Писанка як українська традиція отримала статус об'єкта нематеріальної спадщини ЮНЕСКО
Фото: Вікіпедія
Організація ЮНЕСКО визнала українське мистецтво писанкарства культурним надбанням людства та включило його до списку об'єктів нематеріальної спадщини.
Про це заявив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, передає Рубрика.
Рішення ухвалили на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, що пройшла в столиці Парагваю Асунсьйоні.
Фото: МКСК
Заявку Україна подавала спільно з Естонією.
За його словами, таке визнання є "нашим спільним успіхом, який підтверджує силу нашої єдності".
🔴 BREAKING
New inscription on the #IntangibleHeritage List: Pysanka, Ukrainian tradition and art of decorating eggs, #Ukraine🇺🇦, #Estonia🇪🇪.
Congratulations!https://t.co/NrLCcg15Sf #LivingHeritage pic.twitter.com/D7rNwDJeYo
— UNESCO 🏛️ #Education #Sciences #Culture 🇺🇳 (@UNESCO) December 3, 2024
Точицький також наголосив:
"Українська культура є невіддільною частиною світової, яка ґрунтується на повазі до творчої різноманітності та повазі до культури й традицій народу".
Міністр розповів, що ще у 2013 році Естонія визнала українську писанку об'єктом нематеріальної спадщини своєї країни, а згодом обидві країни звернулися до ЮНЕСКО, аби визнати писанку таким об'єктом на світовому рівні.
Роботу над номінацією розпочали у 2017 році.
Всього вона складається з трьох елементів:
- "Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості",
- "Традицію Косівської мальованої кераміки",
- "Орьнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього".
Майже 30 держав зобов'язуються підтримати зусилля ЮНЕСКО у відновленні культурного сектору України
Довідка
Писанка — український різновид великодніх яєць; яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників. Писанки робили з сирого яйця і використовували для ритуального дарування, тоді як крашанки — з варених яєць для ігор та їжі.
Писанка, як і яйце взагалі, символізує початок, народження життя. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня, та символізму воскресіння Христа з майбутнім воскресінням померлих людей. Звідси і їхня узагальнена назва — "великодні яйця".
Нагадаємо, до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України за рік додали 27 елементів. Наразі він налічує загалом 93 позиції. До списку входять як традиційні страви, так і народні обряди та методики декоративно-ужиткового мистецтва тощо.
Раніше Міністерство культури та інформаційної політики додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини традицію приготування і споживання обрядових хлібів до Дня святого Георгія села Криничне.
Також у червні, до переліку нематеріальної спадщини України внесли танець "Сербен", який виконують місцеві жителі села Чортовець на Івано-Франківщині.
А в лютому до цього переліку додали одразу чотири елементи — кримськотатарську традицію кавову традицію, танець кримських татар "Хайтарма", кашу "Зозуля", яку готують на Вінниччині, та приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині — підсоленого пшеничного тіста, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини.
