Хто приїхав в Україну? Президенти, прем'єр-міністри та перші леді, які не бояться підтримати нашу країну візитами
Друзі пізнаються у біді. Від початку повномасштабної агресії росії проти України нашу країну відвідали десятки делегацій. Згадуємо їх усіх і пояснюємо, чому такі візити працюють.
У чому проблема?
Вночі 24 лютого росія відкрито розпочала повномасштабну війну проти України, атакувавши ракетами Київ та інші міста. Загинули сотні людей, десятки тисяч втратили всі свої статки, мільйони вимушені були покинути рідні міста й села, рятуючись від жахіть війни. Наші воїни мужньо захищають нашу країну і виборюють кожен клаптик нашої землі. Волонтери і люди в тилу роблять усе, щоб наблизити нашу Перемогу. Єдність українців надає нам віри у майбутнє й сил. Проте ворог підступний і не такий слабкий, як би всім нам хотілося. Ракет, як і живої сили, у нього ще вистачає.
Яке рішення?
Ми не самі. Весь світ тепер з Україною. Від початку повномасштабної російської збройної агресії жестів і слів солідарності з Україною з боку цивілізованого світу не бракувало. Проте треба й діяти. Зараз Україна як ніколи потребує підтримки. Особливо в політичному плані. Це стосується і візитів важливих політиків до Києва.
Візити високопосадовців в Україну під час війни — це не тільки перемовини та угоди про надання Україні зброї. Це важлива моральна та іміджева підтримка, яка безперечно додасть і нових витків у практичній площині. Це потужний сигнал та демонстрація, що народи з різних куточків світу стоять поряд з Україною в боротьбі з російськими окупантами. Це ще один доказ того, що Україна стоїть на захисті всього західного світу, та є невід'ємною його складовою, на яку впав тягар протистояння з віссю зла. Крім того, такі візити не дають забути про Україну в інших країнах, переключити увагу з неї на щось інше, звикнути до ситуації "війна в Україні". А це вже неабияк важливо.
Як це працює?
15 березня: міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс
" Підтримка Литви — залізна!"
Першою ластівкою, яка прилетіла з підтримкою до України в борні став Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, який 15 березня приїхав до Львова, щоб зустрітися з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. "Підтримка Литви залізна — двостороння та в рамках ЄС та НАТО. Ми працюємо над прискоренням вступу України до ЄС. Росія повинна бути притягнута до відповідальності за її злочини", — написав у той день Кулеба.
16 березня: голови урядів Польщі, Чехії та Словенії
"З такими друзями ми переможемо"
Наступного дня прифронтовий Київ відвідав прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який, попри бойові дії, прибув з главами урядів Чехії та Словенії. В ході візиту він закликав інших європейських лідерів наслідувати їхній приклад: "Закликаю керівників європейських країн, президента Франції, канцлера Німеччини та прем'єр-міністра Великої Британії з'їздити до Києва, подивитися в очі матерям, що плачуть, подивитися зблизька на українську націю, зміцнити їхню волю до боротьби", — підкреслив він. Після зустрічі із прем'єр-міністрами сусідніх держав президент Зеленський вийшов до журналістів зі словами: "З такими друзями ми переможемо".
Коли Моравецького запитали, що зараз потрібно українцям, які відбивають напад росії на свою країну, він щиро відповів: "Їм потрібно, щоб наші шановні партнери із Заходу закрили в ящики свої калькулятори, відкрили совість та подивилися на те, що відбувається у середині Європи, у третьому десятилітті 21 століття".
Незважаючи на це, в той момент Зеленський вирішив не закликати іноземних лідерів приїжджати до Києва, зважаючи на війну в Україні, але заявив, що "двері для них відкриті". "Я не хочу їх підставляти. У нас війна, це їхній вибір. Я скажу так, як говорить нам НАТО: "Двері відкриті", – сказав президент в інтерв'ю суспільним мовникам 21 березня.
1 квітня: президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола.
"Ми з вами і в хороші, і у важкі часи"
Президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола приїхала в Київ на запрошення Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. "Я тут, щоб сказати вам, що ми з вами і в хороші, і в важкі часи. Ми ніколи вас не покинемо", – заявила Мецола, звертаючись до Верховної Ради 1 квітня.
