"Будете кайфувати": що нового чекає на нас у "Дії" та інші сюрпризи цифровізації. Інтерв'ю з Михайлом Федоровим
Сплата податків у два кліки, електронні паспорти та навіть функції, пов'язані з прямою демократією — розповідаємо, що на порядку денному у Мінцифри і як працює наймолодший міністр в Україні.
Ми зустрілися з Михайлом Федоровим — наймолодшим міністром в історії України, відповідальним за цифровізацію держави, в Кабінеті міністрів України. Там, в коридорах, усланих м'якими килимами, тихо — мимоволі знижуємо голос, розмовляючи. У кабінеті Михайла Федорова — атмосфера зовсім інша: тут жваво, пальці стукають по клавіатурах, раз у раз лунають смішки — відчувається, що в повітрі витають ідеї. Як ми дізнаємося пізніше, так і є: саме тут співробітники Мінцифри регулярно збираються для брейнштормів нових ідей і проєктів.
Ми ж обговоримо прогрес і слабкі сторони України в цифровізації, які нові послуги варто чекати від «Дії», коли ФОПи зможуть платити податки в кілька кліків, і коли всі державні послуги можна буде отримати через смартфон. До слова, саме перед нашим приходом закінчився брифінг з Державною податковою службою про спрощення сплати податків ФОПами, — тому розмова не могла початися інакше
Послуги в «Дії»: ФОП, вакцинація, електронний паспорт
— Кінець кварталу — це великий біль для багатьох ФОПів в країні. Розкажіть, які покращення чекають на нас в цій сфері та чи зможемо ми вже в цьому кварталі подавати всі декларації та платити податки через «Дію»?
— Ми запускаємо Diia Summit вже цієї весни. Планували в кінці квітня, але швидше за все це вже буде тільки після того, як в Києві закінчиться червона зона і ми вже зможемо зібрати людей для того, щоб презентувати все.
Ми запускаємо можливість подавати декларацію і сплачувати податки в «Дії», як в додатку, так і на порталі. Ми спростили заповнення 2 сторінок до 4 питань. І тепер дуже просто і зручно буде подавати декларацію і в кілька кліків платити податки.
Водночас вся інформація автоматично підтягується. Вам тільки потрібно повідомити суму доходу. Ви навіть можете інтеграцію з банком увімкнути та «Дія» автоматично вам підтягне суму доходу і підрахує податок до оплати. Ви можете просто власноруч ввести суму, яку хочете задекларувати та сплатити податки так. І не потрібно буде заповнювати зайві дані.
До того ж приходитимуть повідомлення, пуш-нагадування про те, що потрібно сплатити, щоб ви не забули.
— Нагадування — це дуже до речі!
— Але це було б неможливо, якби ми не планували одночасно запустити електронний підпис в «Дії».
До речі, це електронний підпис звичайної людини. Його можна, звичайно, в банку звантажити, але це не дуже безпечно зберігати на комп'ютері, його часто відправляють в месенджер, наприклад, — знову питання до безпеки. І зараз для того, щоб отримати електронний підпис на захищеному носії, потрібно офлайн сходити куди-небудь.
Ми ж запускаємо електронний підпис, який буде в смартфоні, не потрібно нікуди ходити офлайн і водночас він дуже безпечний — він розподілено зберігається — частина підпису — на смартфоні, частина — в хмарі. І водночас йде ідентифікація через біометрію обличчя.
Там необхідно моргнути, повернути голову, виконати правильні команди смартфона, і ваше обличчя, біометрія обличчя ідентифікується з фотографією, коли ви отримували паспорт і закордонний паспорт в реєстрі. Таким чином неможливо без вас згенерувати електронний підпис. З ним можна буде подавати декларацію і заплатити податки дуже просто в кілька кліків.
— А є якась імовірність невпізнавання з паспортної фотографії?
