Команда БФ "Рішучі". Фото з архіву фонду
"Рубрика" розповідає про маленький, але важливий кейс відбудови, якому ще належить відбутися. Долучитися до допомоги дітям може кожен охочий. Як — читайте у нашому тексті.
Це історія про спеціалізований навчально-реабілітаційний заклад 21, що в Пущі Водиці на Київщині, де навчається близько 200 дітей з психоневрологічними розладами чи вадами розвитку. З них 30 дітей повністю позбавлені батьківського піклування — це діти ВПО з Бахмутського району та Запорізької області. До великої війни одним із терапевтичних і реабілітаційних місць на території закладу була теплиця.
Проте через прильоти біля навчального закладу теплиця повністю вийшла з ладу. Продовжувати роботу з дітьми в приміщенні, яке набуло статусу аварійного, нині неможливо. Благодійний фонд "Рішучі" вирішив допомогти закладу і запустив збір на відбудову теплиці для дітей навчально-реабілітаційного закладу. На початку літа "Рішучі" планують почати будівництво, а зараз активістам потрібна допомога українців, щоб здійснити мрію дітей.
Премʼєра постановки "Толерантність", 24 грудня 2022. Фото з архіву ГО "Фонд Особлива молодь України"
В Україні тисячі людей з ментальною інвалідністю. У кожного з них однакові проблеми: вони не можуть влаштуватися на роботу, їм складно соціалізуватися та знаходити друзів. Тож надзвичайно важливо створювати та підтримувати простори, які "включатимуть" кожного". Одним із них є започаткований в Одесі театр "Толерантність". Тут молоді з ментальною інвалідністю допомагають самореалізуватися, відкрити нові таланти та знайти свою спільноту. "Рубрика" розповідає про проєкт, що створює безбарʼєрний простір та прагне підвищити рівень толерантності в українському суспільстві.
Ірина Годинець проводить заняття з самооборони для слухачок Школи. Фото з архіву організації
Минулого року команда "BBC Media Action" здійснила масштабне дослідження, яке включало опитування понад 1700 жінок і 500 чоловіків й дало комплексне розуміння того, як війна впливає на жінок.
Жінки страждають від гендерно зумовленого насильства, вимушеного переселення та пов'язаних з цим соціально-економічних наслідків, а також від збільшення обов'язків із догляду за дітьми та відсутності підтримки. Часто під час війни жінки та дівчата стають жертвами агресії та обману. Опитування показало, безпека та захищеність стали основними щоденними проблемами для 62% учасниць опитування.
"Рубрика" розповідає, як в Ужгороді жінок навчають основ самооборони, фінансової грамотності та протидії різним видам насильства у "Школі безпеки для жінок та дівчат". Головна мета проєкту — сформувати у жінок і дівчат базові навички самозахисту.
За даними Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, в Україні із 60 тисяч укриттів доступними для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення є менше ніж 10%. У столиці серед 4 013 укриттів для людей з інвалідністю пристосовані 12,5%.
Два укриття в Києві доступними для людей з інвалідністю зробила громадська організація Fight For Right — правозахисна організація, заснована у 2017 році самими людьми з інвалідністю. Перед тим команда спільноти в рамках проєкту "Просування доступності споруд цивільного захисту" понад пів року обстежувала стан укриттів у столиці та по всій Україні.
Про те, як укриття на вулицях Борщагівській та Вацлава Гавела стали інклюзивними, "Рубриці" розповіла проєктна менеджерка Fight For Right Карина Грицюк.
Екостанція "Глибокі Балики" завдяки впровадженим там зеленим технологіям здатна існувати автономно та є прямим доказом того, що співіснувати з природою, не відмовляючись від комфорту — можливо. Фото зі сторінки екостанції у Facebook
"Будь-яка довільна точка на території України, скоріш за все, ніколи не бачила ноги біолога", — каже Олексій Василюк, біолог та голова громадської організації Українська природоохоронна група на презентації чергового тому про біорізноманіття Ржищівської територіальної громади.
Втім, відсутність знань про біорізноманіття на цих "довільних географічних точках", тобто буквально будь-де, може вводити в оману місцевого жителя: від банальної необізнаності про довкілля свого регіону до недбайливого ставлення до нього, що може призвести до погіршення умов якості життя.
В Україні існує мережа екостанцій — як правило, приватних, відкритих для відвідування науковцями, студентами, активістами та громадськими організаціями. Головна мета — вивчити біорізноманіття регіонів. Це складний, багаторічний процес, для якого може знадобитись більше сотні науковців. "Рубрика" розповідає про створення однієї з них.
