Енергетична криза в Україні: скільки тепер коштуватиме електрика?

Фото Unplash

Вікторія Губарева

Зима 2021 року була непростою для електроенергетичних підприємств — національна безпека цілої країни ледь не опинилася на межі краху через брак електрики. Уникнути віялових відключень, як це було в 90-х, Україні вдалося дивом — завдяки підвищенню середньодобової температури українці стали споживати менше електроенергії.

Що сталося?

В Україні працюють 12 великих теплових електростанцій, які виробляють п'яту частину всієї електроенергії, ще половина — 56% електроенергії — проводиться атомними електростанціями, 7% — сонячними електростанціями та поновлюваними джерелами енергії, ГЕС і ГАЕС виробляють 6% електроенергії, ТЕЦ — 9%.

На енергетичну кризу вплинуло відразу кілька факторів. Перший з них — збільшення енергоспоживання українцями на 6%. Таке велике споживання вугілля пов'язують з суворою зимовою погодою. Залежність між кількістю споживаної електроенергії та температурою на вулиці ви можете побачити самі — Укренерго регулярно публікує графік.

Другий фактор — регулярні аварії на електростанціях. Кризою став вихід з ладу енергоблоку №2 ТЕС в Енергодарі, яка входить до складу «ДТЕК Дніпроенерго», що належить Рінату Ахметову. Увечері 3 лютого місцеві жителі почули шум, викликаний аварійним скиданням пари, в соцмережах повідомляли про звуки, схожі на вибухи, після чого в місті вимкнулася електрика і припинилася подача води, а через два дні на ТЕС трапилася ще одна аварія — на цей раз сталося аварійне відключення енергоблоку №1 через несправність системи охолодження трансформатора.

Але третя і найголовніша причина енергетичної кризи взимку 2021 року в Україні — тотальний брак вугілля. За даними НЕК «Укренерго», запаси палива на складах ТЕС за два зимових місяці зменшилися в 5,7 раза — до 436,8 тисячі тонн. На початку лютого ЗМІ писали про те, що запасів вугілля у ТЕС було в 5,5 раза менше, ніж в лютому минулого року. Водночас важливо врахувати також і те, що на початку 2020 Україна зіткнулася з профіцитом вугілля — цьому сприяла тепла зима, зниження споживання електроенергії через локдаун, але головним чином — одночасне падіння ціни на газ в Європі та підвищення мита на імпорт вугілля до 65%. Як результат — протягом усього 2020 року уряд намагався «змусити» виробників використовувати дороге вугілля, а вони натомість весь час знаходили обхідні схеми. Постійні зміни розбалансували ринок настільки, що до кінця грудня, за заявою Голови комітету Верховної ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, запаси вугілля на складах становили лише 44% від необхідних мінімальних гарантованих запасів. Існує також думка — її висловила Агнія Загребельська, засновниця «Ліги енерготрасту», що до дефіциту вугілля могла привести зміна Міненерго прогнозованого балансу вироблення електроенергії в бік збільшення частки теплової генерації шляхом обмеження атомної, через що частина атомних блоків в зимовий період виявилася на ремонті.

Чи вдалося подолати кризу?

Україна не змогла самостійно впоратися з дефіцитом електроенергії. Андрій Герус визнав, що Україна потребує імпорту, щоб уникнути подальших аварій — тому запитувала строкову енергетичну допомогу у Білорусі, а з середини лютого влада відновила імпорт російського електрики. Голова МЗС України Дмитро Кулеба в ефірі ток-шоу «Велика політика» таке рішення виправдав тим, що Київ фізично не може відмовитися від енергетичної співпраці з країнами СНД, оскільки енергосистема будувалася ще за часів СРСР, вона об'єднана з російською та білоруською енергосистемами, тому в критичних ситуаціях з точки зору забезпечення електроенергією відбуваються вимушені тимчасові закупівлі електроенергії у тих, до кого ти приєднаний. Так, за період з 9 по 14 березня загальний комерційний імпорт в торгову зону «ОЕС України» склав 0,16% від загального споживання, з яких 4,4 мільйона кВт/год було імпортовано з Білорусі та 0,4 кВт/год — з Росії. За цей же період 23,8 кВт/год було імпортовано в Україну зі Словаччини, Угорщини та Румунії.