— Ми спеціально тестуємо перед запуском з тестувальником кожну послугу. Поки таких питань не було. Напевно всілякі випадки виникатимуть, але ми будемо знаходити для них рішення. Тому поки під час тесту цієї проблеми не було, має бути все відмінно.
Це технологія Face-ID, фото-ID. Тому має відмінно працювати. Ми її тестували, ми одночасно запускаємо можливість ідентифікації, авторизації в «Дії» не через банк-ID, як зараз, а через ID-паспорт. Це буде магічно — ви берете ID-паспорт, прикладаєте до телефону і відбувається зчитування з чипа. І навіть якщо у вас немає мобільного банку, ви можете авторизуватися в «Дії».
— Всі ці нововведення будуть разом з «Дія-самітом» імплементовані?
— Так. Тому такі податкові декларації в липні-серпні можна буде подати через «Дію». Я сам був ФОПом, і зараз все тестував, просто космос. Будете кайфувати.
— Ще одна гаряча тема: черга на вакцинацію від COVID-19. Вже 450 тисяч користувачів записалися в неї. Чи є хтось, хто вакцинувався з цієї черги? Як зрозуміти, який ти в цій черзі та коли прийде твій час?
— Вакцинація вже чітко зараз йде по черговості, яка була задекларована МОЗом. І люди старше 80-и років вже отримали вакцини з черги в «Дії». До речі, було 1,5 тисячі людей цього віку, які були зареєстровані в «Дії». І вже 50% цих людей вакцинувалися. Тобто вже почали людей брати зі списку і вакцинувати.
Зараз там йдуть якісь зміни списку. Це не ми формуємо політику. Як тільки дійде черга людей, які підпадають під хвилю вакцинації, їм прийде пуш-повідомлення, або їм подзвонять і запросять на вакцинацію. Скоро всі отримають інформацію і зможуть вакцинуватися. Не має значення, який був номер в списку: як тільки дійде до вашого етапу час вакцинуватися, всі отримають повідомлення і можна буде записатися.
— Чи є в планах розширити медичні функції в «Дії», запис на інші вакцинації, можливо, запис до сімейного лікаря і т. д.?
— Взагалі, «Дія» (і портал, і додаток) створені як єдине вікно, в нашому баченні, щоб усі послуги були в додатку і на порталі. Тому поступово, я думаю, що ми все зможемо туди перенести. Поки це питання конкретно не в фокусі. Зараз там є послуги, які масові, які більш у фокусі, щоб люди в коронавірус не стояли в чергах.
Це топ-послуги в країні: наприклад, реєстрація ФОП і ТОВ, зміна місця реєстрації, яку ми запускаємо на «Diia Summit». Це найпопулярніша державна послуга в країні, до речі.
Ми зараз націлені на запуск в «Дії» найбільш масових послуг.
— Україна недавно стала першою державою у світі, яка прирівняла електронні паспорти до фізичних. Як це відчувається? Чи є зацікавленість інших держав у цьому досвіді?
— Я кілька днів тому виступав на міжнародному економічному форумі в Токіо. Проводили його організатори Давоського економічного форуму.
Я там розповідав про це. Всім цікавий цей досвід. Всі підтверджують, що та проста формула ідентифікації в державному додатку, електронні ID, паспорти — це майбутнє.
Новини ось недавно про те, що Apple бореться за патент і наполягає на тому, щоб в майбутньому всі документи були в електронному вигляді. Тому це необоротне майбутнє. Для нас тут багато переваг і всі зацікавлені.
Зараз всі активно вивчають досвід України, в тому числі Apple.
Моя здогадка: якщо вони роблять патент в цьому напрямку, то напевно, перша країна у світі для них буде цікава. Це цікавий досвід. Для нас це кілька переваг. По-перше, ми масово можемо показати, що таке цифрова трансформація, коли можна, наприклад, відкрити рахунок через електронний паспорт. По-друге, ця довідка, яку я не люблю, з пропискою. Тепер з'явиться прописка в «Дії». Її можна буде через QR-код пошерити будь-якому держоргану, будь-якій приватній компанії.
