Що там у Давосі: стислі виступи спікерів Всесвітнього економічного форуму
Цього року представники 110 країн обговорювали тему «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції»
25 січня завершується Всесвітній економічний форум у мальовничому швейцарському курорті Давос. Попри те, що цьогорічний саміт не змогли відвідати очільники США, Франції, Великобританії та Росії, своєї стратегічної мети він досяг – сильні світу цього озвучили власне бачення сучасних економічних та політичних проблем і наголосили на необхідності разом шукати шляхи їх вирішення.
Україну на форумі представив президент Петро Порошенко. Серед гостей заходу були також Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко – потенційні кандидати на пост глави держави. Не обійшлося без завуальованої критики і погано прикритої неприязні. Однак для української сторони загалом форум виявився плідним. Петро Порошенко поспілкувався з головою Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррешем та заступником голови КНР Ван Цишанем, з якими обговорив нагальні питання щодо політичної та економічної співпраці.
Вільна торгівля, застереження щодо зростання націоналістичних сил, посилення нагляду за роботою банківського сектору заради недопущення нової фінансової кризи, кліматичні зміни та посилення ролі жіноцтва в економіці – на форумі говорили різними словами про одне і теж. Однак як відомо, скільки людей, стільки й думок. То яким бачать світові лідери майбутнє нашого нестабільного світу? До вашої уваги стислий виклад основних спікерів форуму.
У своїй промові директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард наголосила, що «організація переглядає свій економічний прогноз на 2019-2020 у сторону пониження. У порівнянні з попередніми роками ріст світової економіки сповільнюється сильніше, ніж очікувалося, що породжує нові ризики.
Якщо уявити, що світова економка – це біатлоніст, то минулого року вона рухалася з порівняно високою швидкістю, однак зараз схил змінився і тепер веде нагору. Хоча даний маршрут досить комфортний для руху, усе ж дотримуватися його важче. І навіть якщо світова економіка продовжує рухатися вперед, вона стикається із суттєво більшими ризиками, частина з яких політично обумовлені.
Вони тісно пов'язані: подумайте, як вищі тарифи та зростаюча невизначеність майбутнього торговельної політики призвели до зниження цін на активи та посилили ринкову нестабільність? У свою чергу, це призвело до погіршення фінансових умов і для країн з розвиненою ринковою економікою, що становить основний фактор ризику у світі з великим борговим тягарем.
Чи значить це, що глобальна рецесія причаїлася за рогом? Ні, однак ризик більш різкого спаду зріс. Додайте до цього геополітичні хвилювання та розчаровуючи довгострокові перспективи щодо зростання, і отримаєте економічну картину з чітким посланням: «Усуньте вразливості, що залишаються, та будьте готові до серйозного сповільнення». Для багатьох країн це означає використання нинішнього моменту зростання з метою створити більше політичного простору для дій. Завдання полягає в тому, щоб зробити економіки держав стійкішими та інклюзивнішими, а також посилити співпрацю».
На її думку, досягнення більшої стійкості можливе за умови скорочення державного боргу. Грошово-кредитна політика повинна бути орієнтованою на дані, а валютний курс – відігравати роль амортизаторів. Це вдалий час для економічних реформ, спрямованих на стимуляцію ринку праці та інвестиції в інфраструктуру. Лагард також наголосила, що залишаючись вірними ідеям цифрової революції, країни мають пам'ятати, що всі ці зусилля спрямовані на людей. А тому слід допомагати працівникам, усуненим через автоматизацію, і створювати нові можливості для жінок та молоді. Політику співпраці в цих сфера очільниця МВФ назвала «новим мультилатералізмом» (багатополярністю, – Ред.). Вона закликала до подвоєння зусиль, спрямованих на подолання корупції, ухилення від податків, боротьбу з екологічними викликами.
З аналогічними закликами виступили й такі (присутні на форумі) поборники вільної торгівлі та посилення міжнародної кооперації як канцлер ФРН Ангела Меркель та прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе.
