«Обличчя війни – не купа металобрухту, а загиблі люди»
Розмова з керівником пошукового загону «Чорний тюльпан» в прифронтовому місті
До Дня звільнення в Слов'янську пройшла виставка під відкритим небом «Подих перемоги», на якій представили «фрагменти» трагічних подій 2014 року – снаряди, розбиті барикади, останки озброєння, скелет з гіпсу. «Його звуть Антон», – відпускають жарти організатори виставки, представники гуманітарної місії «Чорний тюльпан», які власноруч займаються пошуком, ексгумацією і вивезенням загиблих із зони бойових дій. І пояснюють: тільки так, наочно, можна показати, якою стає людина, і до чого призводить війна.
Керівник пошукового загону «Чорний тюльпан» Олексій Юков розповів журналісту «Рубрики», як працюють їхні волонтери, і як війна змінила Слов'янськ. Далі – пряма мова.
– Як ми отримуємо інформацію? Спочатку отримуємо дзвінок на «гарячу лінію», або на наш загін виходять прямо. Ми виїжджаємо на місце, опрацьовуємо локацію і якщо виявляємо останки, то фіксуємо і викликаємо поліцію. Спільно з нею проводимо слідчі дії, іноді приїжджає «Червоний Хрест», що для нас дуже важливо – вони мають величезний досвід і діляться ним з нашою пошуковою групою. Раніше ми знаходили величезну кількість людей. На даний момент, слава Богу, вона значна зменшилася, тому що не ведуться бойові дії, але після 2014-16 рр. ще знаходимо загиблих, які значилися як зниклі безвісти.
– Я сам зі Слов'янська, і ще під час окупації ми забирали тіла українських військових. Тоді ще не було гуманітарної місії «Чорний Тюльпан». На окуповані території ми не заїжджаємо, це нон-град, але сподіваємося, що вдасться спільно з ВСУ забирати тіла загиблих. «Чорний тюльпан» зараз не єдині, хто цим займається, у військових є теж організація, а ми волонтери. Для нас це просто боляче, ми прожили цю війну, і розуміємо її, як ніхто. Тому це для нас понад честі.
– Чи змінюється місто? Так, війна дуже вплинула. Сюди приходять діти, і згадують: «Ой, як страшно було, як добре, що немає зараз війни. І дорослі кажуть: не дай Бог, щоб вона повернулася. Навіть ті з них, хто були проросійські, більшість усвідомили, що несуть за собою ті гасла. Залишилися ті, хто голосують за регіоналів, але ви ж розумієте – людей просто купують. Людина, що живе в таких умовах – постійного конфлікту і постійної війни – не має права на вибір, готова продаватися. Але слава Богу, що і в Слов'янську не всі такі люди, що все-таки війна розставила свої точки.
– Волонтерів з нашого міста в цій місії 9 людей, дуже багато в «Чорному тюльпані» з інших міст і регіонів.
– Багато викликів виявляються пустими, завжди сподіваємося, що люди помиляються і хтось повернеться живим. На кладовищах несанкціонованих поховань дуже багато, під час окупації люди ховали просто так, і тільки зараз починають повідомляти. Коли перестали боятися за своє життя. В основному знаходили по околицях – навколо Ямполя, ближче до Краснолиманського району, де були блокпости, знаходили загиблих по 20-30 осіб. Але наймасовіше – напевно, туди, у бік Луганської області, там такі населені пункти куди важко дістатися і були серйозні бойові дії.
– Політику я не коментую, раптом нас запустять на ту сторону, а розстріляти мене вже намагалися. Все життя людини – ось воно – перед вами. Особа війни – це не шматки металобрухту, а загиблі люди.