Третя перевага — можна відкрити рахунок онлайн, коли є електронний паспорт, можна заселитися в готель, можна отримати будь-яку послугу через можливість поділитися через QR-код електронним паспортом. Це відкриває можливість для нових електронних послуг.
Сам по собі електронний паспорт нічого не означає, якщо немає життєвої ситуації, де його використовувати. Ми прийняли закон і тепер з 23-го серпня 2021 року всі зобов'язані будуть приймати електронний паспорт там, де і звичайний, ідентифікувати людину так. Спершу багато хто був скептично налаштований. Але коли почали приєднуватися Нова пошта, Укрпошта, ПриватБанк, Монобанк. Я думаю, що всі розуміють, це є незворотним. Ми доведемо це питання і всі прийматимуть.
Поступово держава трансформується і я думаю, що десь через рік вже буде мало державних органів і компаній, які не приймають електронні паспорти.
— Там, де багато можливостей і багато варіантів використання електронних паспортів у житті, там багато і ризиків. Наскільки забезпечена безпека цих даних?
— Коли з'явилися ID і електронні паспорти, нічого не ускладнилося і не змінилося з точки зору безпеки, тому що «Дія» не зберігає персональні дані; вона, по суті, показує те, що є в реєстрі. Тому немає окремої бази даних, яку можуть зламати.
Є реєстр з паспортами. «Дія» на конкретному пристрої за допомогою конкретного ідентифікатора ІПН показує мій конкретно паспорт і нічий інший. Це просто показ. Це як монітор телевізора зображає те, що відбувається в студії. Якщо щось зробити з телевізором, в студії нічого не станеться. Те ж саме і з «Дією». Що б не сталося з телефоном, як би ви не поставили пароль, хто б не отримав доступ, це всього лише зображення того, що є в реєстрі. Тому «Дія» безпечна. Ми проводили за мільйон гривень конкурс «Bug Bounty» — «Хто зламає Дію» і знайде якусь вразливість, але ніхто не зламав і не знайшов, тому що немає бази даних. Ми будуємо архітектуру таким чином, щоб «Дія» була безпечною.
Буквально годину тому була новина — КлабХаус зламали. І там мільйони баз даних виплило. До цього Фейсбук зламали, тому що там є свої бази даних. В «Дії» її немає. Тому нам потрібно захищати не «Дію», «Дію» ми захищаємо, 80% часу цьому приділяємо, потрібно захищати реєстр. Реєстр в поганому стані й ми над цим працюємо.
— Коли з'явиться в «Дії» шерінг техпаспорта?
— На «Дія-саміті». Це буде фантастичний досвід користувачів. Я піднесу QR до вашого екрану і передам техпаспорт. А зараз є кабінет водія і там можна пошерити.
— Інші нововведення вводитимуться теж поетапно, наприклад, шеринг техпаспорта в одних вже доступний, в інших ні?
— Це все залежить від інфраструктури ІТ. Наприклад, прописка буде поступово вводитися. Спершу запрацюють обласні центри, Київ, а потім регіони.
Щодо шерингу техпаспорта, там єдиний реєстр. Тому для всіх відразу буде. Все залежить від архітектури. Якщо послуга пов'язана з шерингом інформації з одного реєстру в інший, а ще й регіональні якісь реєстри, тоді там можуть бути якісь тимчасові труднощі. Якщо це операція з одним реєстром, без проблем взагалі.
— Поділитися парою спойлерів, що буде на «Дія-саміті»?
— Близько року тому ми запустили онлайн-реєстрацію ФОП — це найшвидша реєстрація бізнесу у світі, швидше досвіду немає. На порталі «Дія» можна зареєструвати ФОП за 10 хвилин. Але те, що ви заповнили в онлайні, потрапляє до реєстратора. А тепер робимо взагалі автоматичну реєстрацію — не буде людини, яка вносить дані до реєстру. Тобто ви реєструєте ФОП, залишили заявку, і відразу ж реєстрація бізнесу відбулася.
