У чому проблема?
Зима близько, а отже — на передовій уже холодно. Наші "котики" мерзнуть. Зимова форма вже почала надходити на фронт, але бійцям дуже не вистачає запасних шапок та теплих шкарпеток, пальчаток та балаклав, зігріваючих поясів та цупких килимків у бліндажі.
Яке рішення?
Зігріти наших захисників і не дати "генералові морозу" стати на бік ворога — сьогодні першочергова задача. Тисячі українців просто зараз виготовляють буржуйки, в'яжуть і шиють теплі речі, закуповують і відвозять на передову ковдри і спальники. Осередки волонтерів, які опікуються воїнами ЗСУ, є чи не в кожному населеному пункті України. Але гуртуватися й передавати часточки тепла можна не тільки безпосередньо з рук у руки, а й через соцмережі.
Так, у Фейсбуці вже 8 років існує група "В'язані речі для воїнів". Починалося все з бажання двох сестер хоч чимось допомогти атовцям та добровольцям — тим, хто першим став на захист нашої державності. А сьогодні більше 1200 учасників спільноти в'яжуть та надсилають до ЗСУ шапки, балаклави, шкарпетки, пальчата та інші теплі речі. Тут і в'язати навчать, і допоможуть передати готові речі на фронт.
"Рубрика" поспілкувалася з засновницею проєкту, журналісткою, волонтеркою, головою правління БФ "Україна — перезавантаження" Ларисою Степанушко, щоб дізнатися, як це працює.
Як це працює?
Особиста боротьба Лариси Степанушко проти російських загарбників почалася ще з Майдану. Під час Революції Гідності вона була одним із координаторів психологічного центру допомоги. Коли побили студентів, байдужою не залишилася вся родина волонтерки, навіть 6-річна донька Лариси попросила тата допомогти їй змайструвати меча — дитина збиралася йти на Майдан захищати людей.
Коли в серпні 2014 року від добровольців з Донбасу почала надходити інформація, що вони мерзнуть, Лариса, яка вміла в'язати, організувала fb-спільноту "В'язані речі для воїнів".
Лють, яка мотивує
Речі, зв'язані власними руками, не потребували значних витрат. Першу партію шкарпеток і шапок Лариса в'язала вдвох із сестрою. А далі група почала дуже швидко розростатися, у неї влилася інша група з в'язання пальчаток (теплі рукавички з окремими великим і вказівним пальцями). Вже через пів року роботу групи, яка об'єднала майстринь не лише з України, а і з Грузії, країн Балтії, Італії, США, координувало вже кілька людей.
В'язали все — теплі шкарпетки, балаклави, бафи, пальчата, пояси, наколінники та налокітники для воїнів, які перебували на "нулі". Нюанси та особливості для виробів на фронт опановували по ходу справи — тісно контактували з захисниками щодо їхніх потреб, обговорювали всі деталі виробів і за потреби коригували.
Потім почали шити спідню білизну, у якій була велика потреба. Роботи було дуже багато — допомагали і ЗСУ, і Нацгвардії, і добробатам.
"З кожним кроком російських загарбників по українській землі у мене все більше закипала лють, — згадує Лариса Степанушко. — І тоді, і зараз вона породжує бажання допомагати нашим захисникам ще більше".
З 2017-го року держава почала значно краще забезпечувати військових усім необхідним. Тож потреба у в'язаних речах і білизні зменшилася. Але група ніколи не припиняла своєї роботи. Окрім в'язання, учасники групи пекли смаколики для захисників, готували енергетичні суміші, тушкованки, закуповували ліки, авто та багато іншого. Виготовляли речі на продаж на благодійних ярмарках: шили шопери, косметички та обереги.
Від шкарпеток до відновлення України
Після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого "В'язані речі для воїнів" активізували свою роботу. Спочатку не стільки у в'язаній групі, як локально — кожен на місці, куди змушений був евакуюватися: знову в'язали теплі речі, плели маскувальні сітки й основи для них, шили труси, безперервно щось збирали-пакували-передавали.
За останні місяці учасники групи залучили до волонтерства багато нових людей у різних регіонах.
Наразі спільнота "В'язані речі для воїнів" розвиває такі напрями:
- в'яжуть теплі речі на фронт (потреба є у всіх вище перерахованих речах, найбільше — у шкарпетках);
- плетуть маскувальні сітки (є три локації: Ірпінь, Київ і в смт Нова Ушиця на Хмельниччині);
- шиють тактичні труси на фронт і в шпиталі (на липучках).
До діяльності спільноти приєднуються дорослі та школярі офлайн: учасники групи організовують благодійні ярмарки для збору коштів на закупівлю тактичного спорядження; у школах — проводять зустрічі з захисниками, майстер-класи з виготовлення оберегів; залучають дітей і їх батьків до збору необхідних речей на фронт.
В'язальниці живуть не лише сьогоденням. Розуміючи, що після перемоги України роботи буде дуже багато, Лариса Степанушко разом з однодумцями заснувала Благодійний фонд "Україна — перезавантаження". Засновниці фонду Лариса Степанушко та Анна Павленко пояснюють: у його назві закладена головна ціль: докласти всіх зусиль до відродження України та нації. Серед поставлених задач БФ — втілення проєктів від реінтеграції ветеранів до запуску нових мінівиробництв. Усі ці проєкти мають сприяти відродженню суспільства, стати тією "вудкою", яка допоможе українцям відновитися самим і відновити здоров'я країни.
