“Україна задає темп і ціль”: міністр ІТ Естонії про цифровізацію України та боротьбу за свободу
У п'ятницю, 2 вересня, "Рубрика" зустрілася з міністром підприємництва та інформаційних технологій Естонії Крістіяном Ярваном. Естонія є одним із лідерів у впровадженні цифрових послуг, і Міністерство цифрової трансформації України тісно співпрацювало з урядом Естонії під час розробки додатку Дія. Тепер Естонія планує запустити власний додаток, схожий на Дію. Це і є причина візиту міністра Ярвана в Україну. "Рубрика" мала нагоду ексклюзивно поспілкуватися з міністром про майбутнє цифрової співпраці між Україною та Естонією та дізнатись про його думки стосовно кібербезпеки у світі перед обличчям сучасних загроз і викликів.
Перед нашим інтерв'ю міністр провів зустріч із віцепрем'єр-міністром – міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим. За результатами зустрічі було підписано угоду про співпрацю для сприяння обміну досвідом у сфері цифрової трансформації.
Фото: Ukrinform
За словами міністра Федорова, Естонія була першою країною, приклад якої Україна наслідувала, коли розпочала створення Міністерства цифрової трансформації. Їхнє бачення цифрової трансформації та створення цифрової держави надихало й продовжує надихати Україну на запуск послуг у кілька кліків. Тепер Естонія зможе перейняти український досвід, коли всі необхідні дані та послуги знаходяться в смартфоні.
— Україна та Естонія вже не перший рік співпрацюють у сфері цифровізації. Чи вплинула війна на співпрацю та які її основні пріоритети?
— Наша співпраця тепер набагато більше зосереджена на кібербезпеці. Ми шукаємо інформацію про те, які атаки відбуваються і як ми з ними боремося з усіх боків. Тому що не тільки Україна зосередилася на боротьбі з кібератаками, але й інші країни Східної Європи, які підтримують Україну. Ми обмінюємося інформацією та досвідом, і це робить нас кращими.
Сьогодні я тут через додаток Дія. Я справді вважаю, що це крута концепція, яка має багато сенсу. Усі радіють, коли взаємне натхнення штовхає нас йти вперед і робити світ кращим. Якщо ми проводимо так багато часу в наших телефонах, ми повинні мати можливість таким чином комунікувати з державою, і навпаки. Цього немає в Естонії. Головна особливість Дії, це зручність використання. У нашому електронному уряді теж достатньо функцій, але вони завжди можуть бути кращими. Україна задає темп і ціль для нашого стрибка у якості надання цифрових послуг. Це правильне мислення, і воно має сенс. Це головне, на що ми орієнтуємося. Але, звісно, є й інші речі, наприклад використовувати телефон як паспорт. Додаток має юридичну силу, це не просто зображення вашого паспорта. Ми забуваємо, як це легко. Багато чиновників їздять до Брюсселя, де оформлення документів триває місяцями. Звучить абсурдно, але так воно і є, — ділиться міністр.
"Довіра — це найважливіше, коли йдеться про цифрові послуги"
— Яка ваша улюблена функція додатку Дія, яку ви найбільше хочете впровадити в Естонії? Міністр Федоров сьогодні зазначив, що цифрова Україна почалася з цифрової Естонії. Світ знає Естонію як країну з найбільшою кількістю цифрових послуг. Але чи є чому Естонії повчитися в України в сенсі цифровізації? Зокрема, ви згадали про запуск аналога Дії в Естонії — розкажіть трохи про це.
— Я вважаю, що величезна роль у перемозі у війні полягає в тому, що громадяни бачать, що уряд вжив належних заходів і захистив їх та їхні інтереси. Це породжує довіру. А довіра — це найважливіше, коли йдеться про цифрові послуги — коли громадяни довіряють достатньо, щоб надати свою особисту інформацію додатку. У Західній Європі не вистачає практичності. Тут (в Україні — ред.) можна робити ефективний вибір, не боячись, що подумають усі. Якщо подивитись на кількість користувачів Дії — вона вражає, і це показує наскільки додаток цінний для громадян. Я чув плани міністра Федорова на майбутнє, вони були неймовірні. Сміливі кроки.