Сплата податків, шеринг техпаспорта, заміна прав через додаток «Дія», статичний QR (це можливість бізнесу заходити на портал «Дія» та генерувати QR код, щоб пошерили йому документи). Це така people to people нова послуга.
Послуга СС2, СС3 в кабінеті будівельника — це можливість оповіщати про початок будівництва.
Електронний підпис — революційна послуга.
Зміна місця реєстрації — має найбільший попит.
І ще буде дещо, пов'язане з прямою демократією, — але про це вже розповімо на саміті.
— У Вас хороша репутація, до вас є довіра, але якщо через якусь кількість часу Ви перестанете бути на своїй посаді, хтось прийде інший і отримає доступ до інструментарію «Дії» і реєстрів, як ми як користувачі тоді можемо довіряти?
— «Дія», як агрегатор, показує і дає можливість отримати послуги безпосередньо з реєстру та інших державних органів. Це модель майбутнього. Ми не володіємо нічим, ми просто, по суті, агрегатор. Ми, наприклад, як Амазон — це просто платформа. Як на Амазон є різні торговці, які продають різні товари, так само і «Дія», вона агрегує в собі інструменти різних міністерств. Тому ми створили таку організаційну структуру, коли у нас є заступники з цифрової трансформації, ми пронизуємо державу молодими людьми. І таким чином, ми нормативно, законодавчо і технологічно робимо все так, що це неможливо буде обернути.
По-перше, законно, по-друге, нормативно, по-третє, технологічно.
Наприклад, був будівельний реєстр, в ньому кожна людина могла отримати доступ. Я вам дав доступ, ви зайшли, поміняли щось і ввели в експлуатацію будинок, нелегально побудований.
Коли ми зайнялися цим проєктом, ми зробили так, що вхід — тільки за допомогою електронного ключа. Кожна дія логується, видно, що ти робив, які дані переглядав. І водночас прийняли нормативку на рівні Кабміну. Таким чином, ми ввели заступника з цифрової трансформації. Ми змінили нормативку, і ми зробили технологічну штуку, яку неможливо обернути.
Таким чином, ми розставили запобіжники, які не дадуть зворотного ходу цій реформі. Звичайно, не можна все зав'язувати на одній людині, потрібно зав'язувати все на системі. Ми це добре розуміємо і бетонуємо максимально.
— Нещодавно Ви говорили про те, що одним із пріоритетів Мінцифри є навчання дітей цифрової грамотності. Які є плани? Чи планується співпраця в цьому плані з Міносвіти? До того ж зараз дуже популярне у зв'язку з пандемією дистанційне навчання — чи буде від Мінцифри оптимізація з дистанційкою?
— Ми дуже тісно працюємо з МОН: ми запустили вже Всеукраїнську школу онлайн, яка вже стала проєктом на 160 тисяч користувачів. І окремо запустили на «Дія. Цифрова освіта» навчання вчителів — як працювати за допомогою ІТ інструментів під час дистанційного навчання, як використовувати ZOOM, якісь інші платформи; як завдання ставити учням, особливості навчання. Це один з найпопулярніших курсів в Україні, до речі — на «Дія. Цифрова освіта». Там пройшло понад 30 тисяч вчителів навчання.
