсно екологічне — тобто максимально багаторазове (не шукати заміну одноразовому на інше одноразове).
2. Допомагайте вашим працівникам змінювати їхні звички — проводьте освітні заходи, заохочуйте до змін.
3. Покращуйте умови праці ваших співробітників. Відповідальність — це не лише про сміття чи ресурси, це також про соціальну рівність.
4. Підтримуйте ініціативи, які дійсно вирішують проблему (за можливості, частиною від вашого прибутку).

Якщо ж ви знаходитесь при владі, та ваш список добрих справ може виглядати так:

1. Щоб було менше сміття, його в першу чергу треба менше продукувати. Тобто мова про заборону одноразового посуду, пакетів та інших одноразових непотрібних товарів.
2. Відкривайте центри повторного використання. Велика кількість речей, що потрапляють на сміттєзвалища, можуть бути відремонтовані та використані повторно. До речі студенти Zero Waste Academy, планується відкрити такі центри.
3. Налагодьте роздільний збір відходів, в першу чергу органічних — адже це 40% сміттєвого відра. Як бонус, після компостування отримаєте корисне добриво.
4. Проводьте інформаційні кампанії для населення. 
5. Окремої уваги заслуговує заборона сміттєспалювання. Пам'ятайте, ніде в світі не існує "безпечного" спалювання відходів. 

Беріть відповідальність на себе, змінюйте себе і тоді ми всі зможемо насолоджуватись чистими та здоровими містами без відходів.

Читайте також про ТОП-7 проблем з екологією в Києві і як вижити в столиці.

Як уникнути пожеж на звалищах? У Львові запустили збір органіки на рівні міста

Битва зі сміттям під Полтавою. Що відбувається на Макухівському звалищі

Як працює сміттєспалювальний завод "Енергія" у Києві