— Зараз світ дуже цифровізований. Війна росії проти України – це перша війна, коли інформаційний фронт та кіберфронт є реальними полями битви. Ви вважаєте високий рівень цифровізації України перевагою чи вразливістю? Чим ця війна відрізняється з точки зору цифрових викликів? Естонія вже зазнавала кібератак з боку росії — чи відчуває Естонія зараз загрозу через можливі нові атаки з боку росії?
Насправді, ні. Більшість атак — це DDOS-атаки, і в нас є файрвол. Атаки практично не впливають на державні сайти. Минулого тижня вони атакували вільні медіа, але ми відреагували дуже швидко й швидко все виправили. Звичайно, чим більше послуг, які переведені в цифрове поле, тим більше цінності ви створюєте в цифровому світі, тим більше вам доведеться зосередитися на кібербезпеці та тим більше ви маєте що втрачати. Але в той же час, якщо щось вийде з ладу, ви завжди матимете більше ресурсів, ніж ви мали б без цифрових послуг. Ви все ще можете звернутися до представників держави, і вони все виправлять. І все одно ви матимете набагато більше можливостей, оскільки всі інші служби працюватимуть.
Це питання про абсолютний і безпосередній рівні. На абсолютних рівнях безсумнівно, ви матимете більше послуг, навіть якщо одна з них не працюватиме через кібератаку. Але якщо ви говорите про очікування громадян — це зовсім інше. Звичайно, час іде, і громадяни очікують більшого від своїх урядів. Особливо беручи до уваги розмір і населення України — має сенс оцифрувати якомога більше послуг, тому що це дає людям більше часу, щоб створити компанію чи працювати в іншому місці, а відповідно створити більше цінності та підвищити рівень життя в Україні. Це створює чудовий побічний ефект. Тому я вважаю, що ініціативи міністра Федорова мають сенс.
Міністр Ярван трохи подражнив нас надсекретними майбутніми функціями додатку Дія від Міністерства цифрової трансформації України, наголосивши, що це дуже сміливі кроки та ідеї.
Також "Рубрика" запитала міністра про його поради щодо забезпечення кібербезпеки на рівні користувачів.
— Усе починається з кібергігієни. Є люди, які все ще вірять, що якийсь принц надсилає їм гроші. Людський елемент є найслабшою ланкою в кібербезпеці. Ніякого секрету немає. Просто не повідомляйте свій пароль, не робіть його занадто очевидним, і не викладайте його в інтернет — це вирішить 90% проблем. Що стосується дій уряду — нам потрібно менше зосереджуватися на нових функціях, а більше на захисті того, що ми вже маємо.
"Якщо ти менший — маєш бути розумнішим"
Ми також запитали міністра про перспективи двосторонньої співпраці між двома державами. Він наголосив, що бачить майбутнє співпраці у кібербезпеці та звичайному військовому забезпеченні — безпілотниках та засобах зв'язку. Це речі, які мають велике значення на війні. Звичайно, класичні боєприпаси відіграють величезну роль, але, за словами міністра, якщо ти менший — маєш бути розумнішим.
— Я думаю, що в нас є багато ініціатив, які надходять з передової. Ми дійсно приділяємо цьому час і надаємо ресурси, допомагаючи їм вийти на ринок, до військових. Досі це завжди був дуже складний шлях — від військових до великої компанії. Сьогодні, коли країни прокинулися і зрозуміли, що війна реальна і нам потрібно спробувати щось нове — бюджети зросли, і це відкрило місце для інноваційних грошей. А зв'язувати інноваційні гроші з інноваційними ідеями дуже цікаво та практично, це дозволяє побачити, як виглядатиме майбутнє. Я вважаю, що робота з Україною є продуктивною та масштабною. Не лише тому, що перед нами постають однакові загрози, але й тому, що створювати речі, які справді працюють та мають сенс, завжди надихає.
