У чому проблема?
Нещодавно майже цілий тиждень Київ виглядав, немов постапокаліптичне місто: сіра димка позбавила жителів можливості нормально дихати. За даними вимірювань якості повітря, на деякий час наша столиця стала одним із найбрудніших міст планети. Причина цьому — горіння торф'яників у Вишгородському напрямку.
Водночас осінь — пора опалого листя та сухостою, коли досі чимало українців попри штрафи, шкоду довкіллю і власному здоров'ю, продовжують їх спалювати. Нагадуємо про небезпеку та наслідки таких дій і пояснюємо зв'язок між спалюванням листя та пожежами на торфовищах — у матеріалі.
Що ми знаємо про торф'яні пожежі?
Масштабні торф'яні пожежі — щорічна проблема України. Пожежі на торфовищах найчастіше виникають у межах українського Полісся, Передкарпаття, Малого Полісся, де зосереджені головні масиви торфових ґрунтів. "Потужність торфу" — такий термін вживають науковці, на Київщині надвисока, місцями вона сягає 6–7 метрів! Київ оточує велика кількість малих річок, береги яких заторфовані. Це Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Остер, Трубіж та їхні притоки.
Такі пожежі значно небезпечніші, ніж лісові, а гасити їх складніше:
- Незважаючи на те, що пожежі торфовищ зазвичай поширюються на значно менші за розміром площі, вони можуть горіти під ґрунтом навіть під час помірного дощу й снігопаду. Такі пожежі можуть тривати роками, до повного згоряння родовища!
- У результаті торф'яних пожеж згорає майже в 10 разів більше біологічної маси, порівняно з лісовими пожежами!
- Оскільки торф не горить, а тліє, під час пожежі торфовища виділяється величезна кількість диму. Цей дим може перевищувати густоту повітря в 10 разів, через що він залишається на висоті до 2–5 метрів, на рівні дихання людини.
- Окрім шкідливих сполук в атмосферному повітрі, пожежі забруднюють ще й ґрунтові води.
Чим це небезпечно?
Забруднення в атмосфері зберігається й досі. За даними маркерної оцінки якості повітря ДСНС у Києві, деякі показники й досі перевищують гранично допустимі норми. Це діоксид сірки (0,014 мг на м3 замість 0,05), оксид вуглецю, діоксид азоту та оксид азоту — такі показники свідчать про надлишок продуктів спалювання в атмосфері.
Ці речовини — токсичні, і, звісно, негативно впливають на наш організм. Зокрема, подразнюється слизова, падає артеріальний тиск, з'являються головні болі, ви також можете помітити печіння в очах. Люди, які живуть у зоні високого задимлення, мають ризик інтоксикації продуктами горіння.
Чому горять торф'яники та до чого тут листя?
Геологиня з Інституту геологічних наук Катерина Ярошовець зауважує, що причиною виникнення торф'яних пожеж можуть бути
- блискавки,
- транспорт, що рухається поруч,
- самозаймання торфу через екзотермічні теплові, хімічні й мікробіологічні процеси.
Але це — лише у 10–15 % пожеж. Іншим 90 % випадків сприяє людський фактор. І тут ми переходимо до теми спалювання листя та сухостою, такого шкідливого, і, на жаль, такого популярного серед українців.
Такі підпали часто стають неконтрольованими та переростають у великі пожежі. Вогонь часто перекидається на поля, страждають і житлові будинки. Цьогоріч неконтрольовані пожежі небезпечні ще й тим, що можуть призводити до детонування військових боєприпасів, адже Україна зараз — найбільш замінована держава у світі.
Та навіть якщо ви впевнені, що жодних торф'яників на вашій ділянці немає, спалювання листя може стати не менш небезпечним, ніж горіння торфу. Й ось чому.
- По-перше, страждає ваш організм. Навіть у випадку, якщо суха рослинність має незначну вологість, температура полум'я знижується і від неповного згоряння утворюється чадний газ. Під час спалювання однієї тонни листя в повітря потрапляє 30 кг чадного газу.
Довідка: Чадний газ — це небезпечна речовина, яка легко зв'язується з гемоглобіном у крові й блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування й "задуха" клітин організму людини. Шкідливі речовини осідають у легенях і призводять до астми, хвороб серцево-судинної системи, раку.