Відвідавши форум уперше за 5 років Абе у своїй промові наголосив на готовності Японії надалі укріплювати вільний, відкритий та визначений правилами світовий порядок. Він окреслив стратегічні напрямки японської економіки, такі як більше залучення жінок та іноземних працівників на ринку праці, а також підвищення заробітної платні. Також прем'єр зауважив, що 30 грудня в силу вступила Комплексна та прогресивна угода про Транстихоокеанське співробітництво, а Договір економічного партнерства між Японію та ЄС набуде чинності 1 лютого. Він заявив, що від цих масштабних угод користь отримають усі держави. Загалом Абе закликав країни відновити довіру до системи міжнародної торгівлі. Вона повинна бути чесною, прозорою, ефективною у сфері захисту персональної власності, а також електронної комерції та державних закупівель. Також прем'єр нагадав, що на Саміті G-20, що проходитиме цього червня в Токіо він керуватиме проведенням дискусій щодо кліматичних змін, цифрових даних і електронного урядування.
Із непохитною вірою в силу ліберальних цінностей виступила канцлер Німеччини Ангела Меркель. «Я вважаю, що ми повинні розуміти наші національні інтереси так само, як розуміємо інтереси інших країн. Нам слід створювати ситуації взаємного виграшу та будувати подальший мультилатералізм». Разом із тим канцлер не проігнорувала такі тривожні тенденції, як відлуння світової фінансової кризи, що досі відчувається в банківському секторі, зокрема, у відсотковій політиці центральних банків. Також канцлер наголосила, що питання боротьби зі змінами клімату є першочерговим для усіх держав.
А що ж країни, що знаходяться по іншу сторону барикад? Ні американські, ні російські представники не висловилися з приводу зазначених гострих тем. Китайський очільник Сі Дзіньпінь також скасував візит до Швейцарії і натомість передав право виступу своєму заступнику Вань Цишаню.
Останній у своїй промові виступив активним поборником глобалізації (назвавши її неминучим трендом історії) та розкритикував економічну політику президента США Дональда Трампа. Не вживаючи імен, він усе ж дав зрозуміти, про кого йде мова, попередивши, що на «міжнародний порядок» нападають «односторонність, протекціонізм та популізм». Чітка алюзія на політику Трампа прослідковувалася і в тезі про неприйняття Китаєм практики залякування слабшого та самопроголошеної вищості. У цьому ж контексті Ван Цишань закликав не звинувачувати КНР у масовому переміщенні виробничих процесів у країни, що розвиваються. «Нам слід зробити пиріг більше та подумати, як розділити його справедливо. Перекладати провину за свої проблеми на інших їх вирішенню не сприятиме», – метафорично зазначив заступник лідера КНР.
Форум у Давосі послугував сценою і правим політичним силам.
Італійський прем'єр-міністр Джузеппе Конте очікувано наголосив на небезпеці посилення міграційних потоків, поступовому занепаді системи відносин, що функціонує між ключовими політичними гравцями. Також він зазначив, що нині авторитет і дієвість «Європейського проекту», який звикли вважати «щитом» від усіх економічних та соціальних негараздів перевіряють на міцність нові реалії. Міністр наголосив, що досвід Італії у боротьбі з цими негативними явищами може послужити прикладом для інших країн. Конте, зокрема, проголосив, що основою внутрішньополітичного бачення розвитку Італії є люди і турбота про них. Саме в контексті людського виміру й слід вибудовувати подальші політичні та економічні взаємозв'язки.
Канцлер Австрії Себастіан Курц був поміркованіший у своїх заявах, однак теж не втратив нагоду піддати критиці європейські інституції. Він запропонував надати ЄС більшої фінансової динамічності, обмежити міграційні потоки, припинити торговельні суперечки зі Сполученими Штатами та уникнути «жорсткого Брекзіту».
Ще один представник правого істеблішменту, президент Бразилії Жоар Болсонару під час виступу визначив наступні напрямки уряду зовнішніх та внутрішніх справах. Його місія полягає в тому, щоб забезпечити необхідне країні економічне зростання, ураховуючи при цьому екологічний фактор. Крім того, президент наголосив, що докладатиме максимум зусиль для того, щоб зробити Бразилію більш відкритою для міжнародної торгівлі та внести її до списку 50 держав із найкращим інвестиційним кліматом.
Як бачимо, форум у Давосі 2019 важко назвати сенсаційним. Принаймні, із того, що було сказано. Політики тут виявили дивовижну одностайність. Питання викликає радше те, що сказано не було. «Голосування ногами», відносно мала кількість гостей і небажання вирішувати проблеми, що потребують кумулятивних зусиль – ось тенденції, що хоч і не лунали, проте залишили по собі прикре і тривожне враження. Давос – тільки один із майданчиків для обговорення дійсно глобальних справ, однак як показує цьогорічна динаміка, державам усе менше хочеться вирішувати масштабні проблеми, і все гостріше слід долати внутрішні труднощі.