“Ми можемо викорінити думку, що насилля — це норма”, — як працює “Департамент захисту прав жінок”

Війна не скасувала домашнього насильства. Впродовж 2022-го року до органів поліції та соціального захисту надійшло 251 829 звернень щодо домашнього насильства. З них зареєстрували 244 381 заяву та повідомлення про кримінальне правопорушення. Це на 25% менше, ніж у 2021-ому році. Проте фахівці говорять — радіти зменшенню статистики звернень не варто.

Багато жінок (а за даними Аналітичного центру ЮрФем, потерпілими від домашнього насильства у 96% виступають саме жінки), сьогодні мають менше можливостей для звернень. Через війну вони стали менш мобільними, ще більше залежать від кривдників фізично й матеріально. Часто жінки розгублені і вважають, що сьогодні озвучувати власні проблеми й просити про допомогу просто "не на часі". 

З початку липня 2023-го в Чернівцях у кризовому центрі для жінок з дітьми "Місто Добра" запрацював "Департамент захисту прав жінок". Його створили, щоб надавати комплексну допомогу жінкам, які постраждали від домашнього насильства. Тут із жінками працюють юристи, психологи, медики. Також жінок навчають фінансовій грамотності та незалежності. 

Для багатьох жінок "Місто Добра" часто стає шансом і надією. Фото з архіву організації

"Місто Добра" — кризовий центр у Чернівцях, що вже кілька років захищає мам з дітьми, які опинилися у скрутних життєвих обставинах. Його створення ініціювала благодійниця Марта Левченко. В основному до прихистку звертаються ті жінки, у яких немає рідних, які часто є випускницями інтернатних закладів, сиротами. Для них "Місто Добра" фактично стає шансом і надією на нормальне життя. З початком війни в центрі почали приймати й переселенок, які шукали порятунку від домашніх тиранів.

Засновниця кризового центру Марта Левченко розповідає: "З вирваним волоссям та підбитими очима ці жінки зазвичай терплять до останнього, бо не мають коштів на оренду окремого житла, не мають куди піти з дитиною, не мають, за що піти. Часто такі жінки дуже довго живуть в атмосфері насилля і ми знаємо багато випадків, коли вони втрачали життя, тому що їм просто не було до кого звернутися, не було засобів для існування. Також це жінки, які намагалися захиститися самі, але у них не вийшло. Жінки, які самі є сиротами й потерпають від тиску впливової сім'ї свого чоловіка. Ці категорії жінок найбільш вразливі й вони потребують захисту". 

Таку фразу часто говорять жінки, які потрапляють у кризовий центр "Місто Добра". Насилля — це не лише синці на тілі. Це контроль, образи, примус і навіть бездіяльність. Але це все — злочини, результати скоєння яких часто бувають смертельно небезпечні. 

До створення Департаменту в кризовому центрі "Місто Добра" жінкам, які втекли від домашнього насилля, не лише надавали співчуття, дах та їжу, а і проводили фахові консультації, допомагали стати на ноги, отримати професію і житло. Одним словом —  роботи було багато. Створити "Департамент з захисту прав жінок" вирішили, коли помітили, що "точкової" юридичної допомоги вже недостатньо. 

В "Місті Добра" жінки знаходять прихисток і допомогу. Фото з архіву організації

"Ми побачили — щоб якісно захищати жінок, повинен бути комплекс послуг. Це неможливо зробити, якщо, наприклад, записати жінку тільки на прийом до юриста. Буває, фахівцю важко взяти свідчення, якщо поряд немає психолога, який може правильно поставити те чи те питання. Або коли відсутній медик, який зможе дати оцінку отриманим травмам. Іноді жінки навіть не усвідомлюють, які дії кривдника є злочином, відтак не можуть описати юристу свою проблему", — пояснює Марта Левченко.

Благодійниця додає: важливо також вміти брати покази дітей, адже вони також можуть свідчити.

"Те, що дитина, яка була свідком домашнього насилля, також є постраждалою та потребує захисту, часто не враховується. Це не відображається в протоколах поліціянтів, які виїжджають на місце. Наприклад, правоохоронці не вказують, як постраждала від насилля дитина, яка перебувала поруч з мамою. Свідчення та думку дитини не бере до уваги суд. Створивши такий Департамент і залучивши до його роботи спеціалістів, які мають досвід саме практичної роботи у галузі захисту прав жінок і представлення їх інтересів у суді, ми нарешті зможемо вирішити ці та інші проблеми", — говорить Марта Левченко.

Крім того, за словами Марти, раніше допомогу в основному отримували ті жінки, які вже проживали в "Місті Добра". Натомість Департамент дозволяє допомагати тим жінкам, які знаходяться в інших містах чи в інших регіонах. 

Перше засідання Департаменту, на яке запросили представників ювенальної поліції ГУНП в Чернівецькій області та відділу протидії гендерно зумовленого насильства ГУНП в Чернівецькій області. Фото з архіву організації

В кризовому центрі впевнені — від захисту прав жінки, а у випадку "Міста Добра" це мама з дитиною, залежить насамперед добробут та психологічний стан дитини. Те, з яким багажем ростиме дитина і яким буде її майбутнє. 

"Рятуючи кожну маму, в першу чергу, ми допомагаємо її дитині. Тому сьогодні Департамент для нас є пріоритетом", — говорить засновниця кризового центру Марта Левченко.

