День Києва: неочевидні місця, куди піти у столиці
Усе таємне стає явним. Ділимося улюбленими "секретними" місцями столиці: оглядовими майданчиками, парками та навіть фортецею.
Водоспад на Видубичах
Київ — місто настільки давнє, що точної дати його заснування ми не знаємо. Але, як і у інших міст, у Києва має бути свій "день народження" — тому, 31 травня кияни святкують День міста.
Зазвичай, на день міста в Києві проводять безліч заходів, концертів, вечірок, фестивалів. Цього року, через карантинні обмеження, більшість з них відбудуться онлайн. Ми ж пропонуємо вам підбірку маловідомих, але дуже цікавих та гарних місць у Києві, які ви можете відвідати в цей день. Дізнатися про своє місто щось нове — завжди цікаво, а "прихованість" цих локацій дозволить уникнути скупчень людей та дотримуватись соціальної дистанції.
1. Церква Святого Юрія
Здавалося б, ну що такого прихованого може бути в центрі Києва, де все і всім вже давно відомо? Але ж ні — в непомітному, на перший погляд дворику на вулиці Володимирській знаходиться фундамент Свято-Федорівського монастиря 12 ст. Поруч — сучасна церква Святого Юрія, виконана з дерева і оздоблена петриківським розписом всередині.
Найцікавіше — тут поховано 9 князів з династії Рюриковичів. Серед них є і Мстислав Володимирович, син Володимира Мономаха і останній князь, що мав титул Великого князя Київського — тобто, останній, хто фактично утримував єдність Київської Русі з центром у Києві. Для історичної спадщини — це надзвичайно цінний об'єкт, про який, насправді, відомо дуже малій кількості людей.
Тож навідатись сюди варто і поціновувачам історії, і тим, хто любить знайти тихе і гарне місце серед самого центру міської метушні.
Де: вул Володимирська 5а, двір навпроти Десятинного провулку та ресторану Leo
Як дістатися: піднятись з Майдану Незалежності вулицею Михайлівською, продовжити шлях Великою Житомирською і повернути праворуч на Володимирську в бік Андрієвського узвозу. Інший варіант — з метро "Золоті Ворота" рухатись в бік Андрієвського узвозу тією ж Володимирською вулицею.
2. Лиса гора на Видубичах
Це не єдина гора в Києві, яку називають Лисою, проте саме вона є найбільш загадковою та таємничою. Офіційно — це регіональний ландшафтний парк "Лиса гора", неофіційно — величезний та спокійний ліс на схилі, з якого відкривається краєвид на Столичне шосе, індустріальні райони та Дніпро.
Крім простої прогулянки на природі, Лиса гора може запропонувати відвідувачам дуже багато цікавих об'єктів. Тут є язичницьке капище — "місце сили" з вирізаними дерев'яними ідолами на самій вершині гори. Тут є й фортеця 19 ст., що входила до системи оборони Києва в часи Російської імперії й залишками якої можна вільно гуляти сьогодні. Тут є навіть невеликий водоспад (так, так — не жартуємо), якого немає на картах, але який користується популярністю у таємних гідів. Словом, це місце точно варте того, щоб його відвідати — особливо, якщо ви любите довгі прогулянки природою та з розумом підберете одяг та взуття.
Де: схил біля метро "Видубичі"
Як дістатись: найшвидший маршрут — пішки від метро "Видубичі", проте організованої стежки там немає і йти доведеться "навпростець". Безпечніше та спокійніше можна дійти від зупинки на вулиці Стратегічне шосе, де курсує маршрутка №457.
3. Київська фортеця та Косий капонір
Ще одна історична пам'ятка, прихована у Київських дворах. Частина фортеці сьогодні є територією Головного військового клінічного шпиталю в Києві, проте якщо знайти вхід з іншого боку — можна потрапити до історичної частини, відкритої для відвідувачів.
Тут є велика площа з історичною будівлею, побудована в 19 ст. фортеця із рвами, валами та спорудами та історичний музей. В ньому розповідають про історію використання оборонних споруд у Києві, долю ув'язнених в ній ворогів царського режиму та зібрана колекція зброї різних епох.
