Компромат для Трампа: чому з'явилися записи нібито розмови Порошенка з Байденом
Відео начебто доводить "корупцію" Байдена і Порошенка, вигідне їхнім опонентам – однак доказів його справжності немає
Фото УНІАН
Якщо скандинавська політика асоціюється з жінками у парламентах та урядах, то українській поки личить інший стереотип – "касетні скандали".
Країна вже бачила "Плівки Мельниченка", записи регіонала-втікача Олександра Онищенка, переговори посадовців Укроборонпрому (з них потім виросло розслідування імені Гладковських), з недавнього – "плівки Єрмака". Тепер маємо новий "злив", цього разу – вже міжнародний.
Як все почалося: нардеп Деркач опублікував нібито компромат на Петра Порошенка і Джо Байдена
19 травня для України могло б бути просто річницею коронації Анни Ярославни у Франції, але у 2020 році це дата старту нової політичної історії. Цього дня позафракційний нардеп Андрій Деркач опублікував записи, на яких нібито чутно розмову колишнього президента України Петра Порошенка з колишнім віцепрезидентом США Джо Байденом.
Власне, основний скандал виник через тему звільнення ексочільника ГПУ Віктора Шокіна, яку обговорюють на плівках. Начебто 3 грудня 2015 року держсекретар США Джо Керрі закликав Порошенка звільнити Шокіна. Вже 16 лютого 2016 року президент України відзвітував: претензій до генпрокурора нема, але для Байдена – звільнять. Шокін справді пішов у відставку 29 березня, після цього віце-президент США розблокував 1 мільярд доларів фіндопомоги Україні.
На інших записах Порошенко і Байден нібито обговорюють українську політику. Так, віцепрезидент США рекомендує "вчинити тиск на "ПриватБанк", коли готувалась його націоналізація. А Порошенко просить Байдена надавити на партію "Самопоміч", аби та підтримала Наталію Яресько і хвалиться підвищенням тарифів.
"Міжнародна корупція" і "зовнішнє управління", – так це тепер коментують опоненти Порошенка, зокрема ексрегіонали.
Зеленський вже назвав ці плівки доказом держзради, однак є сумніви у їх правдивості
Далі в гру вступив Володимир Зеленський і пообіцяв учасникам розмов наслідки, вивівши скандал на президентський рівень. "Я впевнений, що вони [команда Порошенка] так керували державою, що на них чекає ще багато різних пригод і різних вироків … Я думаю, що це [плівки] не останній дзвінок, який побачать українці… Я знаю, що це може бути сприйняте та кваліфіковане як державна зрада", – заявив президент під час пресконференції 20 травня.
Фото Reuters
Тоді ж Зеленський сказав, що Генпрокуратура дійсно відкрила проти Порошенка кримінальну справу за держзраду – якраз через почуте на записах.
Більше того, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков розповів, що депутати пропонують створити слідчу комісію, яка вивчатиме правдивість відео. За це активно виступає нардеп Олександр Дубінський, соратник олігарха Ігоря Коломойського.
На це відреагував уже Державний департамент США. Американські дипломати зв'язалися з МЗС України та депутатами, попросивши "утриматися від впливу та втручання у передвиборну кампанію у Сполучених Штатах".
Однак є кілька підстав серйозно сумніватися у правдивості записів. По-перше, Андрій Деркач просто опублікував ці плівки, вони не пройшли жодну технічну експертизу на справжність. Відверто дивує і пояснення про журналістів, які таємно передали відео нардепу, який ще й ніколи не був палким антикорупціонером. У реальності розслідувачі самі публікують сенсаційну інформацію – достатньо згадати сюжети "Наших Грошей" про корупцію в Укроборонпромі.
За словами ж речника Байдена Ендрю Бейтса, "плівки Деркача" – не що інше, як сильно відредаговані і перемонтовані записи справжніх розмов.
Скандал формально український, але реальна його причина – вибори у США
Якщо в Україні тема компромату швидко відійшла у тінь пресконференції Зеленського, то у Штатах опоненти Байдена влаштували йому цілу хвилю критики. Адже все це американський скандал, у який потрапила Україна.
Зараз у Штатах триває передвиборна кампанія, у якій Дональд Трамп змагається з Джо Байденом. І звинувачувати Джо у "корупції в Україні" – одна з улюблених тем Трампа, прямо як Липецька фабрика для критиків Порошенка (власне, історія з імпічментом у Трампа теж була через це).
А все тому, що у Джо Байдена є син, Гантер, який займається бізнесом. З 2014 по 2019 роки він був членом наглядової ради української (!) газової компанії Burisma, що належить ексрегіоналу Миколі Злочевському (і тому Генпрокуратура розслідувала її діяльність).
Так от, Трамп і компанія начебто вірять, що Байден усував Шокіна не через корупцію у ГПУ чи там розвал справ ексрегіоналів. А для того, щоб зупинити розслідування Шокіна у справі Burisma і врятувати Гантера від суду (хоча прямих доказів цього у трампівців досі немає).
А тепер у республіканців є відео, яке вони можуть "розганяти" у медіа як доказ "провини" Байдена (хоча жодних прямих доказів, які б знищили репутацію Джо, ми так і не почули).
Справа тут зовсім не у бажанні Трампа відновити справедливість. Команда чинного президента бачить шанс вдарити по іміджу Байдена. Мовляв, "дивіться, він корупціонер, який торгує інтересами США за кордоном і ладен шантажувати союзників, аби "відмазати" сина від слідства" (паралельно трампісти закидають Байдену ще й дружбу з Китаєм). Зараз Трамп відстає від Байдена лише на 6%, кожен голос важливий – словом, знадобиться будь-який компромат.