"Для мене, для Європи, для усього світу український народ — герої; ви боретеся за те, у що ми всі віримо: свободу, демократію, верховенство права. Без цих цінностей не існує нічого іншого", – зазначила вона.
Пані Роберта приїхала не тільки для того, щоб виразити своє захоплення. Вона дала три обіцянки членам українського парламенту:
- По-перше, Президентка Європарламенту наголосила, що Європа не залишить агресію Росії безкарною: "Винні відповідатимуть за те, що вони тут скоїли. Нам потрібні більш жорсткі посилені санкції".
- Вона також підтвердила підтримку Європарламентом прагнення України стати кандидатом на вступ до ЄС: "Україна – це Європа; Україна бачить ЄС як своє призначення тепер більше, ніж будь-коли раніше".
- Також Мецола анонсувала створення Трастового фонду солідарності України та організацію Міжнародної конференції донорів, "щоб допомогти відбудувати Україну".
6 квітня: президент ПАРЄ Тіні Кокс
"Я радий, що нам не забракло сміливості"
Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Тіні Кокс прибув до Львова 6 квітня. Це був його перший візит до нашої країни. Не так давно Тіні Кокс був відомий низкою заяв на виправдання російської агресії проти України. Так, у 2014 році, коли він очолював ліве крило асамблеї, то говорив, що жителі Донбасу нібито "дивляться на росію як на альтернативу" через "внутрішні проблеми України". Журналісти називали Кокса "відкритим агентом кремля та найефективнішим лобістом інтересів рф у Асамблеї". Але з початком повномасштабної військової агресії росії проти України, він несподівано став локомотивом виключення росії з Ради Європи.
"Знаю, що в Україні кажуть, мовляв, я проросійський. Але для мене немає причин бути чи проросійським, чи проукраїнським. Можна було би очікувати, що я пронідерландський, але все ж таки я представляю всю ПАРЄ", — зауважив на зустрічі Кокс.
Він наголосив, що зараз, під час війни, "ми бачимо іншу реальність" і поділився радістю, що завдяки співпраці Парламентської асамблеї та Кабінету міністрів Ради Європи, вдалося за три дні призупинити представництво росії в органах РЄ, а за три тижні — виключити її з організації. "Я казав і кажу: дуже шкода, що нам довелося ухвалювати це рішення, але я радий, що нам не забракло сміливості для цього".
"Події в Україні свідчать, що історія може йти в жахливому напрямку. Бо така війна, без жодних причин для неї… А ми почули від президента путіна приблизно таке: "Мені не подобається цей уряд, ці люди і ці кордони". А це не причина для війни!" — справедливо обурювався Президент ПАРЄ.
8 квітня: віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
"Із цим візитом Європейський союз повертається до Києва"
Віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель та Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вирушили до Києва 8 квітня. Вони стали першими політиками високого рівня, які на власні очі побачили жахливі наслідки російської окупації в Бучі.
"Руйнування, звірства, вчинені росією, і неймовірна ціна, заплачена невинним українським народом", — прокоментував побачене Боррель, закликавши притягнути винних до відповідальності.
Пані Урсула прибула до Києва не з пустими руками. Вона передала Зеленському важливий документ — опитувальник, заповнення якого є необхідним кроком для надання Україні статусу кандидата в ЄС. В результаті трохи більше, ніж через місяць після візиту, Україна відповіла на всі запитання в опитувальнику. Тепер м'яч знову на полі ЄС.
"Із цим візитом Європейський Союз повертається до Києва. Я маю на увазі, буквально: наш голова делегації повернувся, аби ми могли працювати більш безпосередньо та тісно з українською владою", — додав голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.
9 квітня: Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон
"Я чув, що вас тут називають "залізні люди"
Велика Британія — один з найбільших союзників України зараз. Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон дістався до Києва потайки, його візит був неанонсованим. За висновками експертів, раптовий візит британського прем'єра Бориса Джонсона до Києва був пов'язаний з необхідністю терміново з'ясувати поточну ситуацію й дізнатися деталі перемовин з росією.
