Вийти з вакууму: як працює екстрена підтримка “на колесах” для постраждалих від насильства

У чому проблема?

Після значного спаду зафіксованих випадків гендерно зумовленого насильства на початку повномасштабного вторгнення рф статистика знову пішла вгору. Крім того, загалом в умовах воєнного стану випадків насильства стало більше порівняно з попередніми роками. На думку експертів, це пов'язано з кризовими обставинами, у яких опинилася значна частина населення України.

Яке рішення?

Допомагати тим, хто постраждав від насильства, та запобігати його проявам надалі. Створення мобільних бригад соціально-психологічної допомоги — одне з тих рішень, що допомагають долати проблему тут і зараз. У Чернігові мобільна бригада соціально-психологічної допомоги працює з серпня 2022 року в тісній взаємодії з правоохоронними органами. "Рубрика" побувала на одному з виїздів бригади й поспілкувалася з клієнткою, якій вдалося допомогти.

Мобільні бригади працюють за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, у координації з Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством соціальної політики України. Мобільна бригада у Чернігові працює завдяки фінансовій підтримці уряду США (Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги) у співпраці з імплементаційним партнером ГО "Інноваційні соціальні рішення".

Як це працює?

Спекотного понеділкового полудня координаторка мобільної бригади соціально-психологічної допомоги в Чернігові Олена Надточій зустрічає нас на подвір'ї міського Центру соціальних служб. Бригада розміщена на його базі (вул. Хлібопекарська, 24а).

Координаторка бригади Олена Надточій (праворуч) та психологиня Зінаїда Шедіна вивантажують благодійну допомогу, яку передадуть клієнтам

"Щодня наша робота стає дедалі напруженішою, — відповідає Олена Надточій на запитання про робочий графік. — Офіційно ми починаємо свою роботу з восьмої ранку і працюємо до дев'ятої-десятої вечора. Це онлайн і телефонні консультації, планові й екстрені виїзди. Планові візити до наших сімей ми розподіляємо на початку тижня. Я, як координаторка, розписую наш маршрут на тиждень і ми здійснюємо ці візити".

Водночас дедалі частіше поліція, виїжджаючи на виклики щодо домашнього насильства, надає постраждалим контакти мобільної бригади. Й одразу після того, як патруль залишає їхні помешкання, постраждалі починають дзвонити. "Тобто часто це нічний дзвінок, але я не маю права не відреагувати, це вже питання людяності", — ділиться Олена.

На подвір'ї на нас уже чекає мікроавтобус мобільної бригади. Водій Андрій Надточій розповідає, що отримали його кілька місяців тому. Авто обладнане з урахуванням потреб людей з інвалідністю. Але сьогодні більшість простору в салоні займають коробки з гуманітарною допомогою — бригада отримує її періодично завдяки співпраці UNFPA Україна з іншими організаціями, тож часом може підтримати клієнтів у складних матеріальних обставинах.

Водій мобільної бригади Андрій Надточій за кермом інклюзивного мікроавтобуса, який бригада отримала кілька місяців тому

Формально бригада має працювати тільки в Чернігові, але фактично надає допомогу і клієнтам з передмістя, прилеглих територій, які зазнали російської окупації. Наприклад, буквально нещодавно були в селі Старий Білоус та селищі Ріпки.

"Ми отримуємо запити звідти й не можемо не відреагувати. Якщо ми можемо, то чому не поїхати? — каже Олена Надточій. — Це передусім люди, вони заслуговують на допомогу".

Мобільна бригада надає першу психологічну допомогу, стабілізує емоційний стан постраждалої людини, пропонує альтернативні варіанти поведінки. Соціальні та психологічні послуги надаються безоплатно та конфіденційно людям незалежно від прописки, стану здоров'я, віку та статі. Якщо є потреба в допомозі дітям, їх переспрямовують до Служби у справах дітей чи профільних громадських організацій. Якщо йдеться про дорослих, то також налагоджена взаємодія з іншими громадськими організаціями. Наприклад, коли в Чернігові не працювала кризова кімната, мобільній бригаді вдалося влаштувати постраждалу жінку в шелтер до Києва.

Психологиня Зінаїда Шедіна (ліворуч) телефоном консультує клієнтку під час планового виїзду бригади. Праворуч — координаторка Олена Надточій

Психологиня мобільної бригади Зінаїда Шедіна зауважує, що під час консультацій вона спочатку розповідає людині про саму суть насильства:

"Ми надаємо інформацію, що це таке. Часом у людини це відбувається, але вона не ідентифікує це як домашнє насильство. А потім, коли людина виявила бажання отримати допомогу, ми більш точково, під ситуацію, індивідуально підбираємо методику роботи".

