Тисячі людей залишаться без допомоги в разі надзвичайної ситуації: чому в Україні не працює система цивільного захисту
Система оповіщення в Харкові
В Україні серйозні проблеми з системою цивільної оборони. На 6-й рік війни з Росією в країні немає повноцінного плану оповіщення населення про загрози. Будь то потенційно небезпечна Донецька область або умовно спокійна Миколаївська.
У результаті сотні тисяч людей в разі надзвичайної ситуації не зможуть вчасно отримати екстрену інформацію. Чому в Україні досі ігнорують цивільну оборону населення і як до цього підходять в інших країнах світу — у матеріалі "Рубрики".
Грошей немає, але ви тримайтесь
З 2012 року в Україні діє "Кодекс цивільного захисту України». Документ містить базові положення щодо дій огранів влади, служб та населення у разі виникнення надзвичайної ситуацій, будь це війна, землетрус, або пандемія коронавірусу.
Кодекс об'ємний і досить детальний. Але, як виявилося, на практиці багато що з описаних в Кодексі речей працюють лише на папері. І цьому є кілька причин.
По-перше, у країні банально не вистачає грошей на реалізацію всіх прописаних норм: підготовки захисних спроруд, автоматичних систем оповіщення, навчання співробітників і оновлення методологій.
По-друге, зараз в Україні паралельно проходять відразу кілька типів реформ і вони не узгоджені. Децентралізація, реформа Державноїслужби з надзвичайних ситуацій, а також технічна модернізація систем оповіщення по країні. І всі ці зміни впливають на безпеку населення не в кращу сторону.
Частково вирішити проблему допомагають міжнародні донори. У Донецькій і Луганській областях, наприклад, 3Р Консорціумом для зниження ризиків реалізується проєкт "Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні", який фінансується Європейським Союзом. Однак для кардинального поліпшення ситуації у сфері цивільного захисту необхідні систематичні і цілеспрямовані зусилля з боку публічних гравців.
Як розповіла "Рубриці" аналітик БФ "Право на захист" Анастасія Бондаренко у багатьох громадах заходи у сфері цивільного захисту фінансуються за залишковим принципом. Така практика поширена не тільки десь у сотнях кілометрів від лінії розмежування, а і на прифронтових територіях.
"Протягом року з моменту обрання особа, що відповідає за питання цивільного захисту у відповідній громаді, селі, селищі, має пройти навчання у Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Але так написано на папері, а по факту на місцях зазвичай питаннями цивільного захисту займаються у форматі «добровільної нагрузки», не опікуючись тим, чи має ця людина достатньо знань для формування документів та забезпечення належного рівня захисту жителів громади. Людям банально не вистачає знань та досвіду для забезпечення заходів цивільного захисту на належному рівні".
Іншою проблемою, що впливає на рівень захищенності населення є стан систем оповіщення про загрозу виникнення чи виникнення надзвичайних ситуацій. Фактично вся інфраструктура системи оповіщення була створена ще в кінці 70-х — на початку 80-х рр. минулого століття, тому вона морально і технічно застаріла і зараз не може виконувати покладених на неї завдань. На розбудову цілком нової системи автоматичного оповіщення в державі грошей немає. На початок 2019 року, у Донецькій області у системі цивільного оповіщення було відразу кілька гострих проблем. Головний пульт оповіщення про НП знаходився на території міста Донецька (тобто на окупованій території), при цьому велика частина електроніки застаріла більш ніж удвічі (при нормі в 12 років, їй вже більше 25 років).
"Зараз експерти 3Р Косорціуму розробляють альтернативні варіанти оповіщення населення, які не потребують значного фінансування. Ми розглядаємо можливість застосування міжнародних практик систем раннього оповіщення у громадах. Фактично, ці системи передбачають найпростіші технології та методики, коли кожен член громади знає, що він має робити у разі настання тієї чи іншої надзвичайної ситуації. Цей проект розробляють разом з Міжнародним Комітетом Червоного хреста. Такі системи оповіщення вже застосовувались у країнах зі складною економічною ситуацією, де нема можливості на державному рівні виділити значні фінанси для побудови автоматичних систем оповіщення на теріторії всієї країни", – коментує Анастасія Бондаренко.