Ті, кого історія цікавить менше можуть насолодитись цікавим краєвидом: фортеця розташована на схилі, з якого відкривається панорама на околиці Великої Васильківської та чудово видно незвичний дах стадіону НСК "Олімпійський".
Єдине, на що варто звернути увагу — це режим роботи: і територія, і сам музей працюють з 10:00 до 17:00.
Де: вул. Шпитальна 24а, двори будинків на бульварі Лесі Українки
Як дістатись: або піднятись вгору бульваром Лесі Українки від метро "Палац Спорту", тримаючись лівого боку та пірнути у двори навпроти супермаркету "Фуршет", або ж спускатись вниз від метро "Печерська" тим же бульваром.
4. Київська дитяча залізниця
На жаль, через карантин насолодитись дитячою залізницею поки ще не вийде, але цей об'єкт точно вартий того, аби запам'ятати його на майбутнє.
Київська дитяча залізниця — це заклад позашкільної освіти, в якому вчать різноманітних залізничних спеціальностей. А ще – це майже 6 км справжнього залізничного шляху навколо парку, яким можна проїхатись задля розваги з найменшими пасажирами.
Тут є аж 2 станції — "Залізнична" та "Київ-Пасажирський дитячий", остання є зменшеною копією головного Київського вокзалу. Залізниця має безбар'єрний доступ, сучасний рухомий склад та дитячий майданчик. Працюють на цій залізниці, до речі, діти-учні закладу.
Словом, ваші діти (чи ваша внутрішня дитина) будуть в захваті.
Де: вул. Парково-Сирецька 4, Сирецький парк
Як дістатись: від метро "Дорогожичі" йти вулицею Олени Теліги в бік Шулявки,і повернути праворуч на вулицю Дорогожицьку. Щойно побачити парк – не помітити залізницю буде важко.
5. Київські підземелля
Тут важко виокремити якусь одну підземну локацію, адже в Києві їх — дуже багато. До того ж, відвідати їх самостійно не вийде, адже щоб увійти в деякі з них, потрібно мати відповідне спорядження, мати неабиякий досвід та досвідченого провідника.
Тим не менше, якщо все ж наважитесь на таку екскурсію — вибір буде чималим. Є і Нікольська дренажна система — такі собі Київські печери зі справжніми сталактитами та сталагмітами. Є і підземне водосховище, яке часто порівнюють з "Цистерною Базіліка" у Стамбулі. Є й інші таємні сховища — варто лише знайти відповідну екскурсію та наважитись на пригоди.
Де: сайти/спільноти екстремальних екскурсій на кшталт Urbex Tour чи Цікавий Київ
Поганого не порадимо! 😉
На додачу до ретельно та з душею підібраних нашим журналістом Данилом Герасимовим невідомих місць Києва, про які мало хто чув і ще менше хто бував, команда "Рубрики" вирішила поділитися ще і своїми улюбленими не очевидними місцями у місті. Не всі були готові видати свої секретні точки (але ж треба щось лишити і на наступні дні міста!), та в результаті всі дізналися багато нового 🙂 Ось що з цього вийшло:
👉 Анастасія Руденко, головна редакторка
Озера у Голосіївському парку
НПП "Голосіївський" — найбільший ліс в межах міста Європи. Не варто зупинятися на вході, ідіть углиб парку, до каскаду Оріхуватських озер.
Тут і качки, які раді підпливти близько до берега і людей. І простір для катання на велосипеді. І ландшафт старих дерев, які надійно захищають від галасу міста та перетворюють парк у місце сили. Ідеальне місце, щоб дотримуватись дистанції і знизити гормон стресу в крові. Всього площа Національного природного парку майже 11 тисяч гектарів, але це якщо рахувати із Голосіївським лісом, урочищем Теремки, парком Феофанія, Лісниками. Але і території самого парку Максима Рильського з Оріхуватськими ставками достатньо, аби загубитися на цілий день. Це великий простір спокою, сформований лісовим масивом Голосієва, якому вже сотні років.