Далі ми з фотокореспондентом вирушаємо на візит у межах Чернігова разом з бригадою. Займаємо місця в салоні й водій Андрій везе нас із координаторкою Оленою та психологинею мобільної бригади Зінаїдою на моніторинговий візит до жінки, з якою бригада працює з осені минулого року. Жінка на умовах анонімності погодилася поділитися своєю історією з журналістами.

Клієнтка привітно зустрічає нас разом із півторарічним усміхненим малюком.

Клієнтка мобільної бригади. За сприяння бригади й підтримки благодійних громадських організацій вона винаймає окреме житло

"Після того, як я почала працювати з фахівцями, отримала дуже багато звинувачень від знайомих на кшталт «Ти що, не боїшся зламати життя дитині?! Це ж тепер сором на всю округу!». А я кажу: «Знаєте, я така щаслива, що вийшла з того вакууму, того замкнутого кола насильства, що рада всьому і не соромлюсь»", — ділиться 31-річна Тетяна (на прохання жінки ім'я змінено). Вона розповідає, що боялася звернулися до поліції через стереотипи: мовляв, бо та переважно "має справу з наркоманами та алкоголіками". Жінка боялася, що це могло б кинути тінь на дитину. Але після взаємодії з правоохоронцями Тетяна зрозуміла, що це було правильне рішення.

"Вони допомогли, врятували з цієї ситуації. Поліція фізично захистила, а мобільна бригада — психологічно, тому я не шкодую, що звернулася, і не відмовляюся від допомоги", — каже клієнтка.

Тетяна розповідає, що жила з цивільним чоловіком, у них з'явилася спільна дитина. Каже, що чоловік, на перший погляд, не був схожий на людину, яка може підняти на жінку руку. Але стосунки в пари розладнались, почалися непорозуміння.

"Ми не могли вийти з ситуації один раз і другий, постійно сварилися. Тобто ми ж наче освічені люди, і все нормально, але сварки продовжувалися і продовжувалися, — пригадує Тетяна. — Почали сваритися при дитині, дійшло до бійки.

У той момент мені не було до кого звернутися. Викликала поліцейських, вони порадили мобільну бригаду. Олена та Зінаїда одразу прийшли на поміч і підтримують мене досі".

Мобільна бригада привезла клієнтці допомогу для неї та малюка

Олена Надточій пригадує, що жінка тоді перебувала в дуже складному психоемоційному стані. Бригада стабілізувала стан постраждалої та повністю супроводжувала її наступні декілька днів: надали гуманітарну допомогу, перевезли в безпечне місце. Тетяна почала працювати з психологинею Зінаїдою Шедіною.

"Моя порада іншим: ми боїмося винести свої проблеми назовні, бо це ж соромно, але боятися не треба, — каже Тетяна. — Коли я звернулася за підтримкою, то побачила, що проблема є. Зі сторони важко себе оцінити. Тому треба звертатися і спілкуватися. Інакше можна травмувати своїх дітей. Коли згадую, як малюк переживав, боявся і плакав, коли він це побачив, мені все одно, що скажуть інші. Сльози дитини не варті того".

Зінаїда Шедіна та Олена Надточій тішаться, що завдяки вчасному зверненню матері її дитина не зазнала психотравми

"Зламати життя — це коли нічого не робити, а дитина спостерігатиме, а потім у своє життя принесе те саме насильство і буде або постраждалою, або кривдником, — коментує координаторка мобільної бригади. — А якщо жінка вирішує боротися зі складними життєвими обставинами, то вона варта величезної поваги за мужність, силу духу, що вона нарешті наважилася і робить якісь кроки, щоб змінити ситуацію на краще".

А це справді працює?

Тепер мобільна бригада періодично здійснює моніторингові візити до жінки, продовжує надавати гуманітарну і психологічну допомогу. Олена й Зінаїда тішаться, що результат є: Тетянин психоемоційний стан налагодився, а дитина не отримала психотравми, бо її мама вчасно зреагувала. 

Тетяна ділиться, що вдячна Олені й Зінаїді за рекомендації про те, як доглядати за дитиною, як облаштовувати побут, щоб забезпечити малюкові комфорт. Адже вона — молода мама, а поруч немає таких близьких людей, які б могли поділитися досвідом і підтримати. 

Також для клієнтки дуже цінна гуманітарна допомога від бригади: харчові продукти та побутові речі.

Олена Надточій. Каже, що за час роботи з клієнткою відбулися якісні зміни на краще

Але найбільше Тетяна вдячна все ж саме за допомогу в психологічному плані. "Зі мною спілкувалися й дали такі життєві поради, котрі мені дали сил самотужки жити й ні на кого не надіятися, а покладатися тільки на власні сили. Мене так надихнули, щоб я не здавалася і була сильною. Це для мене було найважливіше", — ділиться жінка.

"Насильство не цікавить ні вік, ні стать, ні соціальний статус людини, воно є скрізь. Абсолютно", — говорить, спираючись на власний досвід, Олена Надточій.

За перше півріччя 2023 року мобільна бригада виявила 330 випадків гендерно зумовленого насильства. За ці шість місяців роботи провели близько тисячі консультацій у різній формі — це велика цифра для двох фахівців. 

"Щотижня кількість повідомлень про випадки насильства зростає. І на жаль, ця цифра буде збільшуватися, оскільки є така важлива категорія людей, як демобілізовані військові", — каже координаторка мобільної бригади. Ще у 2020 році Мінветеранів зазначало про необхідність скринінгу психологічного стану військових після демобілізації через ризики зростання насильства.

Ситуація, де кривдник є військовослужбовцем, потребує вузької спеціалізованої допомоги, пояснюють члени бригади. Інколи допомогти жінці, приїжджаючи на випадок, дуже складно. Тому що насамперед потрібно стабілізувати кривдника, який є потенційно небезпечним для всіх, не тільки для членів родини.

Зінаїда Шедіна додає: військовослужбовці — наші герої, і ті з них, хто, повернувшись додому, перебуватиме в складному психологічному стані, у цьому не винні. На її думку, вже зараз потрібно в кожній області створювати декілька реабілітаційних центрів, які будуть займатися не тільки фізичною, а й психологічною та психотерапевтичною реабілітацією ветеранів.

Олена Надточій каже, що зараз є тенденція до збільшення звернень до психологів. Люди звертаються по допомогу, коли починають розуміти, що самі не справляються з проблемними ситуаціями. "Але, на жаль, люди, які є потенційно найбільш вразливою категорією, все-таки ще мають недостатній рівень свідомості й здебільшого не звертаються. А вони ж у групі ризику", — зазначає фахівчиня. 

Крім того, ніхто не скасовував складного психоемоційного стану людей під час війни загалом.

Найбільше бригада фіксує випадки психологічного насильства, оскільки воно супроводжує прояви будь-якого іншого: економічного, сексуального, фізичного. Але Олена й Зінаїда констатують: фізичного та сексуального насильства також дуже багато. 

"Навіть у родинах, де раніше насильства не було, трапляються випадки, коли люди просто вибухають. Діти на це дивляться і переносять насильство у свою картину світу. Так насильство передається, як естафета", — говорить Олена Надточій. 

Клієнтка мобільної бригади тримає на руках сина. Вона розповідає, що її цивільний чоловік не справляв враження людини, здатної підняти руку на жінку, проте вона все одно зазнала насильства

Водночас у збільшенні зафіксованих випадків є й позитивна складова, переконані члени мобільної бригади. Адже їх фіксують через звернення — до поліції й до бригади, тобто це говорить про те, що люди готові звернутися по допомогу й змінити своє життя. "Про нас вже знають у місті, у районі, про нас знають навіть в інших районах області. Люди знають, куди звернутися, тому це збільшення ще й від того, що люди поінформовані й не бояться звертатися. Це дуже важливо", — наголошує координаторка. 

Коли ж кількість зафіксованих випадків насильства мала, це ще не означає, що його справді мало. Насильство лишається невиявленим. Наприклад, у Чернігівській області офіційно зафіксовано тільки чотири випадки зґвалтування жінок та дівчат російськими окупантами. Але насправді таких випадків більше. Просто люди ще бояться про це говорити, переконана Олена Надточій. А водій мобільної бригади Андрій Надточій додає:

"Я не думав, що так багато цього насильства. Страждає багато різних верств населення — і серед них чимало чоловіків, я раніше цього не знав". Чоловік працює в проєкті від самого початку, з серпня минулого року. 

Які ще потрібні рішення?

Для того, щоб розв'язати проблему домашнього та гендерно зумовленого насильства, потрібні також інші заходи. Адже це комплексна робота, що мусить мати багато аспектів. Серед них, наприклад, наступні:

• Робота з кривдниками

Нині багато зусиль держави й недержавних, зокрема міжнародних організацій, таких як UNFPA Україна, спрямовані на допомогу постраждалим від насильства. Але з кривдниками роботи фактично немає, кажуть фахівці мобільних бригад.

Цивільний чоловік героїні нашого матеріалу Тетяни усвідомлює, що він може бути покараний, і цей страх стримує його від проявів насильства. "Але є кривдники, яких не стримує нічого. У нас є клієнтка, у якої немає ока внаслідок насильства. І при цьому кривдник продовжує поводитися, як раніше", — ділиться Олена Надточій. На її думку, так стається, тому що немає дієвого покарання. Штрафи й громадські роботи, на жаль, нині вже не надто лякають.

"З жінкою попрацювали, вона повернулася в родину знову до кривдника. А з кривдником ніхто не працював. І відповідно, що відбувається? Повторення випадків насильства. Тож це має бути мультидисциплінарна робота, і робота з кривдником має включати не лише покарання, а й терапію", — додає психологиня Зінаїда Шедіна. 

• Загальнодержавна програма з психологічної й психотерапевтичної реабілітації демобілізованих військовослужбовців

Олена Надточій вважає, що нині у держави є розуміння такої потреби, але зараз війна ще триває, і насамперед ресурси спрямовані на захист наших територій. З наслідками для психіки людей, які захищають ці території, очевидно, будуть працювати потім. Але поки для допомоги цій категорії населення сервісів дуже мало.

Пані Олена розповідає про один з випадків, на який екстрено виїжджала бригада. Кривдник мав дві контузії, але був спокійним, не мав якихось незвичайних агресивних реакцій.

"В принципі, з ним можна було поспілкуватися. Але склалося враження, що його психіка однозначно порушена.

В нашій бригаді працює психолог, не психотерапевт, не психіатр, а кризова інтервенція має здійснюватися на різних рівнях, — каже координаторка мобільної бригади. — Психологічна допомога — це третій рівень, а психотерапевтична і психіатрична — уже четвертий. Тобто тут обов'язково потрібно залучати четвертий рівень".

• Увага місцевої влади до подібних проєктів

"Усі мають бути зацікавлені в тому, щоб цей проєкт UNFPA Україна тривав або, якщо він закінчиться, щоб місцева влада продовжувала діяльність таких спеціалізованих сервісів, — переконана Олена Надточій. — Тому що ми маємо дуже велике охоплення, і постраждалі отримують якісну допомогу. Крім того, в нас налагоджена співпраця з усіма соціальними структурами".

Окрім центру соціальних служб, це фахівці ювенальної превенції, підрозділів поліції, які спрямовані саме на запобігання та протидію домашньому насильству, патрульні поліцейські тощо.

• Заходи для запобігання професійному вигоранню самих фахівців бригади

"Бувають такі випадки, коли спілкування з колегами чи наставниками значно полегшило б наше суб'єктивне сприйняття ситуації. Тому що ми дивимося під власним фокусом, а інколи треба подивитися з іншої точки зору", — ділиться Олена Надточій.

Вона розповідає, наприклад, що ночі недавніх вихідних були фактично безсонними: у суботу протягом п'яти годин Олена надавала термінову допомогу телефоном жінці, яка вчинила спробу самогубства. Її психологічний стан вдалося стабілізувати, постраждала навіть викликала собі швидку допомогу. Зараз Олена Надточій проводить для жінки планові телефонні консультації. 

А наступної ночі Олена з колегою допомагали жінці поважного віку, яка страждає від економічного, фізичного, психологічного насильства. Уже цього понеділка вранці вони бригадним "бусом" з'їздили до постраждалої в передмістя Чернігова, привезли їй їжу і нагодували. Оскільки постраждала залишати своє місце проживання відмовилася, наразі бригада скеровує до неї увагу соціальних служб. 

Фахівчині бригади кажуть, що вже відчувають професійне вигорання, тому охоче б пройшли терапію зі спеціалістами цієї сфери.

Війна зумовлює трансформацію людей у багатьох аспектах, в тому числі в аспекті зрілості особистості, ділиться спостереженням Зінаїда Шедіна. "Що більше людей змінить свій світогляд і мислення, виходячи з ролі жертви й беручи на себе роль дорослої людини, то більше вирішиться проблем у суспільстві загалом", — переконана психологиня.

"На сьогодні, з ратифікацією Стамбульської конвенції, Україна починає не просто дивитися на насильство як явище, яке існує. Вона починає дивитися в корінь, працювати із процесами, які його породжують. А це вже про якість і комплексну роботу", — каже Олена Надточій.

Координаторка чернігівської мобільної бригади соціально-психологічної допомоги підсумовує: "Я дуже сподіваюся, що все, що ми робимо, матиме позитивні наслідки. Як для постраждалих, так і для дітей, які, на жаль, стають свідками насильства".

У Чернігові до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги можна звернутися за номером телефону +3 8096 036 87 13

Бригада працює на базі Центру соціальних служб за адресою м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 24а

Фото Миколи Тимченка

↓Читайте також

"Сльозами горя не здолаєш. Тільки діями": як працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги на Сумщині