Україна в очікуванні локдауну. Коли і яким він буде
"Рубрика" розбиралась, чому локдаун введуть аж у листопаді, якими будуть його умови та чому він не є вирішенням усіх проблем.
Яка тема найобговорюваніша в Україні в кінці літа? Старт нового навчального року? Чи доленосна зустріч президента Зеленського із главою Білого дому Байденом? Чи, може, небезпечні військові навчання РФ та Білорусі, що пройдуть у вересні?
Ні.
І навіть не підвищення тарифів — із цим уже нехоча змирились.
Тоді що?
Анонсоване головним санітарним лікарем Ігорем Кузіним запровадження чергового локдауну в листопаді.
"За тим сценарієм, за яким ми зараз рухаємось, новий локдаун можуть ввести орієнтовно у листопаді", — заявив Кузін і додав: якщо українці робитимуть щеплення й дотримуватимуться соціальної дистанції, локдаун можна буде відтягнути на грудень-січень або й зовсім його не допустити.
І хоч загальна логіка в цьому є — кількість захворюваних уже не перший день перевалює за 2 тисячі, а ще осінь сама по собі є сезоном хвороб, — зрозуміти, чому локдаун хочуть вводити аж у листопаді, коли купа людей перехворіє, ще більше інфікується, а смертність стрімко зросте, складно.
Так само складно зрозуміти, чи матимуть вакциновані українці якісь привілеї порівняно з невакцинованими. І якщо так – як вони діятимуть. І якщо діятимуть, чим це все обернеться – бо ж вакцина не гарантує того, що людина не може бути просто носієм і заражати інших.
І чи не головне: влада використала літо для того, аби посилити "медичну оборону" українців, чи просто видихнула після весняного локдауну, відпочила, а зараз дивиться в ковідну осінь і боїться, паралельно звинувачуючи велику кількість свят в тому, що не вдалось протягом літа зробити заплановані 10 мільйонів щеплень?
Питань — багато. Відповіді ж, якщо і є, то поки не озвучуються.
Тому "Рубрика" вирішила розібратись із ними самостійно – разом з екс-главою СЕС Святославом Протасом та інфекціоністом і стратегом Вадимом Арістовим.
Локдаун узагалі працює?
Так.
За час дії зимового локдауну, що діяв 8-25 січня 2021 року, Україні вдалось знизити динаміку захворюваності COVID-19.
Тодішній глава МОЗ Максим Степанов розповідав, що під час останнього тижня обмежень було виявлено на 14 тисяч менше інфікованих, ніж до цього. А кількість пацієнтів, що одужали від хвороби, на час скасування локдауну перевищувала кількість госпіталізованих.
"Цей локдаун себе виправдав", — підбивав підсумки обмежень тоді президент Зеленський.
Такої ж позиції тоді дотримувавсь і прем'єр-міністр Шмигаль, заявляючи про стабілізацію ситуації із хворобою.
Втім, в експертному середовищі як тоді, так і зараз звучав скепсис. І не щодо ефективності лоукдаунів як таких — а щодо доцільності їхнього запровадження.
Локдаун не панацея
"Локдаун — найбільш дорогий та найбільш безглуздий метод подолання хвиль епідемії. Він, безумовно, діє — однак за своїм сенсом є втратою останньої барикади. Це можна робити тільки після того, як були відпрацьовані більш розумні методи. А в нас їх не використовують", — пояснює суть та теорію використання локдаунів Вадим Арістов.
Водночас він зауважує: не зважаючи на те, що пандемія триває вже другий рік, Уряд досі не створив інституцій, які б виконували функції "розумного" подолання COVID-19. До таких Арістов відносить відстежування контактів інфікованих осіб та подальшу роботу з ними заради недопущення поширення хвороби.
"На папері у нас тепер є центри контролю та профілактики хвороб. Однак в реальності в нас не відбувається розслідування контактів інфікованих — коли проводиться пошук людей, з якими хворий контактував протягом останніх кількох днів, і які підлягають карантину та тестуванню. Розгін епідемії може припинятися лише за рахунок того, що безсимптомні люди, які починають виділяти вірус, якомога раніше опиняються на ізоляції", — пояснює він.
На підтвердження своїх слів Арістов наводить статистику поширення COVID-19 в Україні після тривалих вихідних наприкінці серпня, яка засвідчує зростання коефіцієнту позитивності тестів до 8-10% — що майже вдвічі перевищує рекомендоване ВООЗ значення у 5%.
Це, за словами інфекціоніста, свідчить про те, що в Україні "дуже багато інфікованих людей виявляються вже на стадії госпіталізації", що є наслідком існування т.зв. "ланцюжків захворюваності": коли люди, які переносять хворобу в легкій формі або й взагалі безсимптомно, заражають певний відсоток інших людей, ті – ще інших, і так далі.
Це, за словами інфекціоніста, свідчить, що "в Україні втратили можливості літнього періоду, коли рівень захворюваності був низький і можна було відлагодити відстеження контактів": "Тільки почався мінімальний підйом кількості щоденних випадків – одразу система захлинулася".
"І лише тих, хто вже потребує повноцінної медичної допомоги, ми бачимо в статистиці. Інших – ні. А це означає, що рівень захворюваності в Україні дуже швидко спалахне. І той факт, що тижневе зростання госпіталізацій склало аж 16,5%-18,4%, це лише підтверджує — адже така ж швидкість заповнення ліжок була в лютому (коли почався розгін попередньої хвилі епідемії, яка призвела до запровадження на початку квітня локдауну — ред.)", — констатує Арістов.
У зв'язку з цим він прогнозує, що вже до кінця вересня кількість смертей від COVID-19 в Україні подвоїться та сягне показника в близько 120-140 випадків на добу: "І що далі, то ставатиме все гірше, адже і кількість інфікованих, і кількість померлих лише зростатиме".
Тотальні обмеження не очікуються
"Українці вже звикли до локдаунів і ставляться до них із розумінням", — оцінює анонсований локдаун Святослав Протас.
Водночас він підкреслює, що єдиним завданням влади є не вплутувати до локдаунів політику, не вигадувати нічого на кшталт т.зв. "карантину вихідного дня", який був минулого року, і "над яким люди відверто сміялись".
"Я сподіваюсь, що у влади вистачить розуму не наступати на одні й ті ж граблі з вигадування дивних форм локдаунів та керуватись виключно прийнятими критеріями запровадження обмежень. Є механізм зонування країни залежно від рівня захворюваності в кожній з областей та перелік конкретних заходів щодо кожної зони — відповідно до нього й варто діяти. Не потрібно зайвої креативності", — зазначає Протас.
При цьому він прогнозує, що під час осіннього локдауну не буде зупинятись громадський транспорт, зокрема, метрополітен — оскільки "від самого початку було зрозуміло, що метро не становить великої загрози через потужну систему провітрювання".
"Я переконаний, що критичної ситуації не виникне. А отже, і тотальних обмежень, які були навесні, не буде", — резюмує Протас.
Вакцинованим послаблять обмеження. Однак робити цього не варто
"Для вакцинованих громадян під час локдауну створюватимуться стимули у вигляді легшого доступу до різних послуг. Однак варто пам'ятати, що окрім індивідуальних вигод кожного вакцинованого громадянина, це питання є ще й політичним — в розрізі як збереження посади в МОЗ Віктора Ляшка, так і міжнародного іміджу уряду", — зазначає Вадим Арістов.
Він звертає увагу: такий підхід вже є застарілим, позаяк світовий досвід засвідчив, що "карантинні пільги" для вакцинованих не здатні вплинути на динаміку поширення інфекції, оскільки самі вакциновані "не стають більш безпечними".