— Ні для кого не секрет, що державні служби в країнах ЄС працюють досить повільно, і на те, щоб оформити якісь документи йде ціла вічність. Натомість Україна є дуже прогресивною в наданні державних послуг тут і зараз, будь то відкриття банківської картки, оплата рахунків чи запис на прийом у будь-якій державній структурі. Оскільки Україна наближає своє законодавство до стандартів ЄС, як ви думаєте, чи не буде це кроком назад у нашому прогресі у сфері цифровізації?
— Вважаю, що ні. Я думаю, що причина, чому деякі країни відстають, полягає не в законодавчій базі, а в успадкованих системах. Люди хочуть зберегти свої робочі місця, кажучи: "Це неможливо зробити, це коштуватиме занадто багато,ми завжди так робили". Це класична ситуація і це головна причина, чому надання послуг таке повільне. Оскільки Україна наближається до ЄС, з точки зору законодавства це принесе більше цінності — українські рішення будуть працювати не лише в Україні, але й у кожній європейській країні прийматимуться документи та дані, що надходять із неї. Поки Україна все ще подає заявку на вступ до ЄС, йому (Європейському Союзу — ред.) знадобиться нове законодавство, щоб приймати українські дані, програми тощо.
Оскільки вже повільно наближається зима, а європейські чиновники голосять про те, яка вона буде важка, "Рубрика" не могла не поцікавитись у пана Ярвана про його думку щодо майбутніх викликів і того, наскільки ця зима може відрізнятися від минулої.
— Ціни на енергоносії були дійсно високими минулої зими, і ми очікуємо, що вони будуть у 2-3 рази вище цієї зими. Якщо ми подивимося на Європу, то побачимо, що був сезон посухи, і не вистачало води. Це означало менше води для французьких атомних електростанцій — їхню потужність довелося зменшити, також неможливо було доставити достатньо вугілля на електростанції Німеччини по річці. Норвезькі гідроелектростанції також постраждали через меншу кількість води. Це сьогоднішні реалії. Якщо ми зіткнемось з новою хвилею Covid-19 одночасно з російськими кібератаками цієї зими, буде складно.
— Чи є місце цифровій трансформації під час війни?
— Так. Під час війни ви повинні орієнтуватися на свої ресурси. Соціально сумнівні речі, такі як виведення людей із зони комфорту, цілком прийнятні під час війни. Ви можете перевести людей на нову платформу, припинити використовувати старі та зберегти багато грошей. Ці гроші можна використати на війну чи соціальні виплати. Те, що зараз робить міністр Федоров, має великий сенс — це соціально прийнятно та економічно доцільно.
Міністр підкреслив, що у фокусі цифрової трансформації має бути кібербезпека. Він передбачив, що, ймовірно, багато країн запровадять певні субсидії для людей або компаній.
— Звичайно, вся справа в тому, наскільки гарна ваша ІТ-система, як швидко ви можете розподілити ці субсидії, тому що для того, щоб гроші доставлялися людям, потрібна система.
Міністр Ярван підсумував словами підтримки українцям.
— Я вважаю, що громадяни відповідальні за дії своєї влади. Російські громадяни відповідають за те, що вони тут зробили, а український народ відповідає за те, що доброго вони зробили. І хоча може здатися, що вас інколи забувають, або ніхто не допомагає, — це неправда. Ми, як і раніше, думаємо про вас щодня; ми все ще сподіваємося на краще для вас, оплакуємо близьких, яких ви втратили, і дбаємо про біженців, які приїхали до нас. Ми намагаємося знайти для них найкращі умови. Ми щиро намагаємося допомогти вам у будь-який спосіб. Ми хотіли б, щоб ми могли зробити більше. Ми захоплюємось ініціативами, які ви впровадили досі, вони цілеспрямовані та доцільні.
Незалежно від того, яка політична партія при владі в Естонії, усі знають, що Україна бореться з чистим злом. Ми зобов'язані підтримувати вас у будь-який спосіб.
Естонія справді є однією з країн, які невтомно і постійно підтримують Україну.