А тому замовники, імовірно, у команді Дональда Трампа
Дійсно, "сліди" замовника можуть вести зовсім не до хейтерів Порошенка, а до команди президента США.
"Це спецоперація людей [республіканців], зацікавлених у переобранні Трампа на другий термін", – відзначив ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун. Адже Деркач-викривач, за даними Daily Beast, має зв'язки з Руді Джуліані, другом і адвокатом Трампа, вони навіть зустрічалися у Києві.
Руді відомий якраз як "експерт" з добування компромату на опонентів Трампа. Раніше він брав участь у шантажі Володимира Зеленського, тож цілком міг домовлятися про "злив" щодо Байдена (навряд чи він приїхав просто куштувати Київську перепічку).
Ба більше, за даними "Дзеркала тижня", то був лише початок. Нібито днями до Києва мав прибути емісар Трампа з подвійним завданням. По-перше, цей хтось має переконати Зеленського звернутися до США з юридичним запитом зразка "ми тут виявили злочини Байдена, допоможіть нам" (а республіканці розкрутять цю тему у США, щоб очорнити опонента).
По-друге, посланець нібито має просити у Зе більше компромату – обіцяючи нову допомогу Україні у відповідь на "так", і нове погіршення стосунків зі США, якщо "ні".
Непрямим доказом цієї історії є раптове рішення комітету Сенату США звернувся до суду, аби отримати документи, які стосуються Гантера Байдена і Burisma. Комітет очолює республіканець Рон Джонсон – і це ще один фрагмент спланованої кампанії проти Джо Байдена.
І, погана новина: оскільки доказів нема, нас можуть чекати нові "зливи" і нові прохання Трампа.
А от виконавці – явно в Україні, хоча сліди можуть вести у Кремль…
Однак за законами класичного детективу, крім таємничих замовників мають бути і прозаїчні виконавці: адже Джуліані явно не сам шукав і монтував записи.
"Цей скандал має російське коріння", – вважають у Держдепі, і версія дійсно можливо. Так, видання Washington Post припускає Андрія Деркача з кремлівськими спецслужбами (нардеп вчився у Школі КДБ імені Дзержинського, а у політиці займав проросійські позиції).
На думку ексзаступника голови СБУ Олександра Скіпальського, якраз Деркач міг отримати записи від росіян, які добули їх завдяки своїй агентурі і передали знайомому з часів Школи КДБ політику. До того ж, Кремль традиційно використовує фейки у своїх спецопераціях.
Між іншим, саме Росія найбільше зацікавлена у цій історії. Нові записи водночас дискредитують Україну (вона знову джерело скандалів для пересічного штатівця), провокують Дональда Трампа далі тиснути на Київ і псувати українсько-американські стосунки, а заразомі розколюють суспільство у США.
А от справжня загадка – роль у цій історії Ігоря Коломойського. Близькі до олігарха медіа також розкручують цю тему, і, за словами директорки центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук, скандал Коломойському вигідний.
І ось чому. Зараз слово "США" навряд чи приємне для бізнесмена, бо ФБР веде проти нього слідство за відмивання грошей "ПриватБанку". На цьому тлі, за даними американського порталу ТРМ, соратники олігарха, зокрема Олександр Дубінський (а з ними видання пов'язує і Деркача) у грудні зустрічалися з тим-таки Джуліані і начебто пропонували йому компромат. Чи могла "група Коломойського" спробувати "задобрити" Трампа в обмін на вирішення проблем із законом? Зі ЗМІ відомо, що саме таку угоду, "компромат у обмін на амністію", помічник Джуліані Лев Парнас пропонував іншому олігарху, Дмитру Фірташу. Але прямих доказів тут немає.
І для української влади є єдине гарне рішення: не втручатися
Доказів немає, зате рецепт успіху для Володимира Зеленського є – лишатися осторонь і взагалі ігнорувати американські вибори. Інші варіанти можуть влаштувати олігархів чи росіян – але не Україну
Адже з 2014 року Україна має у Конгресі США двопартійну підтримку: і республіканці, і демократи виступають за дипломатичну і військову допомогу Україні в конфлікті з Росією. Наприклад, у грудні "червоні" і "сині" спільно голосували проти повернення Росії до "великої сімки". Так от, будь які рухи Зеленського можуть нашкодити цій підтримці.
Наприклад, якщо українська влада почне гучно розслідувати зміст плівок і називати усе це "держзрадою", ми зіпсуємо стосунки з командою Джо Байдена (адже це гра проти нього на користь Трампа). І навіть для нейтральних експертів у Вашингтоні Україна стане "країною проблем", хитрі представники якої добувають компромат на американців і свідомо втручаються у їхні вибори.
Зеленському і Єрмаку американці просто не довірятимуть – тому менше перейматимуться долею України (а охочих надавати нам сучасну зброю чи інвестиції теж більше не стане). Інша справа, що спростовувати плівки теж невигідно – це викличе вже злість Трампа і підозри, що Київ працює на Байдена.
До того ж, реальних причин для слідства тут немає: наші суди не приймають докази, добуті незаконним шляхом, а саме такими є "плівки Деркача" (до речі, саме тому "посадити Порошенка" за них не вийде).
А тому команді Зеленського слід уникати будь-яких заяв (а тим більше дій) і не коментувати ці записи взагалі. Адже в українських реаліях слова президента про "вирок Порошенку" явно мотивують правоохоронців до роботи.
Саме так Україна може зберегти важливу для нас військову і дипломатичну підтримку США.