Щодо підприємств, які не мали достатньої кількості вугілля для виробництва електроенергії — було проведено відповідне розслідування, а 10 березня Регулятор виніс рішення про накладення штрафів в розмірі 1,7 мільйона гривень кожен на підприємства АТ «ДТЕК Західенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» і ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»

Ринок залишається незбалансованим — це показав прогнозний баланс потужностей об'єднаної енергетичної системи України. Зараз «Укренерго» повідомляє, що в березні спостерігався комерційний профіцит в середньому до 3,4 мільйона кВт/год на добу (вироблена, але не продана на Ринку двосторонніх (прямих) договорів (РДД), на Ринку на добу вперед (РДВ), на Внутрішньо-добовому ринку (ВДР). Ці обсяги були реалізовані на ринку, що балансує, тим його виробникам, які, відповідно до Правил ринку, подавали заявки на розвантаження, тобто погоджувалися перепродати покупцям або споживачам електроенергію замість того, щоб виробляти свою.

У звіті «Укренерго» сказано, такий профіцит — це результат невідповідності технічних можливостей генерувального обладнання сучасним вимогам енергосистеми. Тобто обладнання електростанцій не дозволяє виробляти меншу кількість електроенергії, тому справлятися з профіцитом планують шляхом зниження потужності в нічний час поновлюваних джерел енергії — вітрових електростанцій — до нуля.

Результат — ціни на електрику підвищаться

Розв'язувати проблему стали стандартним для України шляхом — підвищивши ціну на електрику для споживачів. Рости вона буде й у 2021 році. В кінці минулого року скасовано пільговий тариф — ціна 0,9 гривні/кВт-год на перші 100 кВт/год. До 31 березня був встановлений єдиний тариф на споживання — 1,68 грн/кВт-год.

Коефіцієнт для зменшення тарифу в разі використання двозонних або тризонних лічильників зберігається.

Згідно з постановою Кабміну від 01.02.2021 №64, в I кварталі 2021 окремі категорії споживачів отримуватимуть пільгову компенсацію на оплату електроенергії. Розмір компенсації визначається як різниця між фіксованою ціною і зниженим тарифом, який діяв до 01.01.2021, помножена на фактичний обсяг споживання електричної енергії в межах 3000 кВт/год на місяць. Компенсацію отримають такі категорії:

• населення, яке проживає в житлових будинках (зокрема в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (зокрема в сільській місцевості), яке за станом на 31 грудня 2020 мало право на знижений тариф;
• населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (зокрема в сільській місцевості), яке за станом на 31 грудня 2020 мало право на знижений тариф;
• багатодітні, прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу (компенсація розраховується на весь обсяг спожитої електроенергії).

Компенсація надається автоматично на особові рахунки споживачів. Знижки для населення, що проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, положенням не передбачено — для них існують інші пільги, врегульовані законодавством.

З 1 квітня 2021 року вводяться нові тарифи — їх розмір залежить від обсягу споживання. Так, у разі споживання електроенергії до 300 кВт/год на місяць вартість 1 кВт/год електроенергії становитиме 1,68 грн, а вже понад 300 кВт/год — 3,48 грн/кВт.

Кабмін також встановив 2- і 3-зонні тарифи, диференційовані за проміжками часу.

Так, у 2-зонних тарифах вартість електроенергії складе:

• в нічний час (з 23:00 до 07:00 годин) — 0,5 тарифу;
• в інші години — повний тариф.

За 3-зонним тарифами вартість електроенергії складе:

• в години максимального навантаження (з 08:00 до 11:00 і з 20:00 до 22:00) — 1,5 тарифу;
• в напівпіковий період (з 7:00 до 8:00, з 11:00 до 20:00 і з 22:00 до 23:00) — повний тариф;
• в нічний час (з 23:00 до 07:00) — 0,4 від тарифу.

У Міністерстві соціальної політики запевняють, що одержувачі субсидій не відчують підвищення тарифів, оскільки розмір допомоги буде збільшений. Чи так це — вже ось-ось ми дізнаємося на практиці.

Читайте також, чи дійсно видобуток вугілля настільки важливий для України.