Уже доведено, продовжує інфекціоніст, що вакциновані люди можуть виділяти таку ж кількість вірусу, як і невакциновані. А перевага для суспільства полягає лише в тому, що на 6 день інфікування у вакцинованих починає знижуватись це виділення, а на 9-й – взагалі припиняється.
Однак, наголошує він, цих 6 днів достатньо для значного розповсюдження хвороби і розгону епідемії.
"Що в такому випадку відбуватиметься: навіть якщо, скажімо, в кафе, перебуватимуть лише вакциновані, однак серед них буде кілька інфікованих, — вони заразять багато людей навкруги. Сенс локдауну в такому випадку зникає", — пояснює Арістов.
Проте ще гіршим рішенням, за його словами, є допуск до різних закладів під час локдауну за ПЛР-тестом: "По-перше, результат цього тесту не може гарантувати безпеку. Це підтвердження, що не конкретно зараз, а, скажімо, 2 доби тому людина не виділяла вірус. А по-друге, якщо вона ще й не має вакцинального захисту, то підхопить вірус і матиме значно більші ризики важкого перебігу хвороби і смерті".
Такої ж думки дотримується і Святослав Протас.
Допускаючи, що влада може послабити для вакцинованих осіб карантинні обмеження, він підкреслює, що "вакциновані є такими ж переносниками інфекції, як і невакциновані": "Вони можуть хворіти в легкій формі або ж узагалі не хворіти, однак все одно розповсюджуватимуть вірус".
Разом з тим Протас зауважує, що в Україні подібна практика не матиме успіху, оскільки "в українському суспільстві будь-які форми дискримінації не приживаються".
В якості прикладу він нагадує про абсолютне несприйняття людьми правила, що діяло під час першого локдауну навесні 2020 року, за яким в парках дозволяли вигулювати собак, однак забороняли прогулянки з дітьми. Протас наголошує: якщо тоді все минуло загалом спокійно, "то вдруге подібного народ "не проковтне".
"Такі речі у нас сприймаються дуже насторожено і негативно. Тому владі треба бути дуже обережною й не гратись з такими чутливими для неї речами — бо наступу на свої права й свободи наше суспільство не пробачить", — запевняє він.
Чому локдаун введуть в листопаді, хоча захворюваність росте вже зараз
"Нині поширення COVID-19 набирає обертів, тож питання до уряду зводиться до одного: чи планує він будувати необхідні протиепідемічні інституції, щоб боротись з ним повноцінно? Бо наразі, виходячи із заяв міністра охорони здоров'я та головного санітарного лікаря, можна зробити лише один висновок: до листопада уряд має намір ігнорувати ситуацію", — констатує Вадим Арістов.
Такий план, продовжує він, означає, що до запровадження локдауну хворих максимально намагатимуться не госпіталізовувати: "Аби продемонструвати відсутність колапсу системи охорони здоров'я".
При цьому інфекціоніст зазначає, що саме до такого розвитку подій Уряд готувався протягом літа: "Місцевим владам були дані відповідні вказівки. Про це свідчать закупівлі кисневих концентраторів, які хоч і малопотужні, однак можуть підтримувати людину".
"Іншими словами, людей із середнім і тяжким перебігом хвороби намагатимуться тримати вдома на цих концентраторах — і це забезпечить хороші показники щодо заповненості лікарень. І це дуже недобре, адже таким чином зростуть показники смертності. Бо лікують не концентратори — лікують медичні відділення з кваліфікованим персоналом. А через збереження жовтого чи помаранчевого забарвлення зони буде і далі розганятися захворюваність", — наголошує Арістов.
Резюмуючи, він підкреслює, що для подолання COVID-19 держава має активізувати протиепідемічні заходи і створити відсутні інституції: "Мова йде далеко не лише про локдауни. Мова йде про розслідування контактів інфікованих осіб, впровадження цифрових систем реєстрації відвідувачів місць скупчень, та нарощення ПЛР-тестування щонайменше, вдвічі. А для цього потрібно не купувати дорогі тести за кордоном, а нарешті вже налагодити власне дешеве їх виробництво".