- По-друге, страждає довкілля. Під час спалювання листя та сухої трави в полум'ї згоряють комахи, змії, жаби, зайці, їжаки, лисиці, куріпки та інші тварини, які не можуть втекти від вогню. Вигоряють ґрунтові мікроорганізми, які забезпечують рослини поживними речовинами та продукують верхній шар ґрунту, збагачений гумусом, через що знижується родючість ґрунтів.
Спалення серед листя та сухої трави побутових відходів, зокрема, пластикових виробів, призводить до забруднення повітря складними органічними речовинами, зокрема, поліароматичними вуглеводнями.
Не підкидайте зайву роботу ДСНС
Красномовне звернення пресслужби ГУ ДСНС у Вінницькій області у Facebook не потребує додаткових коментарів:
"… У час, коли наші колеги рятують тисячі людей з-під завалів, ліквідовують численні пожежі внаслідок ворожих обстрілів у ряді українських міст, вінницькі ж бійці ДСНС ведуть боротьбу наче з повітряними млинами та без перестанку приборкують полум'я в екосистемах області. За минулу добу — 24 пожежі. Вогнем обпалено 30 га землі. Це в час, коли в Україні військовий стан! У час, коли всі ЗМІ та громадськість акцентують увагу населення не провокувати пожежі на відкритих територіях! Нагадуємо, такі дії прирівнюються до ДИВЕРСІЇ! Ми закликаємо голів територіальних громад, старост сіл та пересічних людей, роз'яснюйте громадянам про небезпеку таких дій, допоможіть вогнеборцям у боротьбі з паліями".
Справді, під час воєнного стану в країні паліїв притягують до кримінальної відповідальності за ст. 113 КК "Диверсія", у якій передбачається покарання для порушника у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років. Таке покарання очікує на тих, хто вирішив "утилізувати" таким вкрай небезпечним та неекологічним способом листя на прибудинковій території (багатоквартирних будинків), у населеному пункті або в зелених насадженнях. Також передбачені штрафи:
- За порушення правил благоустрою щодо спалювання листя, гілля, сухостою, сміття, побутових та інших відходів передбачена адмінвідповідальність (ст.152 КУпАП): штраф для громадян — від 340 до 1360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1700 гривень відповідно.
- Підпали, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на сільськогосподарських землях вогнем караються за ст. 77–1 КУпАП штрафом від 3 060 до 6 120 гривень, а якщо такі дії зробив посадовець — від 15 300 до 21 420 гривень.
- Якщо ж такі дії були вчинені у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, то громадянина можуть оштрафувати на суму від 6 120 до 12 240 гривень, посадовців — від 21 420 до 30 600 гривень.
Проблема полягає лише в тому, що заборонити палити листя на власних земельних ділянках ніхто не може, тож у випадку, коли листя спалюють ваші сусіди, вам доведеться самим стати "екологічною поліцією" та роз'яснювати їм про шкоду від спалювання. А яким чином — розповідаємо ми.
Яке рішення?
Нагадуємо, що робити з опалим листям
Найкращій спосіб утилізувати листя — закомпостувати його в спеціальному компостері або в ямі. Навесні ви отримаєте чудове добриво для рослин.
- Якщо листя забагато, щоби прискорити процес перегнивання, його перемішують з органікою з дому, або з біопрепаратами, або запускають туди черв'яків.
- Якщо листя хворе, наприклад, має "курчявість", садівники радять прибирати його зі стовбурного кола і з саду взагалі. Краще таке листя виносити за ділянку, в окремий компостер, де поблизу немає інших дерев.
- Якщо ви не маєте можливості зробити компостер на власній ділянці, у деяких містах містянам пропонують здавати листя. Наприклад, у Львові баки для роздільного збору органіки розміщені практично на всіх контейнерних майданчиках. Органіку забирають окремим автомобілем і привозять на станцію компостування, де харчові та садово-паркові відходи переробляють у компост. Його всі охочі можуть придбати для потреб свого господарства. Також грунтосуміш, виготовлену на основі компосту, використовують для озеленення міста.
Бережімо себе!
Екологи нагадують: якщо ви відчуваєте поблизу неприємний запах диму, пам'ятайте, що продукти горіння шкідливі:
- Зачиніть у приміщенні вікна, без нагальної потреби не виходьте на вулицю.
- Під час перебування в зоні задимлення використовуйте для захисту органів дихання шалик, хустку або чисту цупку тканину, краще – змочену водою.
- Після того, як дим розсіється, зробіть вологе прибирання поверхонь у приміщенні.
- Самостійно відслідковувати стан повітря можна на карті.