Що відбувається 12:38 17 Лют 2021

Полювання на Вовка. Чому Зеленський атакував найодіозніший суд в Україні

За кілька тижнів до кінця 2020-го року президент Володимир Зеленський обіцяв, що головним завданням на наступні 365 днів буде проведення судової реформи. Тоді багато хто подумав про те, що глава держави натякає на продовження війни з бунтівним Конституційним судом, однак виявилося, що перший удар хочуть нанести по іншій одіозній структурі — Окружному адміністративному суду Києва, де ось уже десять років головує знаменитий Павло Вовк.

13 лютого Зеленський оголосив про підписання та передачу до Верховної Ради відразу трьох законопроектів, які можуть сильно урізати повноваження суддів в ОАСК. Чому війну оголосили саме цьому суду, як хочуть змінити законодавство і що з цього може вийти — читайте в матеріалі "Рубрики".

"Пашо, як владу захоплювати будемо?"

За десять років головування Павла Вовка ОАСК став практично легендарним місцем. Саме його суд забороняв мирні зібрання під час Революції Гідності, вбив розслідування рюкзаків Авакова, визнав незаконною націоналізацію Приватбанку, усував від роботи в.о міністра охорони здоров'я Уляну Супрун і поновлював спійманого на корупції главу УКРІНФОРМ Романа Насирова. А недавно в черговий раз нагадав про себе, скасувавши перейменування проспекту імені Степана Бандери в Києві, а замість цього ухваливши повернення назви Московський. І це тільки частина подвигів суддів ОАСК.

У грудні 2017 року президент Петро Порошенко повинен був підписати указ про ліквідацію цілого ряду Окружних адміністративних судів по всій Україні — серед них був і київський. На це навіть було отримано схвалення Вищої ради правосуддя, але з якихось причин у фінальному тексті указу його не виявилося.

Що не дуже дивує, якщо врахувати, що Павло Вовк мав вельми продуктивні відносини з тодішнім куратором судової системи, нардепом від БПП і близьким соратником Порошенка Олександром Грановським — їх навіть бачили за столиком модного столичного ресторану "Інк", де обидва діячі обговорювали робочі питання.

Однак часи змінилися: у липні 2019, коли президентом ось уже кілька місяців був Зеленський, а Грановський втратив більшу частину свого впливу, в ОАСК прийшли з обшуками співробітники НАБУ. Саме тоді детективи опублікували першу порцію аудіозаписів нібито розмови Вовка з його заступником Євгеном Абловим і ще одним суддею ОАСК Ігорем Погрібніченком, з яких став вимальовуватися розмах діяльності голови суду.

У приватних розмовах ймовірні судді обговорювали, як встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів — органом, який екзаменує служителів феміди і видає дозволи на їх допуск до роботи. Була розроблена ціла схема по тиску і підкупу членів комісії, а також введенню до складу своїх людей.

Скандал вийшов гучний, однак у НАБУ не вийшло домогтися навіть відсторонення Вовка від роботи — уже в листопаді 2019 Шевченківський суд відмовився продовжувати термін досудового розслідування, тому його довелося закінчувати в терміновому порядку, хоча в НАБУ і заявляли, що не встигли зробити все, що планували.

В результаті Вовк залишився при справі, але вже влітку 2020 почалася друга серія. У НАБУ знову прийшли з обшуками і опублікували ще одну порцію аудіозаписів, з яких випливає, що голова ОАСК мав вплив не тільки на комісію, але також і на Вищу раду правосуддя — головного "ланцюгового пса" української феміди, який за задумом повинен був стати кошмаром для всіх нечистих на руку суддів.

На записах знову зафіксовані голоси ймовірних Вовка і Аблова. Розмова йшла приблизно в такому дусі:

— Пашо, що будемо робити, як владу захоплювати будемо?

— Головне її не втратити, Ігоре.

Після обшуків детективи НАБУ оголосили суддям про підозру у спробі захоплення державної влади, втручання в роботу Вищої кваліфікаційної комісії і хабарництві.

На цей раз справа голови ОАСК пішла далі — нею займається Вищий антикорупційний суд, голова якого Олена Танасевич не так давно засвітилася на вечірці в інституті Сергія Ківалова, де також був присутній і Вовк.