В Україні, як і у багатьох країнах світу, до системи оповіщення планується долучати мобільних операторів. Ще в лютому 2018 року, як повідомляв один з топ-менеджерів "Київстару" Євген Кражан, були підписані всі необхідні меморандуми з владою.
Передбачалося, що на телефони українців у разі надзвичайної ситуації буде надсилатися вся необхідна інформація. Що і як відбувається, як правильно діяти, і яка загроза. У приклад наводився успішний досвід Японії або сусідньої Польщі. Правда, за 2 роки про успішні приклади такої взаємодії оператора і органів влади так нічого і не чути. Причини відсутності прогресу у цьому напрямку невідомі.
"Наразі функціонування системи цивільного захисту можливе за умов об'єднання зусиль представників влади на центральному та місцевому рівнях, представників міжнародної спільноти, бізнесу та громадськості", – наголошує експерт.
Як захищаються в усьому світі
До системи цивільної оборони в багатьох розвинених країнах світу ставляться з усією серйозністю. У неї вкладають мільярди доларів, адже в наш час ніхто не застрахований від надзвичайної ситуації.
Одним з яскравих прикладів захисту населення від військової загрози є система оборони Ізраїлю (і відповідна організація "Командування тилу"). Країну регулярно обстрілюють з Палестини, тому крім ефективної системи протиракетного захисту Тель-Авів серйозно підходить до системи оповіщення жителів держави.
У буквальному сенсі по всій території Ізраїлю щорічно проходять навчання. Як в школах і лікарнях, так і в будівлях органів місцевого самоврядування. Які компоненти цієї підготовки?
- перевіряють сирену "цева адом", яка сповіщає про надзвичайну ситуацію;
- жителі країни отримують на свої телефони попереджаючі про небезпеку смс;
- проводиться інсценування масової евакуації;
- лікарі та рятувальники окремо проходять перевірку на злагодженість дій в екстраординарної ситуації.
Навчання в Ізраїлі / Фото Getty Images
Також відомо, що практично всі будинки в країні обладнані "хедер бітахон". Це спеціальна укріплена кімната, куди в разі загрози збираються всі мешканці квартири. Також у багатьох оселях обладнані бомбосховища.
Навчання в Ізраїлі / Фото Getty Images
Ще одним яскравим прикладом продуманої системи захисту цивільного населення є США. У країні діє федеральне управління по діям у надзвичайних умовах (FEMA). Її основне завдання — підготувати місцеве населення до можливих НС. А також забезпечити на цей рахунок необхідну кількість ресурсів, як матеріальних, так і людських.
FEMA, США / Фото Getty Images
У країні в цілому діє розгалужена система територіального захисту зі своїми штабами і центрами управління. Це продиктовано великими розмірами країни, а також різними регіональними проблемами. В окремих штатах регулярно відбуваються різні види НС, перш за все природні катаклізми (урагани, повені і так далі).
В Європейському Союзі через епідемію коронавірусу також вирішили удосконалити систему цивільного захисту. За даними swissinfo, у новому бюджеті на неї передбачено понад 3 млрд євро. Вся справа в тому, що в березні-квітні 2020-го країни ЄС не змогли допомогти Італії, яка потерпає від нової хвороби. У країни не вистачало медикаментів і обладнання, а сусіди по ЄС заклик про допомогу проігнорували.
Як підсумок — вирішили сформувати резерв. До нього увійдуть запаси медичного обладнання, літаки для евакуації з медичних причин, польові шпиталі, пожежні літаки, гелікоптери та інші засоби, які можуть бути оперативно задіяні у випадках надзвичайних ситуацій різного роду.
В цілому система цивільного захисту є надзвичайно важливим компонентом безпеки всієї держави. Останні події у зв'язку з COVID-19 в Україні, а також масштабних пожеж в Київській області, потопів на Закарпатті яскраво демонструють слабкість внутрішніх служб ДСНС, а також самих українців перед загрозами.
Читайте також: Готується до війни: чому Москва стягнула 80 тисяч солдатів до кордону з Україною і що буде далі
Біда не тільки у вирубках: чому західна Україна пішла під воду і що потрібно робити
