Гучні відставки, розпуск Ради, легалайз. Що несе Україні політична осінь-2021
"Рубрика" розбиралась, яким буде новий політичний сезон в Україні.
Рубрика
Осінь — це коли журналісти не скролять стрічки новин у пошуках хоча б здалеку пристойного інфоприводу, з якого можна зробити ого-го, який матеріал, а жлуктять бідонами каву серед ночі, намагаючись встигнути описати все, що відбувається.
Бо починається найгарячіший політичний сезон.
Народні депутати повертаються до Верховної Ради і починають приймати або провалювати скандальні, важливі й резонансні закони, надавачі комунальних послуг піднімають тарифи, люди готуються протестувати, когось звільняють з "жирних" посад — і разом це все нуртує й клекоче.
Скажімо, одна з головних інтриг політичної осені в Україні: прийме ВР антиолігархічний закон — чи не піддасться погрозам президента Зеленського і не піде проти товстосумів? А якщо прийме — то в якому вигляді: формально посварить пальцем олігархів, чи загнуздає їх?
А ще — чи втримається спікер парламенту Разумков у своєму кріслі?
І чи розпустить президент Раду? І чи "продавлюватиме" незаконне рішення про те, що вибори 2019 року були поточними, а не позачерговими?
У всьому цьому "Рубрика" розбиралась разом із політологами Володимиром Фесенком та Миколою Давидюком.
Фото Getty Images
Восени буде гаряче
"Новий політичний сезон буде гарячим. В Україні в принципі осінь в цьому плані гарячіша за весну чи літо, тому це вже традиція", — ділиться очікуваннями Володимир Фесенко.
Іншою політичною традицією він називає протести: "Вони у нас ледь не щомісяця відбуваються", — однак переконує: попри прогнози деяких політичних сил, нового Майдану не станеться. Хоча й визнає: деякі протести досягнуть успіху "і уряд піде незадоволеним групам назустріч".
А от що станеться майже на 100% — це, на думку політолога, "дуже складна ситуація навколо низки "конституційних" законопроектів".
"У нас уже давно не було такої ситуації, коли одразу декілька конституційних проектів законів очікували на розгляд — мова йде і про децентралізацію, і про великий герб, і багато іншого. І провести ці законопроекти через ВР буде дуже складно, оскільки знаходження необхідних для цього 300 голосів для монобільшості — вкрай непросте завдання", — розповідає Фесенко.
Не менш важливою темою, яка може справити значний вплив на весь сезон, він називає і підвищення тарифів на компослуги.
Фесенко пояснює: з одного боку, деякі політичні сили використовуватимуть цю тему в якості зброї проти центральної влади. Але з іншого, "тарифи є відповідальністю органів місцевого самоврядування": "Подивимось, у ще виллється на практиці, однак те, що тарифна проблема буде однією з основних, — факт".
"Восени головними темами у ВР, окрім, звісно ж, прийняття бюджету України на наступний рік, стануть, серед іншого, антиолігархічний закон, легалайз та реформа СБУ", — своєю чергою прогнозує Микола Давидюк.
Багато в чому визначальною для всієї країни він називає і підготовку олігархів до купівлі голосів народних депутатів для провалення антиолігархічного закону: "Такі спроби точно будуть. І про це свідчать погрози президента розпустити парламент, якщо народні депутати масово почнуть продаватись".
"За великим рахунком, ми входимо в період, коли до Ради "заходитимуть" дуже великі гроші, які перебиватимуть навіть "двадцяточки" у конвертах, які вже там. І те, чим це все закінчиться, буде дуже великою інтригою, оскільки ніхто не розуміє: президент дійсно готовий втілювати свої погрози чи просто намагається залякати", — розповідає політолог.
Серйозний вплив на політичну ситуацію, продовжує він, справить і кадрове питання. Мова йде, перш за все, про те, чи наважаться в ОПУ зняти Разумкова з посади спікера ВР, чи він і надалі гратиме "свою роль незалежного очільника парламенту".
Крім того, зауважує Давидюк, відкритим лишається питання, наскільки глибоким виявиться переформатування Кабміну, "оскільки нових міністрів призначати треба буде через Раду, що багато в чому дасть зрозуміти, наскільки монобільшість є монолітною".
Дуже гостро, наголошує політолог, постане питання наповнення держбюджету. І йдеться, за його словами, "не лише про ВР, а й країну загалом".
"Фінансів не вистачає: витрати йдуть, їх багато, джерел надходження немає — а всі ті дефіцити, які позакладали на кінець року, нависнуть катастрофічним дамокловим мечем над владою вже у листопаді. Тому владі доведеться добряче подумати, де взяти грошей", — констатує він.
Разумков, Кличко, Шмигаль — хто втримається на своїй посаді
До Нового року ОПУ, імовірно, проведе кілька невеликих атак на Разумкова та Віталія Кличка, аби змістити одного з посади спікера ВР, а іншого — з посту глави КМДА, переконаний Микола Давидюк.
Водночас він зауважує: очікувати на великі й одночасні бої на обох фронтах не варто — Банкова атакуватиме Разумкова і Кличка без перегинів і по черзі.
Причиною цього політолог називає набуте президентом уміння "невеликими шматками з'їдати великих політичних слонів", згадуючи при цьому нещодавнє звільнення Арсена Авакова з поста глави МВС.
Щитом Разумкова, за словами політолога, може стати його готовність у разі звільнення створити власний політичний проект і стати амбітним та досить небезпечним конкурентом для влади.
Давидюк розповідає: наразі стосунки між Разумковим та ОПУ можна охарактеризувати як "поганий мир", "хоча Банкова їх розцінює як війну".
"У президента вже почали робити випади в бік спікера, прикладом чого є те, що протягом останніх двох тижнів його стали менше запрошувати на деякі телеканали. А для цього ж достатньо лише одного дзвінка. Втім, він не збирається сидіти склавши руки, і вже пішов на інші канали, поїхав на Донбас — тобто відверто демонструє свою мобільність, здатність маневрувати та шукати рішення створюваних для нього проблем", — пояснює політолог.
Крім того, він підкреслює: сила Разумкова полягає в його політичній "прокачаності": глава ВР вміє з невеликих ресурсів витискати максимум користі: "Ти можеш заблокувати доступ на ТБ, але інтернет не закриєш. Разумков це розуміє і знає, як правильно використати".
А от прем'єру Шмигалю, на думку Давидюка, перейматись узагалі не варто, оскільки його звільнення не вигідне самому президенту.
"Зеленський наважиться на відставку Шмигаля лише якщо Кабмін "топитиме" його особистий рейтинг. Однак тут варто брати до уваги думку, яка вже досить давно викристалізувалась і в депутатському корпусі, і у владних коридорах, і частково навіть у населення: в разі, якщо Зеленський зараз зніме прем'єра, то це буде останній прем'єр за його каденції. Бо така часта зміна глав уряду викликає повне нерозуміння того, куди президент веде країну", — пояснює він.
А от зміни в складі самого Кабміну будуть точно, впевнений Володимир Фесенко.
Так само, зазначає він, втратять свої посади кілька голів ОДА.
"Ми побачимо дві, а то й більше відставок "губернаторів". Що, втім, глобально ні про що не свідчитиме — їхня ротація є звичним явищем", – пояснює політолог.
Водночас він звертає увагу на важливість виборів мера Харкова, що відбудуться 31 жовтня і за якими "стежитиме вся країна": "З одного боку, це — регіональна подія. Але враховуючи важливість та значення Харкова, вона перетворюється на всеукраїнську".
Антиолігархічний закон, реформа СБУ та інші важливі закони
"Швидше за все, ВР проголосує за антиолігархічний закон", — прогнозує Володимир Фесенко.
Втім, він зауважує: існує чимала ймовірність того, що прийнятий варіант закону виявиться м'якшим за той, який є зараз.
Причину цього політолог вбачає у тому, що хоч "олігархи не хочуть вступати в конфлікт з президентом", однак все-таки спробують протягнути до документу кілька вигідних для себе правок.
Разом з тим, він підкреслює: прийняття закону Радою ще не гарантуватиме перемогу над олігархами, оскільки ті "боротимуться проти нього в судах".
Так само Фесенко впевнений у прийняті закону про реформу СБУ.
"Ця тема є дуже актуальною в наших стосунках з партнерами, зокрема США. Понад те, Україна потребує модернізації СБУ, тому реформа служби буде запущена. Інша справа — знову ж таки, в якому вигляді цей закон приймуть, чи буде він настільки ефективний, як того вимагають виклики, що зараз стоять перед країною", — розповідає політолог.
Щодо тарифів, продовжує він, то тут ситуація ускладнюється тим, що центральна влада — включно з президентом — прийняла рішення не підвищувати ціни на компослуги, однак відповідальність за тарифоутворення лежить на місцевих радах.
"І це є великою проблемою, оскільки, скажімо, ринкова ціна на газ вимагає підвищення її і для українців. Що явно розходиться з позицією влади. Понад те, органи місцевого самоврядування самі не хочуть підвищувати тарифи, бо для них самих це не вигідно. Однак економічна ситуація цього вимагає. Тому доведеться шукати якісь рішення", — зазначає Фесенко.
Таким рішенням, прогнозує він, може стати обмежене підвищення цін на "комуналку" — "Настільки, наскільки вистачатиме фінансових ресурсів місцевих влад".
Також політолог прогнозує прийняття антитютюнового закону, однак визнає: сказати, які саме обмеження будуть запроваджені, наразі складно.
Своєю чергою, Микола Давидюк переконаний: кращого часу для легалізації в якомусь вигляді канабісу, ніж ця політична осінь, нема. А тому відповідний закон, найімовірніше, буде прийнятий.
"Всі бачать, що якщо зараз за цей закон не проголосувати, то вже навіть навесні може бути пізно — тому що там може замаячити перспектива перевиборів, і навіть такої готовності і такої можливості, коли приймають практично все, як є зараз, вже не буде. А з того, що я чув від депутатів і в кулуарах, і в приватних бесідах, випливає, що виносити законопроект в зал намір мають", — розповідає він.
Фото: Рубрика
Вибори до ВР
Уже цієї осені президент має відповісти народним депутатам, коли будуть наступні парламентські вибори — у 2023 чи у 2024 році, підкреслює Микола Давидюк.
Він пояснює: така ситуація склалась тому, що досі ніхто не вирішив, як позиціонувати вибори-2019 — як чергові чи позачергові.
"Технічно, у 2019-му були перевибори, бо відбулись вони після розпуску президентом парламенту. В такому разі наступні вибори мають відбутись, як і було заплановано раніше — 29 жовтня 2023 року. Але влада може, звісно, сказати, що 2,5 роки тому відбулись чергові вибори, і тоді обрання наступного складу ВР перенесеться на 2024 рік", — розповідає політолог.
Якщо ж в ОПУ вирішать проводити вибори у 2024 році, продовжує Давидюк, це може породити чергову проблему, яка відобразиться на всьому осінньому політичному сезоні.
Суть її, за словами політолога, полягатиме в тому, що для того, аби поточний склад Ради вважався обраним на чергових виборах, "необхідно буде отримати відповідне конституційне рішення". "Але ж під ним муситиме підписатись хтось конкретний. А хто захоче це робити, усвідомлюючи, що отримає величезний репутаційний удар — бо ж ухвалення цього рішення однозначно буде неправомірним?".
Втім, наголошує політолог, до цього справа може і не дійти — якщо президент знову вирішить розпустити ВР у разі провалення голосування за антиолігархічний закон.
"Якщо цей закон не буде прийнятий, опозиція відразу скаже, що це сталося, бо президент продався олігархам. І він опиниться в куті, з якого муситиме вийти лише переможцем. А шлях до цього простий — розпуск парламенту, що провалив надважливий закон", — роз'яснює Давидюк.
Власне, тому, резюмує він, Зеленський і почав погрожувати своїм депутатам, що "виключатиме всіх, хто не голосуватиме за антиолігархічний закон, аж доки монобільшість не припинить свого існування".
"А далі все просто: більшості нема, отже, за місяць йдемо на вибори. І президент впевнений, що може легко це зробити".