Звичайно, хочемо з першого класу почати навчати дітей цифрової грамотності інформатики. Тобто не просто розповідати дитині, що таке смартфон, системний блок, монітор, а ми хочемо навчити дитину використовувати технології для власного розвитку, щоб діти з самого дитинства розуміли, що технології — це не в гру пограти або на Ютубі мультик подивитися. Це можливість надалі працювати, шукати інформацію, аналізувати її. Можливість оптимізувати своє життя через додатки. Також технології несуть за собою небезпеку: потрібно стежити за тим, як ти контактуєш, за персональними даними, за різними людьми, які можуть за аватаркою приховувати якісь злі наміри. Що тренд в ТікТоці може нести загрозу життю. Ми хочемо навчити дітей мислити за допомогою технологій правильно і правильно соціалізуватися. Ми вже створили офіс, який розробляє методологію навчання разом з Міносвіти та з бізнесом. Хочемо зробити такий експериментальний курс і його запілотувати. Це дуже соціально важливий напрямок нашої діяльності.
— Наскільки Ви задоволені швидкістю, з якою відбуваються зміни? Адже в цьому замішано багато гравців і процесів.
— Я думаю, що ми мчимо з божевільною швидкістю і це визнають у світі наші колеги. І ми це робимо досить швидко. І мені здається, навіть скептики та критики згодні з тим, що ми рухаємося швидко. Але ми оцінюємо самі себе в першу чергу, і у нас є мета до 2024 року зацифрувати всі послуги на 100%. Поки ми рухаємося в рамках досягнення цієї мети.
Ми зараз запускаємо каталог всіх проєктів публічно, він вже є, але ми з цього робимо борд — 94 проєкти цифрової трансформації та понад 380 підпроєктів, всі відповідальні, дедлайни, графіки. Робимо це публічно для того, щоб стимулювати менеджерів, тому що у них не матеріальна мотивація в державі.
Мотивація і держслужба
— А що мотивує Вас?
— Досягнення мети. Якщо ми це зробимо, то, по-перше, я потім зможу спокійно як громадянин жити в зручній державі. Тому що кожна послуга, яку ми випускаємо, це боротьба з тією ж ситуацією, в якій я мучився і кожен з вас страждає. По-друге, це професійний розвиток. Якщо нам вдасться це зробити, це божевільна точка росту. Це класний кейс, з яким можна працювати та рухатися далі. І це надихає.
І в корені всього стоїть завдання президента. Це його ідея, його завдання і потрібно це виконати.
— Ви себе бачите чиновником через 10-20 років?
— Світ настільки динамічно змінюється і потрібно дивитися на своє майбутнє, виходячи вже з точки Б. Коли ми досягнемо цілей, подивимося. Є певна місія зробити державу максимально зручною для людей. А робити це можна і на боці держави, і на боці бізнесу. Якщо необхідно буде повернутися в бізнес, буду реалізовувати місію, тому не проблема.
— А щодо комунікації в державній системі? Ви прийшли в уряд Олексія Гончарука, молодого прем'єр-міністра, але зараз прем'єр — Денис Шмигаль, він більш консервативний. Як зараз відбувається спілкування з прем'єром? Вдається він в тонкощі роботи Мінцифри?
— Я б не сказав, що Шмигаль більш консервативний. І Гончарук добре розумівся на цифрових технологіях, і Шмигаль добре розуміється. Як з Гончаруком ми добре рухалися за підтримки, так і зі Шмигалем. Короткий проміжок часу пройшов з Гончаруком, вже довше працюємо зі Шмигалем, теж все швидко рухається. Тому я не можу виділити когось. Зрозуміло, що зі Шмигалем я вже більший період пройшов, тому з ним вже більше перемог було зроблено. Але була підтримка і того прем'єр-міністра, і цього.
Найголовніше, що є підтримка президента і депутатів ВР. Це в комплексі дає прискорення руху.
— Ви — наймолодший міністр не тільки в цьому кабінеті, а й взагалі в історії України. Чи відчуваєте якийсь тиск з цього приводу або якісь прояви ейджизму?