Верхня течія Ілемка в межах майбутнього заказника
В Україні приблизно п'ята частина від всієї площі природно-заповідного фонду, а це близько 800 тисяч гектарів, зазнала пошкоджень чи перебуває в окупації. Крім того, залишаються проблеми забудови та антропогенізації тих недоторканих куточків природи, які досі залишаються вцілілими.
Разом з цим існує й низка документів, що зобов'язує нас заповідати більше. Рішення тут очевидне — необхідно заповідати території, що знаходяться під загрозою знищення. Разом з природоохоронцями за цю місію взялися WWF-Україна, а в якості одного з об'єктів обрали мальовничий хребет Аршиця в Горганському гірському масиві на Івано-Франківщині. "Рубрика" розповідає детальніше про це рішення.
Одного квітневого вечора в Голосіївському парку можна було споглядати незвичайну картину. Кілька десятків людей стоять на невеликій галявині з піднятими догори руками. Деякі з них раптово посміхаються, дивляться на гілки дерев, опускають руку, а потім йдуть. Над розсіяним скупченням, якщо прислухатись, час від часу лунає писк, а якщо пригледітись до крон дерев, стає видно, як маленькі крилаті створіння безшумно розрізають небо.
Так пройшла акція з випуску 200 врятованих цієї зими у столиці диких кажанів на волю. Її провів Український центр реабілітації рукокрилих, що працює на базі харківського Фельдман Екопарку. "Рубрика" теж взяла участь у заході — і тут розповідаємо про те, як усе минуло і навіщо це все було.
Наталія Потурай з Великих Бірок Тернопільського району виготовила свічки, щоб зібрати кошти для ЗСУ. Матеріали для виготовлення свічок майстриня закупила за власні кошти
Для перемоги Україні потрібна підтримка. Здобувати її — часто не таке просте завдання: навіть всередині країни дедалі важче стало закривати збори ("Рубрика" вже писала про способи привернути увагу до зборів тут і тут). Що ж до іноземців, то хоча ми бачимо багато підтримки Україні з боку інших країн, буває так, що "конвертувати" слова в дію — це задача "з зірочкою". Втома від новин з України, відсутність України на перших шпальтах або й взагалі в медіа, географічна віддаленість та навіть банально більша кількість кроків, які треба зробити, щоб задонатити на користь України… Усе це — реальні перепони навіть для найменших проявів підтримки від небайдужих.
Уже понад рік у Тернополі працює проєкт "Бандеролька перемоги". Волонтери ініціативи виготовляють та відправляють за кордон свої рукотвори, щоби зібрати донати на користь ЗСУ. Організував цей проєкт благодійний фонд "Промінь сонця".
Про те, як вироби українських майстринь та майстрів допомагають підтримувати наших захисників, а заодно і знайомлять людей з різних країн світу з українською культурою, "Рубриці" розповіла керівниця фонду Олена Мудра.
Діти спостерігають за 3D-друком на екскурсії
Виклики та потреби, з якими стикнулися українці під час війни, показали: сьогодні навички ручної праці та вміння володіти інструментами набувають надзвичайної важливості.
"Вміння та знання з мейкерства мають актуальність не лише під час воєнних подій, вони також стануть невід'ємною частиною повоєнної відбудови країни", — впевнений Сергій Безбородько.
Разом з однодумцями він узявся до створення місця, де кожен житель Чернігова зможе реалізувати власні ідеї та потенціал. Буквально "зробити будь-що з будь-чого".
"Рубрика" розповідає про це місце — майстерню, яку облаштували на базі університету, щоб розвивати навички містян і готуватися до відбудови свого прифронтового регіону.
Лікарняні клоуни з Рівного разом із пораненими захисниками
З першого дня потрапляння військового в госпіталь дуже важлива й моральна підтримка. Психологи кажуть — серед важких обставин, які оточують військових у лікарнях, звичайні увага, людське тепло й позитивна атмосфера можуть творити дива для пацієнтів.
На допомогу психологам та соціальним працівникам приходять лікарняні клоуни. Так, здебільшого вони працюють з дітьми, але за час повномасштабної війни лікарняна клоунада набула й нової практики — люди у яскравих костюмах почали поліпшувати настрій і дорослим.
Залучення такого роду підтримки тільки починається в українських шпиталях. Аби дізнатися, як це відбувається, "Рубрика" поспілкувалася з командами клоунської турботи "Червоні носи" з Рівного та "Файні носи" з Харкова.