"Ми також маємо розуміти, що жінки, які потрапили до «Міста Добра», це не просто матусі з дітьми, яким потрібна допомога, це жінки зі болем, страхом, недовірою до людей та зневірою. Тому тут важливо налагодити комунікацію, довіру до фахівців, дати жінці простір безпеки та конфіденційності, а вже потім працювати з кейсом та її проблемами. Бо якщо цей етап пропустити, то допомога буде неефективна, з'явиться великий ризик, що жінка повернеться до кривдника", — додає керівниця Департаменту, юристка Таїсія Рубаняк. 

Консультація жінок в "Департаменті захисту прав жінок". Фото з архіву організації

Департамент захисту прав жінок надає соціальні послуги, які включають консультування, правовий  захист, психологічну підтримку, а також інші послуги, щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

"Домашнє насилля тема не нова, але складається враження, що для багатьох людей це якийсь вигаданий містичний персонаж, а не реальна проблема, — відзначає Таїсія Рубаняк. — Надзвичайно важливу роль у запобіганні домашньому насильству відіграє обізнаність людей, вміння ідентифікувати та знати, як реагувати. Щодо протидії домашньому насильству, важливо надати потерпілій особі ефективну, якісну, комплексну допомогу". 

В першу чергу, допомога надаватиметься жінкам, які живуть в "Місті Добра". Але разом з тим в Департаменті створили гарячу лінію, на яку зможуть звертатись жінки з усієї України. Їм будуть пропонувати приїхати до Чернівців у шелтер "Міста Добра". Але якщо з певних причин жінки не зможуть це зробити, їм допомагатимуть дистанційно та шукатимуть фахівців на місцях.

Психологиня "Міста Добра" спілкується з мешканкою кризового центру. Фото з архіву організації

До кожної історії в Департаменті підходять індивідуально. Під кожну маму створюється свій план роботи. Таїсія Рубаняк розповідає:

"Перш ніж організувати роботу Департаменту, ми поставили собі питання: що потрібно жінці  з дитиною, яка хоче розірвати коло насильства? І коли відповідали на поставлене питання, відразу «вималювалася» картина роботи Департаменту".

В "Місті Добра" виділили чотири основні потреби жінки, яка постраждала від домашнього насильства, та включили ці напрямки у роботу Департаменту. Це:

• безкоштовна правова допомога;
• безкоштовна психологічна підтримка;
• безкоштовна медична допомога;
• індивідуальний супровід коуча щодо фінансової грамотності та фінансової незалежності.

"У кожної жінки своя історія. Свій біль, свій страх". Фото з архіву організації

"Департамент з захисту прав жінок" працює в Чернівцях вже місяць. Станом на сьогодні він має в роботі 14 кейсів з різних правових питань.

Це розірвання шлюбу, стягнення аліментів, виселення співмешканця, оскарження батьківства, винесення обмежувального припису, зміна способу стягнення аліментів та інші. Більшість справ вже надіслані до суду та призначенні до судового розгляду. Інші справи готуються юристами та теж будуть направлятися до суду. 

"У кожної жінки своя історія. Свій біль, свій страх. Всі історії різні, але водночас такі подібні. Хтось просто хоче піти й все забути, хтось хоче прожити цей біль, проплакати, хтось хоче утекти від кривдника, а хтось хоче утекти від себе і це все нормально. Ми даємо жінці час це прожити. Бо так має бути. Бо домашнє насильство не проходить безслідно. Воно залишає шрами, які однаково болять у кожної жінки", — говорить Таїсія Рубаняк.

Керівниця "Департаменту захисту прав жінок" Таїсія Рубаняк. Фото з архіву організації

Фахівчиня зізнається, за весь час своєї роботи з такими справами, вона сама переживала багато станів. 

"Коли тільки починала працювати з жінками, які зазнали домашнього насильства, я вечорами плакала, бо не могла збагнути: чому так? Але з часом я навчилася відмежовувати роботу та свої особисті кордони. Зараз я не плачу, а бігаю під класичну музику. Таким чином розвантажуюся та даю собі час прожити ці історії та рухатися далі. Я вірю, що ми можемо викорінити насильство з домівок українок, ми можемо врятувати жінку з дітьми. І я бачила цих жінок, які були врятовані, я їх обіймала, коли ми закінчували судові процеси, я тримала їх за руку, коли вони востаннє згадували про ті страшні речі, які з ними траплялися".

Марта Левченко і Таїсія Рубаняк. Фото з архіву організації

Створення та функціонування "Департаменту захисту прав жінок" у Чернівцях — це насамперед про ефективний захист та запобігання домашньому насильству. Проте важливо працювати не тільки з випадком насильства, а й на випередження. Тобто працювати з суспільством щодо обізнаності стосовно домашнього насильства, працювати зі стереотипами та виховувати у суспільстві нульову толерантність до насильства. І це теж є одним з основних завдань Департаменту.

"Ми можемо викорінити думку жінок, що насилля — це норма, — впевнена Таїсія Рубаняк. — Щоб наша країна була вільна, ми маємо подолати й домашнє насилля, адже країна починається з сім'ї". 

В "Місті Добра" говорять: вони б хотіли, аби жінок, які втікають до шелтерів, не засуджували, а навпаки підтримували та допомагали. Кожен охочий може доєднатись до роботи у прихистку, надаючи свої послуги безкоштовно. Це можуть бути психологи, нотаріуси, бізнес-коучі тощо.

↓Читайте також

Неймовірні бабусі: як у пологовому у Львові бабусь і дідусів навчають допомагати дітям і онукам

"Без сорочки": як форум-театр допомагає переселенкам у Полтаві знову почати жити

"Я стала батьком для сина й чоловіком для мами": як українкам за кордоном подбати про себе, дбаючи про інших