— Ні. Я прихильник того, що зараз соціальний вік важливіший за фізіологічний вік. Є така концепція. Зараз, буває, зустрічаєш людину 18-и років, а вона мудріша в якихось конкретних речах. Буває, зустрічаєш 15-річного і він вже домігся великих результатів у своєму напрямку, наприклад, він видатний вже вебдизайнер. Буває, зустрічаєш 50-річну людину, а вона допускає помилки, яких не допускає 20-річна. У цифрову епоху, коли є доступ до інформації, в соціалізації, коли ти за один день можеш подивитися тисячі різних людей, як вони живуть, наприклад, в Інстаграм, у тебе по-іншому розвивається емоційний інтелект і ти сам формуєш свою особистість по-іншому. Тому взагалі не відчувається щодо віку якихось нюансів. У деяких речах, звичайно ж, не вистачає державного досвіду. Але в деяких речах це скоріше перевага, що його не вистачає, тоді ти не знаєш, чому щось не можна зробити, і робиш.
— Чи є у Вас якийсь KPI, чи є особисто ваша мета, яку хочете виконати до кінця терміну перебування на посаді міністра?
— Це цілі міністерства. Сто відсотків зацифрованих послуг, 95 відсотків території покрито мобільним і фіксованим інтернетом, 6 млн українців навчили базової цифрової грамотності, а частка IT і креативної індустрії з 4 відсотків ВВП зросла до 10 відсотків. І п'яте — якщо ми говоримо про особисте — виконати всі ці цілі та залишитися гідною людиною.
— Я думала, Ви скажете «та залишитися в живих».
— Ну, і це теж (сміється).
— Ви говорили, що хотіли б брати активнішу участь в партії «Слуга народу» — що думаєте про це зараз?
— Я зараз повністю сфокусований на роботі в міністерстві. Я добре розумію, де мої слабкі сторони й де мої сильні сторони. Саме мої сильні сторони — це вибудовувати операційну систему, формувати бачення проєктів, знаходити сильних людей, які краще за мене розбираються в конкретних питаннях, і мотивувати їх робити результат. Ось це саме про роботу в міністерстві та у виконавчій владі.
— Тобто Ви не хотіли б йти в партійні справи, Вас все влаштовує в поточній ситуації?
— Так, мене все влаштовує в поточній діяльності. Звісно, я в команді Президента — і якщо від Президента буде завдання, то я його буду реалізовувати. Але те, що я зараз роблю, я повністю від цього отримую задоволення й у мене є енергія.
— Держслужба і бізнес — Ви прийшли сюди зі світу бізнесу. Які для вас держслужба має переваги перед бізнесом?
— Інший масштаб впливу. Я займаюся по суті тим, чим і займався: цифровою трансформацією бізнесу займався тоді; Зараз — цифровою трансформацією держави. Тут є можливості запускати продукти на мільйони людей. А для маркетолога, підприємця зростання аудиторії — це завжди зростання внутрішньої енергії. Звичайно ж, в бізнесі рідко є можливість впливати на 40 млн аудиторію.
— Але є й недоліки зокрема і з фінансами. Чи не виникало у Вас хоча б раз за всю роботу в міністерстві думки «Навіщо я сюди прийшов? Треба було залишатися в бізнесі»?
— Ні, не виникало. Я спочатку розумів всі труднощі, які будуть виникати. Влучання в ту велику ціль, яка у нас є, мотивує більше, ніж демотивують ситуативні труднощі.
Міністерство-стартап
— До речі, нещодавно ми робили інтерв'ю з послом Естонії — він дуже хвалив прогрес України та діяльність Мінцифри, комунікацію, координацію. Як фінансуються Ваші проєкти? Чи робляться вони за бюджетні гроші, або, наприклад, гроші партнерів? Можливо, залучаються гроші міжнародних організацій для якихось напрямків?
— Усі продукти торік ми запускали за допомогою донорських грошей. Міністерство було «стартапом» — цього року у нас вже є фінансування і є гроші на під'єднання об'єктів соціальної інфраструктури, інтернету; є гроші на оплату команди. Тому цього року легше рухатися. Але все одно ми спираємося сильно на донорські гроші, тому що з ними швидше запускати проєкти. Зараз ще в бюджеті немає грошей — всі бюджетні програми почнуть тільки влітку реалізовуватися, а нам до літа вже треба викотити десятки нових послуг. Звичайно, нам допомагають різні проєкти, зокрема естонські, так швидше. Ось так ми швидко мчимо в напрямку цифровізації.
