Встановлення захисних екранів у столичному метро: петиція набрала необхідну кількість підписів
Артпотяг, який курсуватиме у Київському метрополітені Фото: КМДА
Петиція, що пропонує встановлення захисних екранів на станціях київського метро, набрала необхідну кількість підписів для розгляду Київською міською радою. Ініціатива, зареєстрована в липні, отримала підтримку тисяч киян, які стурбовані питанням безпеки в підземці.
Про це пише Рубрика, посилаючись на сайт Електронних петицій.
Як зазначають автори цієї ініціативи, вони бачать у встановленні захисних екранів ефективний спосіб убезпечити пасажирів від потрапляння під потяг.
Зокрема, у тексті петиції підкреслюють, що в умовах війни значна частина населення перебуває у важкому психологічному стані, що іноді призводить до суїцидальних намірів.
"Захисні екрани можуть стати важливим барʼєром, який запобігатиме трагічним випадкам. Навіть якщо людина не перебуває в тяжкому психологічному стані, існує ризик втратити рівновагу, задивившись на потяг, що прибуває", – пишуть автори.
Чи можлива реалізація такої ініціативи?
Як зазначають експерти з громадської організації "Пасажири Києва", захисні екрани в сучасних метрополітенах є практично промисловим стандартом будівництва метро: їх поява нерозривно пов'язана з все більшою автоматизацією руху метрополітену.
З одного боку, чим вище автоматизація метро, тим важливіше ізолювати рух потягів від можливого падіння пасажирів, оскільки за відсутності машиніста реагувати на такі ситуації значно складніше.
З іншого боку, для реалізації цієї ініціативи необхідно провести суттєву модернізацію системи автоматизації руху поїздів. Це пов'язано з тим, що двері потяга та двері захисного екрана мають збігатися під час зупинки на платформі. Експерти застерігають, що без належної автоматизації така система не зможе функціонувати належним чином.
Прикладом подібного проєкту є модернізація лінії метро М3 у Будапешті, яка обійшлася у 440 мільйонів євро і тривала майже три роки. Протягом цього часу значні ділянки лінії були закриті та замінені автобусними маршрутами. Це викликає певні сумніви щодо доцільності та ефективності впровадження подібних заходів у Києві, особливо з огляду на можливі витрати.
Зауважимо, що петиція тепер буде розглянута Київською міською радою, і доля цієї ініціативи залежатиме від подальших обговорень та ухвалених рішень.
Нагадаємо, у столичному метро почастішали випадки падіння пасажирів на колії – у червні 2024 року сталося три таких інциденти. У зв'язку з цим, як повідомили в КМДА, у метрополітені розробляють додаткові заходи, щоб зменшити випадки падіння пасажирів на колії метро. Зокрема:
- посилять інформування щодо правил поведінки пасажирів на платформі;
- будуть створені додаткові попереджувальні знаки (наліпки) щодо обережності під час очікування поїзда на підлозі платформ окремих станцій, перед обмежувальною лінією;
- посилять візуальний контролю за станом пасажирів на контрольно-пропускних пунктах станцій.
Варто додати, що під час повітряної тривоги зупиняється весь комунальний громадський транспорт. Всі підземні станції метрополітену здійснюють укриття населення. Рух електропоїздів під час тривоги не зупиняється, але відбувається виключно в підземних ділянках ліній метрополітену.
Фото: УкрінформТак під час ранкової атаки російської армії 8 липня 32 тисяч людей укривалися від обстрілів на станціях столичного метрополітену, у тому числі майже 2,2 тисячі дітей.
"Клаптикове літо" для дітей волонтерів: як в Івано-Франківську запустили "швейний" проєкт для дітей
Котики, динозаври та військові, яких ніхто не вітає: як розпізнати ШІ і не репостнути несправжнє
