Як це працює: новий Кодекс України з процедур банкрутства

Ілюстрація Loans Canada

Анастасія Візняк

Труднощі з виплатою кредитів завжди виникають невчасно. На жаль, від цього страждають не тільки великі й малі підприємства, а також громадяни, які беруть кредити для побутових потреб.

Відтепер новий Кодекс з процедур банкрутства регулює діяльність не лише юридичних осіб, а й фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це означає, що будь-хто може звернутися до суду задля отримання допомоги у разі неплатоспроможності. Аби фінансові проблеми не змусили впасти у розпач, ми розібралися, як фізичним особам варто діяти у таких ситуаціях і яких наслідків очікувати.

Хто може заявити про неплатоспроможність?

Неплатоспроможність — це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами.

Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:

– розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредиторами становить 30 і більше розмірів мінімальної заробітної плати (тобто більше 125 190 грн, адже на сьогодні мінімальна заробітна плата складає 4 173 грн);

– боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;

– у фізичної особи відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення;

– є загроза неплатоспроможності, тобто існують обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання.

Навіщо заявляти про неплатоспроможність?

З моменту відкриття провадження про неплатоспроможність боржник виконує зобов'язання перед кредиторами лише через визначену Кодексом процедуру. Також припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій і відсотків за зобов'язаннями боржника.

Проте, господарський суд може тимчасово заборонити боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон. Окрім того, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться на 120 днів. Це означає, що протягом цього часу кредитори не можуть вимагати виконання боржником грошових зобов'язань. Також не нараховується неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника.

Мораторій не поширюється на: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; виплату та стягнення аліментів; виконання вимог, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника.

Хто такий арбітражний керуючий?

Арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту магістерського рівня, стаж роботи за фахом не менше 3 років або не менше 1 року на керівних посадах і який має відповідне свідоцтво. Арбітражного керуючого призначає суд. Він веде справу і, по суті, є посередником між боржником і кредиторами.

Що таке реструктуризація боргів?

Реструктуризація боргів боржника — судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань.

Задля відновлення платоспроможності боржника розробляється план реструктуризації боргів. Поміж іншим, він визначає

– розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;

– вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;

– розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні). З 1 липня 2019-го прожитковий мінімум складає 1936 грн.

Які борги не підлягають реструктуризації?

Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Якщо такі заборгованості існують, то суд не зможе затвердити план реструктуризації інших боргів.

Визнання боржника банкрутом

Банкрутство — неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і погасити встановлені грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Якщо протягом 120 днів не схвалено план реструктуризації боргів боржника, суд ухвалює постанову про визнання його банкрутом.

Не пізніше 30-ти днів з дня введення процедури погашення боргів арбітражний керуючий спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.

Що буде з майном боржника?

Майно боржника, що підлягає реалізації — це ліквідаційна маса. Арбітражний керуючий відкриває окремий банківський рахунок. На нього перераховуватимуть кошти від продажу майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Боржникові залишається житло, яке є єдиним місцем проживання його сім'ї. Це може бути квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника або житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів.

Також не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Суд може виключити майно боржника, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім'ї, а також майно, загальна вартість якого не перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як усе це вплине на фізичну особу?

Протягом 5-ти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито інше провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою.

Протягом 5-ти років після визнання банкрутом така особа зобов'язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.

Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом.