Сортування сміття зменшить дитячу смертність? Як і чому українці почнуть платити за сміття
В Україні триває "сміттєва реформа" — законодавці вже давно зрозуміли, що існуюча система збору та переробки сміття вкрай застаріла та потребує негайного оновлення.
Фото Depositphotos
Щороку 23% смертей дорослих та 26% смертей дітей віком до 5 років можна було б уникнути, якби були усунуті екологічні ризики, зокрема шляхом впровадження дієвого інституту контролю за дотриманням природоохоронного законодавства — такі дані наведені у пояснювальній записці до проекту закону про державний економічний контроль, який пройшов перше слухання у парламенті майже рік тому — у липні 2020 року та зараз вже знаходиться на фінальній стадії підготовки до другого парламентського читання.
Як заявила під час Екологічного Форуму ООН 2021 директорка Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міндовкілля Олена Колтик, першою "цеглинкою" в цій реформі було нещодавнє прийняття закону, яким заборонено обіг пластикових пакетів в Україні, проте надалі на нас очікують великі зміни у всій сміттєпереробній галузі України.
Що відбувається?
Йдеться про прийняття проекту №207-1-д про управління відходами, який запроваджує нові для україні, але вже сталі для європейських країн практики збору та переробки сміття, направлений на зменшення обсягів захоронення відходів на полігонах; залучення інвестицій у сферу управління відходами та створення сучасної інфраструктури управління відходами тощо. За словами Міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, цей закон створить правила гри на українському ринку, впровадить ієрархію управління відходами і зацементує принцип "Забруднювач платить":
"Фактично, ми змінимо наші підходи до відходів. Ми в Міністерстві ставимось до них в першу чергу як до ресурсів на всіх ланцюгах промислового виробництва, і це закладено законопроектом, щоб ставлення до відходів було таким, як до вторинної сировини, і лише невелика частина відходів захоронювалась на полігонах. Вимоги до цих полігонів також мають бути європейські і вони мають бути впроваджені", — коментує Роман Абрамовський.
Для кого зростуть податки?
Прийняття закону означає, що податки для підприємств, що виробляють продукцію, що має бути повторно перероблена, зростуть, але поки що сказати, на скільки та коли це відбудеться, в Міністерстві не можуть:
"Ми плануємо досить суттєво підняти екологічний податок — це поки що на рівні обговорення. Вперше ділюся такими думками — це суттєве підняття дозволить нам підвищити інвестиційну складову для будівництва заводів з механіко-біологічною обробкою відходів. Ми консультуємося з мерами в наших містах, з європейськими партнерами", — пояснює Міністр охорони довкілля.
На сьогодні існує податок, який сплачують компанії, що вивозять сміття. В Україні він мінімальний і стартує від 5 гривень за тонну та залежить від коефіцієнтів: віддаленості від міста, обладнання самого сміттєзвалища фільтраційними установками тощо. Наприклад, якщо сміттєзвалище знаходиться за 3 кілометри від міста та зовсім не обладнане жодними захисними установками і навіть становить екологічну загрозу, податок за тонну сміття становить мізерну суму — 45 гривень. Натомість, у Польщі такий податок становить 30 євро. Є країни, де це — 50 євро.
"І це дійсно стимулює до розвитку переробної галузі і зменшення потрапляння побутових відходів на звалища", — каже пан Абрамовський.
Чому така система виявиться недієвою для України?
Здавалося б, збільшення податку на захоронення сміття має простимулювати підприємців створювати сміттєпереробні станції, які, з якого боку не подивитись, є більш вигідними: перероблене сміття перетворюється на вторинну сировину, яку можна продавати, а екологія тим часом не забруднюється. Проте в наших реаліях існує декілька проблем.
Перша — це незначна кількість побутових відходів. В Україні приблизно 3% від всього сміття генерується безпосередньо людьми, все інше — це промислові відходи та відходи від будівництва. Рішення, запропоноване у Міністерстві, пропонує використовувати вторинно й ці відходи, і тут Роман Абрамовський розповів про декілька можливих підходів. Це збільшення вартості первинної сировини для будівництва і разом із тим спонукання використовувати вторинну сировину під час державних, так званих "зелених" закупівель для того, щоб держава формувала порядок денний щодо вторинного використання відходів:
"Щоб приватному бізнесу дати сигнал, треба показати і приклад того, що стале виробництво і стале споживання — це наш шлях, який впроваджено на законодавчому рівні і на рівні вторинного законодавства як стимул від держави", — пояснює пан Абрамовський.
Друга проблема, на якій наголосив представник громадянського суспільства, нещодавно очільник держекоінспекції Єгор Фірсов — це недостатність самого лише підвищення тарифу на захоронення відходів, знову ж таки, через існуючі українські реалії:
"Якщо проаналізувати тенденцію нелегальних сміттєзвалищ, ми побачимо: на 28 нелегальних сміттєзвалищ є 6 тисяч, в яких є хоч якісь документи. Не ідеальні, але хоч якісь. Решта — це нелегальна історія. Уявіть собі, що на легальних сміттєзвалищах ми підвищили цю ставку, але на нелегальних ніщо не заважає і подалі викидати сміття", — каже Єгор Фірсов.
За такої ситуації сміття буде продовжувати вивозити на нелегальні сміттєзвалища, яких в Україні вдосталь. Тож, на думку пана Фірсова, одного лише підвищення тарифу не вистачить — має бути контроль на рівні місцевої влади та правоохоронних органів, депутатів місцевих рад, які будуть відслідковувати і дивитись, щоб побутове сміття не їхало в посадки, а їхало на сміттєпереробні заводи.
На чий досвід орієнтуватись?
Як не дивно, але у тому, щоб розробити правильну стратегію поводження зі сміттям, Україні допомагає Японське агентство з міжнародного співробітництва. Справа в тому, що країні висхідного сонця також довелось боротися з проблемою надмірного засмітнення міст, коли майже 60 років тому там почалося стрімке економічне зростання. Звалища влаштовували навіть на міських вулицях, що призводило до високої захворюваності серед населення.
Сатощо Сугімото, представник японського агентства, поділився досвідом, який було запропоновано для вирішення цієї проблеми.
" [Із початком економічного зростання — ред.] ми прийшли до висновку, що потрібно реорганізувати закони про навколишнє середовище, тож ми намагались знизити рівень відходів і активувати повторну переробку. Основний закон було підкріплено іншими, які роз'яснювали, як працювати з відходами у кожній конкретній галузі: з побутовими, промисловими, хімічними відходами тощо".
Що стосується сортування побутових відходів, у Японії вже давно існують сміттєві баки для скла, металу і паперу — розподілене вдома сміття японці викидають у відповідні контейнери. У пригоді стала й спеціальна служба, куди кожен японець може подзвонити та дізнатись, що робити з тим чи іншим видом сміття, якщо він не знає, як правильно його розділити та здати на переробку. Робота такої служби фінансується з місцевих бюджетів, кошти в які поступають із податку, що сплачується виробниками — саме це і є принципом "забруднювач платить".
Проте сортування — справа добровільна. За словами Сатощо Сугімото, зазвичай сміття сортується споживачами, але особи, які не роблять цього, мають сплачувати додатково щомісяця по 7 доларів за те, що воно буде відсортовано на станції.
Чому потрібно починати сортувати сміття вже сьогодні?
Така система частково навіть існує і в України — щомісячно ми сплачуємо за комунальну послугу з вивезення сміття. У великих містах вона дорівнює близько 30 гривень на місяць, а у маленьких — 15-20 гривень. Це сума за вивезення сміття, проте якщо його необхідно буде додатково сортувати, плату доведеться збільшувати. За словами Єгора Фірсова, це майже неможливо, але зовсім не через те, що люди не захочуть збільшувати свої видатки. Навпаки, згідно з соціологічними дослідженнями, що проводились обласними державними адміністраціями, приблизно 60-70% від загальної кількості населення України готові платити більше за вивіз сміття.
"Це серйозний лакмусовий папірець, коли людина усвідомлює що вона може платити більше, — каже Єгор Фірсов. — Але ця історія не вигідна політикам, адже політична партія не прийме на себе зобов'язання підвищити тарифи та взяти на себе такий тягар відповідальності".
Поки що в Уряді немає жодних домовленостей щодо збільшення таких плат, проте зважаючи на динаміку розгортання сміттєвої реформи, привчати себе до корисних звичок потрібно вже сьогодні.