— Скільки людей у Вас зараз в команді?
— Близько 300 — це і міністерство, і ДП «Дія», і всі наші суміжні донорські проєкти.
— Раніше Ви говорили про створення оупен спейсу — як просувається з цим?
— Поки немає конкретних дій, це дуже багато часу займає. Ми про це дуже часто говоримо і думаємо. Тут питання навіть не в оупен спейсі, нам потрібно команду в одному місці зібрати. Тоді буде енергії набагато більше. Тому що я-то бачу всіх топ-менеджерів, менеджерів середнього рівня постійно, вони до мене приходять, у нас регулярні зустрічі. Але я розумію — якщо їх всіх зібрати в одному місці, то буде такий промінь в небо, який притягуватиме ще людей. Дуже важливо цю енергію акумулювати. Все одно, що стосується шерингу енергії, онлайн ніколи не переможе офлайн: найкрутіші ідеї народжуються за фізичного контакту
— Ми говорили про труднощі фінансування — але також Ви якось сказали, що є труднощі з технікою, мовляв, купити за свої гроші легше, ніж дочекатися від держави. Досі це так?
— Зараз вже легше, у нас бюджет з'явився на це. Але у нас все одно переважно всі працюють на своїй техніці. Особливо якщо ми говоримо про дизайнерів — класні маки у них, це їх власні. Трохи легше стало. Але у нас дуже мало людей, які до цього працювали в державі, здебільшого працювали в бізнесі, і тому всі прийшли вже з закритою потребою в техніці.
— Тобто у Вас дуже така ідейна команда?
— Сто відсотків, тільки так.
— Де найслабші місця в процесі цифровізації України?
— Це базова інфраструктура, з якою нам довелося працювати. Це реєстри в жахливому стані, відсутність організації структур для управління, напрямок кібербезпеки. Тобто вся базова інфраструктура досить слабка була. Ми на ходу її латаємо і створюємо паралельно інфраструктуру нову, і водночас запускаємо сервіси найбільш популярні та масові в Україні.
— Питання реєстрів найболючіше?
— Так. Але ми створюємо платформу для розгортання реєстрів — вже 10 місяців і закінчимо в кінці цього року. Це буде конструктор. Оупенсорсне рішення без залежності від підрядників — можливість розгорнути за лічені години або дні реєстр будь-якої складності. Це буде космічний корабель з точки зору створення реєстрів.
Ми вже на ньому перший код реєстру запустили. На проєкт 2 роки потрібно загалом, але не буде такого, що ми все закінчили, він буде ще в доопрацюванні.
— Стільки всього Ви зараз нам розповіли — стільки розробок. Чи буде держава їх патентувати?
— Так, зробимо. Все, що можна запатентувати, — ми запатентуємо.
Я взагалі вірю в модель запуску нових продуктів і поліпшення поточного продукту. Тобто не буде такого, що ми запатентуємо ті ж паспорти та будемо на них сидіти. Світ швидко розвивається. Через три роки буде десяток країн з електронними паспортами. Нам потрібно буде розвиватися далі, рухатися вперед. Ми не за технології боремося, а за сервіс для українців. Ми не хочемо створити найбільш технологічне рішення — ми хочемо об'єднати технологічність і зручність, наприклад, як з генерацією електронного підпису. А найчастіше — наприклад, з довідкою про склад сім'ї — легше її вбити взагалі, ніж зацифровувати. Ми боремося більше за зручність.
— Ви також говорили, що збираєтеся презентувати концепцію цифрової трансформації для міністерств — чи раді ваші колеги?