На сьогодні у фейсбук-групі "В'язані речі для воїнів" налічується більше 1200 учасників. До групи постійно долучаються новенькі — хтось в'яже професійно, інші — вчаться заради того, щоб долучитися до утеплення воїнів. Тому досвідчені учасниці спільноти завжди публікують пости, у яких діляться лайфхаками.
Вироби "для котиків" — особливі
Одна справа — домашні в'язані шкарпетки, у яких так приємно дивитися телевізор, інша — шкарпетки, які поїдуть зігрівати воїна на передову. Тут важливо все: склад пряжі, кольорова гама, товщина й інші параметри виробів.
- Наприклад, шкарпетки для носіння у берцях мають бути тонші, ніж для спання, з високою халявою і зміцненими п'яткою та носком. Докладніше про вимоги для шкарпеток — тут.
- Для пальчаток (перчатки, мітенки) важливий склад та колір ниток: від 50% вовни й 50% акрилу чи іншої нитки, яка додає виробу міцності, щільності та об'єму. Кольори: лише темні. Інструкція, як в'язати пальчатки.
- Нитки для головних уборів (балаклави, шапки) найкращі з 75-80% вовни та 25-20% акрилу. Кольори: чорний, темно-коричневий, темно-зелений (болотний), хакі, темно-сірий. Готові вироби не можна фарбувати й прати з пом'якшувачами — після цих маніпуляцій вони не придатні для носіння. Лекала для балаклави.
- У виготовленні тактичних трусів свої нюанси: наприклад, вони мають бути коротші, ніж звичайні "сімейки", інакше завадять мобільності. Викрійки трусів можна знайти у вкладці "файли".
Буквально з усього, що люди віддають у "В'язані речі для воїнів", у групі стараються виготовити щось корисне. Так, із відрізків трикотажу і флісу почали плести "піддупники".
"Спочатку хлопці не розуміли, що це і для чого. А недавно артилеристи розповіли смішний випадок: піддупники, які ми передали їм напередодні, настільки сподобались кулеметникам, що вони змушені були подарувати їх, а в нас попросили нову партію", — ділиться Лариса Степанушко.
Як передати свої "в'язалочки" на фронт?
Написати координаторам! Як і з початку свого існування, частину відправок спільнота робить з Києва: у групі оголошується збір з переліком потреб і дедлайном. А готові речі підвантажуються волонтерам чи бійцям в автівки. Відправляють вироби й Новою поштою. Велика частина відправок робиться самими майстринями (адресу нададуть у групі) — адже так швидше і дешевше.
Крім того, у спільноти налагоджено дружні стосунки з волонтерами з багатьох регіонів — до них направляють тих, хто хоче передати готові речі.
З 2014 року на передову відправили більше 8000 одиниць в'язаних речей, трусів — більше 15000 пар.
Кожна допомога важлива!
Пані Лариса розповідає, що буває так — люди передають 2-3 пари шкарпеток чи шапок і просять вибачення, що мало:
"Тоді я говорю: уявіть собі трьох захисників, яких ви одягнули в шапки та шкарпетки. Вони — в теплі, вони мотивовані вашою допомогою і вони добре виконують свою роботу. Або пошили 10 пар трусів — уявляєте, яка це радість і задоволення одягнути чисте для хлопців, які не мають змоги нормально помитися і попрати речі".
На думку Лариси Степанушко, не можна і не справедливо применшувати внесок одних і перебільшувати внесок інших волонтерів, вимірювати вклад тієї чи іншої людини у зібраних сумах чи речах. Чи порівнювати покупку, наприклад, дрону, на який коштами скидаються десятки людей, з пошиттям сотень пар трусів однією людиною, яка витратила на це багато годин і днів замість того, щоб відпочити чи провести час із сім'єю.
Одного разу у групу прислали пряжу зі США — коробка мандрувала три місяці. Волонтери були вражені, наскільки сильно людина хотіла допомогти, що знайшла спосіб доправити пряжу океаном в Україну.
Ще більше корисних рішень!
Як стати частиною проєкту?
— Долучитись до кола майстринь та разом в'язати теплі речі для наших захисників. Теплі речі в'яжуться під конкретні замовлення від бійців з лінії фронту, організацією передач займаються координатори групи.
— Передати матеріали:
- пряжу для в'язання (вовна, напіввовна, акрил, бажано темних кольорів);
- тканини на труси (лише натуральні — ситець, бязь, сатин). Усе це потрібно майстриням з групи — і у великих кількостях!
— В'язати "піддупники". Такі теплі килимки в'яжуться по колу гачком зі смуг трикотажу, джинси, флісу. Діаметр піддупника — 40 см. Рекомендується робити зав'язки для кращої фіксації на сидінні.
— Надіслати готові речі для бійців: чоловічі фліски, светри (темних кольорів), футболки з короткими та довгими рукавами, шкарпетки (тонкі, фабричні), хімічні грілки, цигарки, вологі серветки, смаколики (шоколад, горіхи, мед, курага, цукати, лимони тощо).
— Брати участь у зборі коштів на потреби ЗСУ, які організовує БФ "Україна — перезавантаження". Наприклад, зараз збирають на дрон українського виробництва для військового підрозділу, який бере участь у звільненні північних регіонів від окупантів.
З усіх питань можна писати координаторам групи "В'язані речі для воїнів" за посиланням.
Цей матеріал став можливим завдяки підтримці IREX. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