Справа рухається зі скрипом, а підозрюваний не з'являється на засідання, тому йому навіть не можуть обрати запобіжний захід. На початку лютого ВАКС нарешті задовольнив прохання про примусову доставку Вовка, проте виникла інша проблема — детективи НАБУ не можуть його знайти по жодній з відомих адрес, а генпрокурор Ірина Венедиктова відмовилася оголошувати суддю в розшук.

При цьому ОАСК продовжує працювати в тому ж форматі, що і раніше, видаючи резонансні рішення — як з відміною перейменування проспекту Бандери в Києві.

У Зеленського питали, що він збирається робити з одіозним судом ще восени 2020 року — тоді президент пояснив, що не може розпустити ОАСК, оскільки через не вийде запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів, пообіцявши вирішити це питання пізніше. Схоже, що цей час настав, але на нас можуть чекати сюрпризи.

Як хочуть стриножити Вовка

15 лютого на сайті Верховної Ради з'явилася інформація про те, що президентські законопроекти отримані і передані на розгляд керівництву. Два дні потому тексти законопроектів з'явилися на сайті парламенту.

"Рубрика" проаналізувала президентські ініціативи і виділила в них головне:

Найголовніша пропозиція — забрати у ОАСК право оскаржувати рішення виконавчої влади — тобто того ж Кабінету міністрів або Київської держадміністрації. Якщо законопроект приймуть, то всі подібні справи передадуть до Верховного суду. Апеляцію можна буде подавати на розгляд Великої палати того ж суду.

"Це вже не перший хід Зеленського по ОАСК. Адже він уже ініціював консультації з ВРП з приводу його ліквідації. Все одно є проблеми, які потрібно якось вирішувати. Але тут є багато нюансів, а оцінювати все потрібно в комплексі. З точки зору ідеї на рівні концепції, то це може бути. Потрібно розуміти, що в такому разі на Верховний суд впаде більше навантаження, тому, можливо, потрібно буде розглядати варіант з розширенням складу", — розповів в коментарі "Рубриці" політолог Богдан Бондаренко.

Ще два законопроекти мають відношення до Вищої ради правосуддя. З одного боку, Зеленський хоче ввести обов'язкову перевірку на добропорядність його членів. А з іншого, додати ВРП "м'язів", ввівши адміністративну відповідальність за ненадання інформації на запит звідти.

Очевидно, що в Офісі президента розуміють — українська феміда занадто звикла існувати в нинішньому кримінально-корупційному вигляді, тому навіть створення цілого ряду стабілізуючих надбудов не допомогло вирішити проблему.

Чи може це спрацювати?

Після заяви Зеленського про плани подати законопроекти, всі з цікавістю чекали реакції Павла Вовка. Пару днів тому він виступив з досить обережною заявою, яке можна охарактеризувати як "подивимося, що буде далі".

"Президент як один із суб'єктів законодавчої ініціативи скористався своїм конституційним правом на внесення відповідних законопроектів на розгляд Верховної Ради. Це абсолютно нормальний законотворчий процес.

Інша справа, що така ініціатива з'явилася під певним тиском. Чиїм саме — МВФ або їх представників — підприємців, так званих "представників громадянського суспільства", — точно сказати складно", — заявив Вовк.

На думку Богдана Бондаренка, главі держави не варто прив'язувати законопроекти до вирішення індивідуальної проблеми з Вовком.

"Не можна аргументувати законопроект тим, що ОАСК політизований. Якщо якісь спікери, експерти і можуть так робити, то на рівні президента не варто. Краще говорити, що так потрібно чинити з точки зору розвитку процесів, тому що закон не може вирішувати індивідуальні проблеми. Як було з Януковичем і законом про спецконфіскації — це неправильно", — вважає Богдан Бондаренко.

Законопроекти тільки надійшли на розгляд профільного комітету Ради, де поки не готові давати коментарі на його рахунок. Однак якщо врахувати їх статус "невідкладних", є всі підстави вважати, що скоро вони будуть винесені в зал для розгляду в першому читанні. Ймовірно, цей процес все одно займе якийсь час, але схоже, що скоро деяким українським суддям доведеться звикати жити в новій менш комфортній для них реальності.

↓Читайте також