Джонсон розмовляв з президентом Володимиром Зеленським тет-а-тет. Зустріч Джонсона та українського президента пройшла "дуже насичено та конструктивно". За словами Зеленського, Джонсон на власні очі побачив, як змінилась Україна під час війни. Разом вони оглянули Київ, отримали у подарунок по знаменитому півнику — символу стійкості Бучі, підбили підсумки спільної роботи та запланували майбутні кроки. "Висновок один, він наш спільний — ми маємо ще більше тиснути на рф, тиснути дієвою допомогою народу України саме у захисті від рф, тиснути санкціями", — підкреслив Зеленський.
Під час візиту містер Джонсон анонсував допомогу в розмінуванні та збройну допомогу ЗСУ у боротьбі проти російської армії. А наступного дня ще й не забув подякувати робітникам "Укрзалізниці", потягом якої він потайки подорожував до Києва з Польщі: "Просто хотів висловити вам величезну подяку — всій команді залізничників — за те, що ви робите. Я чув, що вас тут називають "залізні люди". Це, звісно, пов'язано з вашою залізничною індустрією, але водночас відображає і ваш дух, справжній український дух, який українці демонструють у спротиві жахливій агресії росії", — сказав у своєму зверненні Джонсон.
9 квітня: Федеральний канцлер Австрії Карл Негаммер
"Буча — це місце, де сталися страшні злочини"
9 квітня до України завітав ще один гість — Федеральний канцлер Австрії Карл Негаммер. Він відвідав не тільки Київ, а й Бучу. Канцлер сам заявив про намір побачити місто, яке було так жорстоко окуповане росіянами, та наголосив на необхідності міжнародного розслідування скоєних там злочинів.
"Буча — це місце, де сталися страшні злочини, і необхідно, щоб люди, члени ООН вивчили ці злочини, щоб почала міжнародна юстиція працювати над цим і поступово боролася з цими злочинами", — заявив Негаммер на спільному брифінгу.
13 квітня: президенти Польщі, Латвії, Литви та Естонії
"Жорстокі воєнні злочини, вчинені російською армією, не залишаться безкарними"
Через кілька днів, 13 квітня, на зустріч із Зеленським відправилися президенти одразу чотирьох європейських держав. Польський президент Анджей Дуда та президенти Литви Гітанас Науседа, Латвії Егілс Левітс та Естонії Алар Каріс разом прибули в Україну.
"Наша мета — підтримати президента Зеленського та захисників України у вирішальний для цієї країни момент", — сказав керівник відділу міжнародної політики офісу президента Польщі Якуб Кумох, який супроводжував польського президента.
Президенти відвідали селище Бородянка Київської області, яке було майже вщент зруйноване російськими військами. Про це у твіттері написав литовський президент Гітанас Науседа: "Відвідав сьогодні Бородянку. Ось де темна сторона людства показала своє обличчя. Жорстокі воєнні злочини, вчинені російською армією, не залишаться безкарними. Воєнні злочинці мають переслідуватися на міжнародному рівні. Тримайся, Україно!".
Також сторони говорили також про необхідність запровадження масштабних санкцій, які допоможуть зупинити війну, і невідворотної відповідальності агресора.
"Візит президентів чотирьох країн Євросоюзу на Київщину свідчить про міцну міжнародну коаліцію на підтримку України. І, сподіваюсь, переконає тих, хто сумнівається, в тому, що мати справу з росією — це фінансувати тероризм і геноцид українців", — зазначив прем'єр-міністр України Шмигаль.
У складі цієї делегації мав бажання бути ще один топ-політик — президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, проте українська влада відмовилася приймати його з візитом — через тісні зв'язки німецького політика з росією у минулому.
Довгий час Штайнмаєр був прихильником співпраці Німеччини з росією і формули врегулювання конфлікту на Донбасі, проти якої виступало чимало українців. Своє помилкове сприйняття політики росії німецький президент визнав лише нещодавно. Але 12 квітня дня всі світові видання написали про те, що на німецького президента в Києві не чекають. "Мій друг, президент Польщі Анджей Дуда запропонував, аби ми разом з президентами Естонії, Латвії та Литви поїхали в Київ, щоб показати спільну європейську солідарність з Україною, і я був готовий це зробити, однак, вочевидь, і я готовий взяти це до відома, у Києві цього не захотіли", — зазначив він.