Фото Анастасії Руденко
Як дістатись: найкраще — пішки від метро "Голосіївська" до нижнього входу — 3 хвилини, до центрального входу – 15 хвилин. Можна проїхатися від метро "Голосіївська тролейбусами" №11, 12, 43 до зупинки "вулиця Стельмаха"
Фото Анастасії Руденко
Фото Анастасії Руденко
👉 Марина Смагіна, випускова редакторка
Русанівська набережна
Русанівська набережна — місце, строго кажучи, не зовсім таємне, але і в топах для відвідування у столиці зазвичай не значиться. Я і сама вперше опинилася там випадково, не плануючи жодних довгих прогулянок (якби ж я знала!). Цю набережну люблять місцеві, бо тут з'єдналося все, що ми хотіли би мати поруч з домом: пішохідна зона, велосипедні доріжки, красивий вид на правий берег і рибалок (куди ж без рибалок!), паркова зона, Дніпро… Усе для створення спокійного та затишного простору у залюдненому місті. Дивно, але саме на Русанівській набережній я вперше відчула Київ як справді свій дім.
Фото Марини Смагіної
Влітку тут ідеально гуляти, поїдаючи морозиво; у прохолодніші пори року — беріть з собою гарячу каву або чай. Обов'язково — сісти біля води, спостерігати за тим, як хвилі накочуються на пісок і як сонце відблискує золотавою лускою на поверхні води. Відправляючись на Русанівську набережну, пам'ятайте: тут можна зловити дзен і натхнення. Перевірено на собі — саме там я нарешті зрозуміла, як має завершитися мій перший роман і невдовзі дописала його. Русанівська набережна — це трошки про магію, так собі і запам'ятайте 🙂
Де: Дніпровський район, Русанівка
Як дістатись: доїхати до станції метро Лівобережна, взяти курс на Русанівку по вулиці Раїси Окіпної; перейшовши міст на острів, іти вздовж ріки.
Фото Марини Смагіної
👉 Анна Воробйова, журналістка
Кирилівська церква з розписом Врубеля
Кирилівська церква унікальна тим, що в ній збереглись розписи часів Київської Русі одночасно з розписом Михайла Врубеля. Це другий храм у столиці після Софіївського собору з такими особливостями.
Цей храм пам'ятає унікальні розписи "Страшного суду" часів XII століття, а також зруйнування більшовиками монастиря на його території. Якщо ви хоч раз бачили "Демона" Врубеля, то зрозумієте, що його Богоматір в цьому храмі настільки містична, що запам'ятається надовго. Михайло Врубель написав для храму, крім зображення Богородиці, фрески "Зішестя Духа Святого", "Євхаристія", "В'їзд Христа в Єрусалим", "Благовіщеня", "Стрітення" та зображення апостолів Петра і Павла.
Зараз це музей, де проводять екскурсії. Там навіть проводять квести. Часто ця музей-церква асоціюється з Київською міською психічною лікарнею ім. Павлова адже розташована поруч.
Де: вул. О. Теліги, 12
Як дістатись: можна на громадському транспорті: від станції метро "Дорогожичі" або "Петрівка" їхати на трол. N27, зупинка "Музей "Кирилівська церква", а можна пішки дійти від метро "Дорогожичі" через парк та меморіальний комплекс "Бабий яр".
Пагорби Татарки та оглядовий майданчик на горі Щекавиця
Подорож цими містами захоплююча та довга, оповита таємницями та історією, з крутими схилами, тому треба до неї підготуватись. Починати варто з вулиці Олегівської (за легендою саме на Татарці похований Вещій Олег), на якій розташовані будівлі з давнім і міцним київським каменем, на якому можна побачити давні надписи. Там можна побачити старовинні дерев'яні дореволюційні будівлі, які з часом зносять та будують нові будинки.
Район названий так, адже в ньому жили татари 1840. Там є до сих пір мусульманський молитовний дім, а також головна мечеть Києва на 2000 чоловік Ар-Рахма. Вважається, що саме татари тоді влаштували у Києві перший секонд-хенд або ринок "Шурум-Бурум": скуповували старі речі по домівкам, переробляли на нові та продавали заново. Власне, все це можна дізнатись зі статей про історію Києва, адже коли потрапляєш у цей район, воно само собою стається — хочеться дізнатись, що за будівля, яку проходиш тощо.
Також Татарка прославилась "Справою Бейліса", коли в цьому районі знайшли вбитим 12-річного хлопчика, а вбивство класифікували, як ритуальне. Підозрюваного Менделя Бейліса відпустили через один голос на його виправдання від суду присяжних.
