Квартири по 9 квадратних метрів: як житлові рішення з азіатських країн почали з'являтися і в Україні
Майбутнє за життям в коробці? Як вирішують проблему з житлом в азіатських країнах, коли грошей на оренду повноцінної квартири не вистачає
Фото Earthly Mission
Китай і Японія — країни, які славляться своїми густонаселеними містами, дорогим житлом і умінням настільки компактно організовувати житловий простір, що його площа скорочується до розмірів стандартної ванної кімнати в який-небудь київській новобудові. Як місцеві жителі вирішують квартирні питання і наскільки популярні рішення, придумані ще в 70-і роки?
Найбільш гостро житлове питання стоїть у Китаї. Незважаючи на величезний продуктивний потенціал, більшість населення живе бідно, що змушує їх економити на всьому, і в першу чергу — на житло. Найгостріше ця проблема відчувається у Гонконзі, де оренда, грубо кажучи, "коробки" обійдеться мінімум у 250 доларів в місяць. Варто зазначити, що поняття "коробка" — не випадкове, адже місця в ній ледь вистачає для того, щоб лягти в повний зріст. Щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми, фотограф Бенні Лем зробив серію фотографій, яка демонструє, в яких умовах живе майже 200 тисяч людей.
Вирішувати цю проблему з житловими питаннями взялися в Японії ще 50 років тому. Перший у світі капсульний будинок був побудований в Токіо, в 1972 році. Nakagin — творіння архітектора Кісі Курокава, що складається з двох частин — 11-ти і 13-поверхової веж, з'єднаних між собою.
Серія фотографій Норікати Мінамі "1972"
Будова являє собою каркас, на який кріпилося 140 капсул — контейнери, усередині яких по 9 квадратних метрів житлового простору — це, по суті, місце для ліжка, кухонної поверхні, туалету з маленькою сидячою ванною, вентиляції, стіни з місцями для зберігання речей і круглого вікна, яке можна зашторювати як зсередини, так і зовні, щоб сховатися від цікавих поглядів сусідів і перехожих. Капсули, як і сама конструкція, виготовлялися на фабриці з бетону і кріпилися до башт дуже просто: 4 бетонними болтами, що приєднувалися до загального водопроводу і вентиляції.
З самого початку капсули вміщували в себе все необхідне для життя: всі предмети побуту — мікрохвильова піч, кольоровий телевізор, бобінний магнітофон і навіть телефон, що відразу вбудовуються в конструкцію, зроблену таким чином, щоб максимально заощадити місце і залишити якомога більше вільного простору для мешканця.
Зараз багато кімнат уже модифіковані, але деякі зберегли і первинний вигляд. Потрапити звичайному туристу до них складно — менталітет японців не дозволяє відкрито впускати незнайомих людей на приватну територію, подобово капсули здаються тільки в окремих випадках, а місячна оренда обійдеться приблизно в 80 тисяч японських єн, тобто майже в 21 тисячу гривень.
Деякі з кімнат давно переобладнані японцями в офіси, а в інших все ще живуть ті, хто так і не назбирав на квартиру. Вид вони мають, однозначно, кращий, ніж житло в Гонконзі, погодьтеся.
Але чому готель має таку дивну форму? Справа в тому, що кожна окрема капсула — мобільна. Вежа Nakagin не повинна була стати єдиною будовлею такого роду в Японії, адже архітектор керувався особливою філософією: Курокава вважав, що місто — це живий організм, і йому, як будь-якому іншому організму, властивий метаболізм.
На його думку, подібні конструкції повинні були з'явитися по всій Японії, а бетонні контейнери можна було би взаємозаміняти або переміщати з однієї башти на іншу, змінюючи таким чином місце проживання, але не міняючи простір для життя. А ще можливість змінювати блоки продовжувала термін експлуатації будівлі до 250 років. Втім, бути впевненим в тому, що будівля простоїть на своєму місці весь цей термін, не можна: у 2007 році будівлю вперше захотіли знести, щоб побудувати на його місці щось більш сучасне. Причина, чому цього ще не сталося — недостатня кількість власників капсул у будинку, які погодилися б на знесення будівлі. До того ж, вежа вже стала культовою і проти її зносу виступило багато відомих особистостей, в тому числі — головний архітектурний критик New York Times Микола Урусов, який назвав вежу Nakagin кристалізацією далекосяжного культурного ідеалу:
"Його існування також є потужним нагадуванням про невикористані шляхи, про можливості світів, сформованих різними наборами цінностей"
Незважаючи на те, що вежі типу Nakagin не стали будувати по всій Японії, капсульне житло продовжувало будуватися. Знайомий всім туристам Booking пропонує заселитися в капсульні готелі, вартість яких приваблює клієнтів більше, ніж дорогі, але "повноцінні" готелі. Через півстоліття рішення почали впроваджувати по всьому світу і минулого року перший капсульний готель з'явився і в Україні, на території аеропорту Бориспіль під Києвом. Мандрівники, які взяли квитки з довгими пересадками, можуть погодинно орендувати кілька квадратних метрів, де можна виспатися або прийняти душ в загальному санвузлі готелю.
Так чи інакше, світ розвивається, змінюється уклад життя, а з ним — і список потреб, які має задовольняти житло, і крихітні студії в нових будинках, які "виростають" за кілька місяців — тільки перший крок на шляху до глобальної зміни типу простору для життя.
Фото NORITAKA MINAMI