Це викликало тертя у відносинах двох країн, хоча Володимир Зеленський потім заявив, що навіть звернення щодо візиту Штайнмаєра у Києві не отримували.
24 квітня: держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр оборони США Ллойд Остін
"Україна досягає успіхів"
24 квітня на переговори з президентом України прибули держсекретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен і міністр оборони США Ллойд Остін. Це були перші високопоставлені американські представники, які завітали до Києва після вторгнення росії. Таємна поїздка, яку Вашингтон підтвердив лише після того, як американська делегація залишила українську територію, відбулася на 60 день війни.
За словами Блінкена, візит до Києва був нагодою безпосередньо продемонструвати "нашу постійну підтримку українського уряду". Остін, у свою чергу, сказав, що візит до Києва був "дуже продуктивним, дуже цікавим". За цими скупими рядками для преси ховалася не тільки впевненість США в тому, що тепер, після двох місяців активного спротиву, Україна здатна виграти війну, а й обіцяні понад 700 мільйонів доларів додаткової прямої та непрямої військової допомоги.
Втім, у той день Володимир Зеленський прокоментував візит американських високопосадовців досить жорстко. Під час своєї пресконференції він сказав: "Не можна до нас приїжджати з пустими руками. А ми очікуємо не просто презентів чи тортиків, ми очікуємо конкретні речі і конкретну зброю. Тому, я вважаю, що ми зможемо отримати від США домовленості або частину того пакету з озброєння України, про які ми домовлялися раніше". При цьому, він звернувся до всіх лідерів країн, зазначивши, що ми "не країна для трагічних селфі", а закликав приїжджати з конкрентною допомогою. Президент підкреслив, що Україна ніколи не просить у країн про те, чого ті країни не мають.
Після оповитого таємницею візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що росія не досягає своїх військових цілей, а "Україна досягає успіхів".
27 квітня: Генсек ООН Антоніу Гутерреш
"Війну не можна вважати нормою у ХХІ столітті"
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш прибув до України після зустрічі у москві з путіним, де він намагався домовитися про гуманітарні коридори.
У день візиту генсека ООН Антоніу Гуттереша в українську столицю по Києву було випущено декілька російських крилатих ракет, одна з них влучила в житловий багатоповерховий будинок в центрі міста. Не так вже й далеко від того місця, де проводив зустріч та переговори з Володимиром Зеленським генсек ООН Антоніу Гуттереш та прем'єр-міністр Болгарії Кирил Пєтков. Як у світі, так і в Україні цей обстріл розцінили як демонстративний жест кремля. Наприклад, The Guardian констатувала, що ракетний удар по Києву в день візиту генсека ООН на підтримку України став "загрозливою демонстрацією зневаги" з боку росії, а британська Daily Mail з характерною для таблоїда прямотою зазначила, що "путін знову наплював на весь світ".
Гутерреш також відвідав 28 квітня зруйноване російськими загарбниками місто Бородянка в Київської області. Побачене шокувало чиновника. Спілкуючись із пресою, він заявив, що уявляє власну сім'ю в одному з чорних і зруйнованих від снарядів будинків. "Бачу, як мої онуки в паніці тікають. Війну не можна вважати нормою у 21 столітті", — заявив генсек ООН.
А це точно спрацює?
8 травня: Джилл Байден, Джастін Трюдо, Бербель Бас
росія програє, бо зло завжди програє
8 травня, у День пам'яті і примирення, в Україну прибув справжній десант політиків світового рівня. "Сьогоднішній день показав, що ми повноправна частина вільного світу, об'єднаної Європи — це очевидний контраст на фоні московської самотності у злі й ненависті, яку всі побачать завтра", — заявив з цього приводу президент України Володимир Зеленський. Він розказав, що відчув ще більшу готовність світу допомагати Україні, бо "Україна у цій війні є стороною добра, росія ж програє, бо зло завжди програє".
У цей день гостями України стали перша леді США Джил Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, спікерка Бундестагу Бербель Бас, Президент Стортингу Норвегії Масуд Гарахані та міністерка закордонних справ Норвегії Аннікен Хюітфельдт.
Усі ці знакові візити сталися напередодні 9 травня — сакрального свята путіна, який вже через місяць українського спротиву розраховував на згасання інтересу до України.