Відомий також 350-річний Татарський дуб, який нагадує про легенди щодо дубових рощ. Власне всі ці цікавинки дізнаєшся, коли гуляєш вулицями від тої самої Олегівської, а потім по навігатору виходиш на оглядовий майданчик на горі Щекавиці. Там є три гранітні стелі у вигляді полукругу, де можна присісти та замилуватись видом Києва, бо це неперевершений огляд прямо на долоньці.
Де: від вул. Олегівської або Оленівської, а далі — де душа забажає з навігатором
Як дістатись: найкраще від метро "Тараса Шевченка", орієнтир: від Подолу до оглядового майданчика на Щекавиці.
👉 Марія Богдановська, журналістка
Пуща-Водиця
Місце для поціновувачів розслабленого відпочинку у зеленій зоні Києва. Цей район,що порівняно нещодавно (У 2001 році) увійшов до складу столиці, оминає урбанізація.Тож, прогулюючись у тиші парків та соснових лісів, можна побачити і дерев'яні маєтки ще царської епохи, і мініатюрні хати-мазанки.
Звичайно, Пуща-Водиця — ще і традиційно елітний район, де проживають бізнесмени й відомі політики. Однак пішим прогулянкам, катанням на велосипедах або катамаранах і засмаганню на пляжі це зовсім не заважає.
У Пущі-Водиці забуваєш про нескінченну метушню міста та його тривоги.Тут можна не просто відпочити, а й відновитися емоційно.
До Пущої-Водиці небайдужими виявилися аж два члени нашої команди, тож не можемо достатньо наголосити на цьому: місце — що треба!
👉 Олександра Ярликова, журналістка, редакторка стрічки новин:
Для мене як поцінювача спорту та господаря хаскі важливим є відпочинок на природі, якій можна поєднати з бігом зі своїм пухнастиком. Я мешкаю недалеко від Пущі-Водиці, тож у прохолодний час року (зима — весна) ми з моїм хаскі біжимо до лісу.
Фото Олександри Ярликової
Щоб нікому не заважати, ми біжимо в обхід людяних громадських просторів Пущі, та потрапляємо одразу у хащі. Ну як хащі… Насправді, у лісі все дуже доглянуто і зручні стежки, але людей там майже не зустрінеш, особливо у ранковий період.
Так от, у "хащах" Пущі починаються справжні пригоди! Під час бігу/прогулянки ви побачите неймовірно чарівну природу. Соснові дерева, грунтові і піщані доріжки, у весняно-літній період — десятки різних квітів, а вічнозелений мох — в будь-яку пору року. А якщо вам пощастить — то зустрінете й представників тваринного світу! Особисто я зустрічала кроликів, гризунів, величезного ворона, і, навіть, косуль.
Для тих, хто любить бігати, гуляти пішки чи їздити велосипедом — ліс Пущі стане ідеальною можливістю спіймати природній дзен.
Фото Олександри Ярликової
Де: Оболонський район
Як дістатись: найкращий варіант — проїхатись від Контрактової площі 12 трамваєм. Частина дороги пролягає через мальовничий ліс. З Мінського масиву можна дійти пішки.
👉 Вікторія Губарева, журналістка
Таємний оглядовий майданчик
Київ стоїть на семи пагорбах, а це означає, що в ньому повинно бути чимало оглядових майданчиків. Один з них, маловідомий навіть для корінних жителів столиці, знаходиться прямісінько між Парком Слави та Києво-Печерською Лаврою. Знайти його можуть не всі, адже заїзд виглядає зовсім непримітно. Проте, піднявшись крутою, вимощеною бруківкою доріжкою, ви побачите панорамний вид на Лівий Берег.
Особливу магію це місце має ввечері, коли вмикається освітлення мостів, а спальні райони починають мерехтіти віконцями, ніби зоряне небо. Бонус цього місця — неймовірні світанки.
Споглядання мегаполісу можна поєднати з екскурсом до Церкви Спаса на Берестові, якій вже майже тисяча років. Колись на цьому місці знаходилась резиденція київських князів, і вся територія була поза кордонами Києва.
Як дістатись: пішки або на машині від метро Арсенальна в бік Києво-Печерської Лаври, потім повернути на Лаврський провулок на піднятись вгору по бруківці.
