- Категорія: місто
- Проблема: тепловий острів, скорочення біорізноманіття, забруднення повітря
- Рішення: Кишеньковий парк
Кишеньковий парк — простір, що одночасно є компактною зеленою зоною та громадським простором площею до 1000 м2 на місцевості, якій притаманна висока щільність забудови.
5 перших кроків:
- Визначтесь з типом майбутнього парку: активний, пасивний чи бонусний;
- Підберіть відповідне місце для його розташування та отримайте дозвіл власника території чи місцевої влади (якщо це комунальна земля);
- Проведіть локальний аналіз для виявлення потреб та зацікавлень майбутніх відвідувачів;
- Сформуйте спільну відповідальність, долучивши до розробки експертів-урбаністів, місцевих мешканців та локальний бізнес;
- Придумайте родзинку для свого парку, наприклад, фокусний об'єкт або незвичайне архітектурне, ландшафтне рішення, що буде привертати увагу людей.
Детальніше:
Найчастіше громада гуртується, аби облаштувати кишеньковий парк на місці стихійних сміттєзвалищ, самозахоплених паркінгів, занедбаних будівельних майданчиків та інших ділянок, що не мають функціонального призначення.
Кишенькові парки частково розв'язують проблему доступності зелених зон, а також зміцнює зелений каркас міста, об'єднуючи озеленення в систему зелених коридорів. Завдяки кишенькового парку покращується не лише простір, а й середовище навколо. Така зелена «міська кімната» може слугувати для проведення ділових заходів, невеликих ярмарків локальних продуктів, камерних концертів просто неба.
Містопланувальники виділяють три типи кишенькових парків: активний, пасивний та бонусний. Активні парки пропонують конкретний сценарій використання. Пасивні парки зазвичай виглядають як невелика зона відпочинку з вуличними меблями у затінку, поруч з якими може бути фонтан чи інше джерело води. Бонусними вважаються найменші парки, що мають у своїй основі рослинність та з'явилися як зелені острівці на декількох десятках квадратних метрів у межах перехресть, місць для паркування, біля магазинів чи кафе, в результаті доброустрою територій, прилеглих до об'єктів приватної власності.
Джерело: ГО "ПЛАТО"