— Так, у нас дуже класні міністри — всі підтримують, немає саботажу. Ми вже презентували, вже запустили каталог проєктів, скоро буде випущений дешборд як оновлення каталогу. Всі міністри підтримують. Взагалі усі послуги, які ми запускаємо, — це все послуги інших міністерств, немає жодної нашої, ми є виконавцями. Без Кабміну, інших міністерств, СДТН ми б нічого не змогли запустити. Це командна робота. Ми ініціюємо, пушимо, допомагаємо, але вся робота — на боці міністерств.
— А хто придумує всі ці ідеї?
— У нас є такий формат борд — коли ми збираємося разом тут, в цьому кабінеті, за цим столом, раз на два тижні або раз на тиждень у понеділок, і дві години ми тут генеруємо, що будемо робити далі.
Тут народжуються всі найкрутіші ідеї, тому це командна робота.
Але у нас мета сто відсотків все зацифрувати, тому у нас дуже прагматичний порядок дій — ми спершу зібрали та під'єднали дуже багато ЦНАПів до системи моніторингу, подивилися найпопулярніші послуги, зробили для себе план дій, і паралельно у нас виникали якісь ще ідеї. Але ми думаємо про те, як зацифрувати всі послуги та почати з найпопулярніших. Особливо під час пандемії — не дуже хочеться, щоб люди ходили в ЦНАП або стояли в чергах. Хоча ЦНАПи у нас класно працюють — там рівень задоволеності послугами близько 77 відсотків.
— Можна сказати, що пандемія дала додатковий пуш цифровізації в Україні?
— Звісно.
— А чи не уповільнила Вашу роботу в плані комунікації?
— Ні, все онлайн відбувається. Ідеї народжуються тут офлайн, а операційкою керуємо онлайн.
Секрети ефективності та 50 книг на рік
— Який секрет Вашої ефективності?
— Сильна команда, бачення і делегування. Кожен член команди сильніший за мене у своєму напрямку.
— Які Ваші улюблені книги?
— Я дуже багато читаю. Зараз на Стівена Кінга підсів — читаю одну за одною, нескінченно. Взагалі є ряд улюблених книг — в залежності від етапу життя, періоду.
Якщо ми говоримо про книги, корисні керівнику, то це, наприклад, книга «Як ростуть бренди». Мені вона подобається, там мова про те, як, коли ти збудував систему, масштабувати будь-який проєкт. Дуже класна книга. У Пітера Друкера багато книг класних є, які стоять на полицях моєї бібліотеки.
Зараз читаю книгу цікаву — «Чому цифрова трансформація не працює і що з цим робити». Взагалі три книги паралельно читаю. Ось «Економіка всього» (лежить по ліву руку на столі, — ред.) — теж класна книга.
— Коли встигаєте так багато читати?
— Коли додому їду — слухаю книги; на роботу їду — якщо немає зуму якогось, теж. Коли дитину спати укладаю, читаю на планшеті або на телефоні. Іноді потім читаю на ніч. Знаходжу час.
— Скільки книг читаєте на місяць?
— Стабільно 4-5. Тобто в тиждень по книзі-півтори. У мене KPI цього року — прочитати 50 книг. Я якось просів в січні, але вже наздогнав. Вже вийшов ось в квітні на 12 книг. І те мало — розумію, ну скільки там за життя прочитаєш? 5000 книг максимум.
— Поділіться з нашими читачами якимось меседжем, посланням, порадою.
— Зараз в Україні час можливостей для реалізації. Потрібно максимально ним скористатися. Держава трансформується, вона максимально не регулює життя людей; технології розвиваються, нові сфери бізнесу виникають, як і нові сфери для свого прояву. Можна працювати на весь світ — є біржа фрилансу. Доступно навчання максимально. Ще нова економіка не структурована і є можливість себе реалізувати максимально. Це як нові 90-ті — але в гарному сенсі, можливість себе проявити.
