Півтора року тому замість зеленого лугу весь простір вкривала вода. Тепер це — "зелене море", вербовий ліс, що вкриває звільнену від води територію. Екологи неодноразово заявляли про велику кількість екосистемних послуг, що може надавати такий ліс, втім місцеві громади наразі потерпають без води.
Залізна дорога, якою жителі Кушугумської громади могли дістатись до Запоріжжя, також не працює вже впродовж двох з половиною років — із початку повномасштабної війни.
Вокзал виглядає постапокаліптично, і природа поступово "забирає" людську інфраструктуру.
Голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський стоїть на березі колишнього Каховського водосховища у селі Малокатеринівка, що входить до громади. За його словами, в найспекотніші, літні місяці жителі Малокатеринівки залишаються без води.
Раніше водопровідна вода із Запоріжжя використовувалась жителями громади лише для пиття. Для інших потреб, як-от для поливу городини, яку місцеві жителі вирощують на продаж, використовувалась вода, що забиралась насосами з річки Конка, що впадала у водосховище. Цю воду постійно накачували в цистерни, що стоять по всій громаді, а звідти розподіляли між жителями. Втім, після того, як "велика вода" пішла, Конка пересохла. Цистерни пусті, і води для поливу катастрофічно не вистачає.
Аби розв'язати проблему із нестачею води у домогосподарствах, доставку води організовують за допомогою ДСНС та облводоканалу. Кожного дня туди привозять по 20 кубометрів води, а в пік спеки у липні доводилось постачати до 80 кубометрів. Та цього все одно мало.
Від нестачі води страждають не лише аграрії, що вирощували городину на продаж. З 10 ставків рибного господарства залишилось лише два. Інші — пересохли. Раніше ставки наповнювались водою з річки Конка, далі вода перетікала в Каховське водосховище. Конка пересохла, а вода — випаровується. Місцеві передбачають, що наступного року не залишиться навіть і цих двох ставків, а підприємство припинить свою діяльність.
Дно самого Каховського водосховища виглядає по-різному. Деякі ділянки заростають дуже активно. Втім, Володимир Сосуновський має менш оптимістичні погляди, ніж екологи. На його думку, верба, що формує "зелене море", може засохнути за рік чи два. Екологи ж дотримуються іншої думки — частина дерев помре через велику щільність зростання, втім більша частина — залишиться.
Деякі ділянки водосховища взагалі не вкриті рослинністю. Це видно по прогалинах.
Так не вкриті рослинністю ділянки виглядають з повітря. Це ті ділянки, де минулого року ще стояла вода, і де не з'явилось вербового насіння. Одразу після Каховської катастрофи екологи казали про те, що такий "марсіанський" або пустельний ландшафт міг бути на всій площі колишнього резервуара, втім, прогнози не справдились.
Як буде розвиватись рослинність у "зеленому морі" — покаже час. Наразі нагальна потреба — забезпечити водою населення громад навколо колишнього водосховища. Це буде можливо, якщо громади матимуть достатньо ресурсів для буріння артезіанських свердловин, адже вода на менших глибинах має занадто високий вміст вапна, який робить неможливим її використання ані для пиття, ані для поливу рослин, ані для інших господарських потреб.
Що ж стосується зростання "зеленого моря" на території Каховського водосховища — нам залишається тільки споглядати за тим, як знищене водосховище перетворюється на нову екосистему, унікальну для України та світу.
