У Харкові волонтери організували толоку і зібрали автентичні фрагменти зруйнованої росіянами пам’ятки: у чому рішення
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
У Харкові провели толоку в 150-річній будівлі, пошкодженій ракетними ударами, щоб зберегти автентичну цеглу та елементи для подальшого відновлення. Зранку 14 грудня кілька десятків місцевих жителів зібралися для сортування уламків.
Про це пише Укрінформ, передає Рубрика.
У чому проблема?
За даними архітектора Дворнікова, внаслідок російської збройної агресії в Харкові пошкоджено майже 450 пам'яток архітектури, із них близько 30 зазнали значних руйнувань.
Будівля реального училища зведена у другій половині 1870-их років за проєктом у стилі неоготики архітектора Толкунова. За радянських часів будівлю передали сільськогосподарському інституту, нині вона належить Державному біотехнологічному університету.
Будівля постраждала внаслідок обстрілів двічі. Скління не стало у березні 2022-го після ударів по Апеляційному суду, розташованому неподалік. А 29 липня того ж року внаслідок ракетного удару була зруйнована задня частина будівлі.
Яке рішення?
У суботу, 14 грудня, в Харкові організували толоку в 150-річній будівлі, пошкодженій ракетними ударами, аби зберегти автентичну цеглу та елементи для майбутнього відновлення.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
На сортування автентичних уламків зранку зібралося кілька десятків містян.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
Після ракетного удару росіян по центру Харкова дивом вцілів вітраж із портретом Сковороди
Як це працює?
Працювали волонтери під керівництвом архітектора Віктора Дворнікова у будівлі першого реального училища на проспекті Героїв Харкова, 45.
"Цей будинок зведений у 1870 році, тобто йому вже понад 150 років. Він є визначною пам'яткою для Харкова. Зараз працює техніка, яка прокладає нам доступ у зону завалів. Поділимося на групи та будемо намагатися вилучити вцілілу цеглу. Трапляється також цегла фігурна – з карнизів, декоративних елементів.
Це цегла, яка була виготовлена за індивідуальним замовленням і вона теж може використовуватися при відновленні", – говорить Дворніков.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
Перед початком робіт він інструктує присутніх із техніки безпеки.
"Внаслідок вибухової хвилі, коли стався обвал стіни спортивної і актової зали, в частині, що залишилася – бачите? – така сильна тріщина йде, і вона так само йде між першим і другим поверхами. Ця конструкція наразі стабільна, але все ж таки несе загрозу. Так само й оці простінки – там також є тріщини. Тому перебування під цими конструкціями не бажане, краще перебувати трохи далі. Фрагмент даху, який висить, стабільний, у минулому році тут провели контрольований обвал. Дивимося під ноги, бо трапляються якісь балки, цвяхи та інше – аби не травмувалися. Будьте уважні, щоб не перечепитися, не посковзнутися. Вибухових предметів тут немає – ДСНС і військові проводили огляд", – попереджає фахівець.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
З пам'ятки, де працювали волонтери, будівельне сміття після обстрілів не вивозили.
"Окрім того, що тут залишилися недоторканими елементи будівлі, сюди, на цю ділянку, протягом 2023 року ще й звозили фрагменти інших пошкоджених історичних будівель, які розташовуються неподалік, зокрема з комплексу будівель поштової управи (Поштовий провулок, 2) – там напівзруйновані чотири історичні об'єкти. Оці купи сміття – це і є уламки звідти. В подальшому ми плануємо відсортувати і їх", – зазначив архітектор.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
За його словами, наразі волонтери працюватимуть на одному об'єкті. У 2025 році планується сортування на ще одній пам'ятці. Відібрані будматеріали та фрагменти вивозитимуть і зберігатимуть на спеціальному майданчику.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
Таке поводження з уламками – перший проєкт у Харкові та країні загалом, оскільки в Україні немає диференційованого підходу щодо усунення наслідків обстрілів на об'єктах культурної спадщини. Служби діють так само, як і з сучасними будівлями, тому пошкоджені автентичні елементи вивозять, як і звичайне будівельне сміття.
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
"У Харкові вже понад 10 об'єктів, де таке відбулося, через це ми тепер не маємо матеріалу для їх відновлення, тобто відновлення відбуватиметься з нових сучасних матеріалів, відповідно – будівлі втрачають свою цінність. Збереження цих "крихт" у подальшому нам дозволить зберегти нашу історію, автентичність, нашу унікальність. Ми показуємо приклад не стільки Україні, як світові – що ми можемо дбайливо цим займатися", – говорить організатор толоки.
Проєкт реалізує громадська організація "Платформа урбаністичного розвитку" у співпраці з "Харківським антикорупційним центром".
Фото: Укрінформ /В'ячеслав Мадієвський
Як повідомлялось, що щодо будинку Державної промисловості в Харкові, який постраждав унаслідок російської атаки, в екстреному порядку застосують механізм "спеціального моніторингу" (ad hoc monitoring). Відповідне рішення ухвалили 11 грудня під час першого дня роботи 19-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
Нагадаємо, що ввечері 28 жовтня російські загарбники атакували центр Харкова керованими авіаційними бомбами ФАБ-500: у місті лунали вибухи, на місці прильоту виникла пожежа.
Пізніше голова Харківської ОВА розповів, що влучання було зафіксовано в адміністративну будівлю Держпрому – зруйновано кілька поверхів. Тоді постраждали дев'ятеро людей, зокрема поліціянт, який перебував на чергуванні.
Незабаром пошкодження проінспектує місія ЮНЕСКО.
