Україна та Польща обмінялися списками місць для ексгумації жертв Волинської трагедії
Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії. Нараз триває робота двосторонньої групи.
Про це в коментарі PAP повідомив заступник міністра культури і стратегічних комунікацій України Андрій Наджос, який з українського боку очолює робочу групу з історичних питань, цитує Рубрика.
«Ми зробили дуже важливий перший крок: обмінялися запитами від польської сторони на виконання робіт на території України, а польська сторона отримала від нас запити на виконання наших робіт на території Польщі. Зараз ми аналізуємо ці запити та збираємо документи, щоб за згодою обох сторін прийняти позитивні рішення та публічно прокоментувати результати такої роботи», – повідомив Наджос.
Інший український чиновник поінформував польське агентство, що Україна видала згоду на пошуки останків жертв у місці, де в 2023 році було виявлено польські поховання. Агентство зазначає, що йдеться, ймовірно, про місце, яке в 2023 році відвідав тогочасний польський прем'єр Матеуш Моравецький, а саме колишнє село Пужники на території Тернопільської області, де українські і польські фахівці виявили масові поховання польських жертв із 1945 року.
Як зазначило джерело агентства, дозволи на ексгумацію на території України видаватимуться окремо на кожне місце поховання після розгляду всіх необхідних для цього документів.
Своєю чергою міністерка культури Польщі Ганна Врублевська в суботу під час пресконференції в населеному пункті Стронє Шльонське на півдні РП заявила, що триває робота українсько-польської робочої групи щодо проведення пошуково-ексгумаційних робіт. За її словами, з огляду на важливість цієї теми про результати її роботи першими довідаються зацікавлені особи та організації, які є частиною цього процесу, а згодом – громадська думка. Вона висловила вдячність міністрові культури України Миколі Точицькому за першу видану згоду на ексгумацію польських жертв Волинської трагедії.
Що передувало?
Нагадаємо, 1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.
Своєю чергою в Українському інституті національної памʼяті заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зроблять це у відповідь на звернення поляків.
Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш влітку заявив, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС доти, доки країни не завершать суперечки довкола подій на Волині у роки Другої світової війни.
Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження. На його думку, блокування доступу України до Європейського Союзу є продовженням політики володимира путіна. Оскільки російський диктатор розпочав агресію проти України саме для того, щоб зупинити її інтеграцію до ЄС.
26 листопада Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск увечері 10 січня повідомив про рішення на перші ексгумації поляків — жертв Української повстанської армії.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
Туск: з'явилися перші дозволи на ексгумацію поляків, загиблих під час Волинської трагедії
Бондар заявив, що українські жертви Волинської трагедії теж будуть вшановані поляками