Адже і до цієї війни він захоплював інші землі. Тоді так воно й працювало – світ втомлювався від однієї тематики та перемикався на іншу. Зараз ця тактика зазнала краху. Зараз світ цілком на боці України, а мова вже йде не про "мирні перемовини", а про військову перемогу України над російським диктатором та його армією. Усі ці візити — це символізм підтримки вже погодженого курсу.
Візити західних політиків до України в стані війни — це пряме послання путіну: за його правилами світ не гратиме. Світ — в Україні і з Україною. Фізично в тому числі.
А ввечері 9 травня президент США Байден підписав довгоочікуваний закон про ленд-ліз. І це стало ще одним дзвінким ляпасом російському президенту і вироком для росії.
Ще більше корисних рішень!
Так вчиняють справжні друзі
Наприкінці квітня-першій декаді травня з візитами підтримки в Україну приїжджали
- болгарська делегація на чолі з премʼєр-міністром країни Кирилом Петковим,
- перша леді Польщі Агата Корнгаузер-Дуда,
- делегація політиків Республіки Молдова,
- міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод та прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксе,
- голова ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус,
- делегація німецького Бундестагу,
- комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович,
- Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович Бурич,
- очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок,
- голова Європейської Ради Шарль Мішель,
- спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі.
Кожен з цих візитів став ще однією цеглиною у потужній стіні підтримки світом України, кроком довіри і поваги до українських політиків, ЗСУ і всього українського народу, черговими домовленостями про всебічну допомогу.
Політики на власні очі бачили руйнування, спричинені російською армією, спілкувалися з українцями, дихали димом від пожеж, розчиненим у повітрі країни в стані війни, сиділи в бомбосховищі. Жодна протокольна зустріч у ZOOM не може дати такого ефекту. Адже найсильніші враження – ті, які переживаєш особисто.
Не всі візити закордонних високопосадовців в Україну стали відомі широкому загалу. Так, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов на одному з телемарафонів розповів, що офіційний Київ з початку вторгнення російських військ мало не щодня приймає делегатів та представників керівництва союзницьких країн. Зрозуміло, за умов війни ці зустрічі не завжди могли мати публічний формат.
Данилов запевнив, що абсолютно всі таємні зустрічі спрямовані на допомогу та сприяння Україні перед агресором. Він також додав, що низка партнерів, які приїжджають з-за кордону, не мають такої широкої популярності, щоб інформація про них з'являлася в інформаційному просторі. Проте їхня солідарність із нашою країною, що протистоїть окупантам з рф, цілком відповідає масштабам найвідоміших осіб на світовій арені.
"Так вчиняють справжні друзі. Підтримують у найважчі дні, у найскладнішій ситуації. Наші друзі не просто з Україною, сьогодні вони — в Україні", — говорить голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, коментуючи візити високопосадовців з інших країн.
Цей меседж дуже чіткий, відвертий і щирий: Україна — не самотня у своїй боротьбі, справжні друзі підтримують її щодня. Відчувати і знати це — дуже важливо. Адже Україна сьогодні бореться не лише за себе, свою незалежність — а й за свободу, гуманізм та людяність, які у всьому світі поставив під загрозу путін та його поплічники.
Залізні люди
Окремо хочеться відзначити роботу "Укрзалізниці", яка не лише допомагає українцям зберігати свої життя та виїздити на безпечні території, а й оберігає міжнародні зв'язки та партнерства України. Саме поїздами Укрзалізниці більшість наших партнерів приїздять зараз до Києва.
Потягами "Укрзалізниці" прибули президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії, Борис Джонсон, Ентоні Блінкен і Ллойд Остін, Ненсі Пелосі, Бербель Бас. Усі вони відзначають справжній героїзм залізничників та їхню бездоганну роботу.
"Я хотів би сказати "дякую" всім залізничникам України. Зараз надзвичайно важкі часи, проте ви залишаєтесь, щоб допомогти людям евакуюватись, щоб доставити необхідні вантажі й допомогу. Ви рухаєтесь вперед, щоб Україна продовжувала бути вільною та сильною. Дякую вам за все, що ви робите", — так подякував залізничникам канадський прем'єр Джастін Трюдо і українською промовив "Слава Україні!".