У Харкові створили новий департамент інклюзивної доступності і безбар’єрного середовища: що зміниться
Після початку повномасштабної війни представники харківської влади неодноразово говорили про те, що Харків є одним із найзручніших, комфортних міст України. Однак значна частина харківців наголошує на проблемах архітектурної доступності, інклюзії в школах, музеях, театрах та й супермаркетах. Сотні тисяч людей, а це мами із маленькими дітьми, харківці старшого віку, жінки і чоловіки із порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, з різними порушеннями здоров'я стикалися із величезною кількістю бар'єрів в місті. У липні 2024 року у Харківській міській раді почав працювати департамент інклюзивної доступності і безбар'єрного середовища.
Які завдання нового департаменту ведучий Володимир Носков намагався з'ясувати у ранковому етері на Радіо "Накипіло", пише "Рубрика".
У чому проблема?
З початком великого вторгнення росії питання інклюзії та безбар'єрного середовища вийшло на зовсім новий рівень. З фронту повертаються захисники і захисниці, що мають різні порушення здоров'я, як фізичні, так і ментальні.
Яке є рішення?
У Харківській міській раді переконані, що створення департаменту має покращити ситуацію. Чиновники ставлять собі за мету забезпечити безперешкодне середовище для всіх груп населення у різних сферах, зокрема транспорту, будівництва, благоустрою, соціальної інфраструктури.
У Харкові створюють перший в Україні департамент інклюзивної доступності: у чому рішення
Директор департаменту інклюзивної доступності і безбар'єрного середовища Юрій Шпарага уточнив, що новий департамент співпрацюватиме зі всіма структурними підрозділами міської ради щодо безбар'єрності і доступності.
Як це працює?
Йдеться про створення середовища, яке стане доступним будь-кому.
"Мова ж не йде не тільки про людей з інвалідністю, мова йде взагалі про маломобільних громадян. Сьогодні вам 40, через роки вам 70, сьогодні ви здоровий, завтра ви можете мати певні проблеми зі здоров'ям. Вагітні жінки, жінки із дитячими візками та навіть людина з великою валізою, яка вийшла з автомобіля таксі і не може піднятися на той високий поріг. Тобто мова йде про універсальний дизайн, який би був здатен забезпечити доступність будь-кому, будь-коли і при будь-яких обставинах", — відзначив чиновник.
За його словами, нині в департаменті працює три відділи:
- аудиту;
- співпраці з міжнародними організаціями та громадськими об'єднаннями;
- контролю — у відділі працюватимуть люди, що матимуть відповідну освіту, щоб визначати, відповідає об'єкт державним будівельним нормам чи ні.
Що далі?
За словами Юрія Шпараги, Національна стратегія безбар'єрності на період до 2030 року передбачає створення безбар'єрного простору в Україні за шістьма основними напрямами: фізичною, інформаційною, суспільною, економічною, цифровою і освітньою безбар'єрністю. Тож новостворений департамент є інструментом утілення у Харкові ключових цінностей і програм із розвитку інклюзії та безбар'єрності.
Спочатку фахівці департаменту проведуть у кожному з районів міста аудит міської інфраструктури на доступність. Потім складуть інтерактивну мапу доступності Харкова.
Крім того, при департаменті мають створити дорадчий орган, до якого входитимуть представники громадських організацій, що спеціалізуються у різних напрямах безбар'єрного суспільства. У міськраді пообіцяли дослухатися до експертизи громадського сектору.
Рубрика — інформаційний партнер.
Нагадаємо, що в Україні мають намір удосконалити систему моніторингу ефективності заходів з безбар'єрності та інклюзивності: за підсумками минулого року тільки 22% з 54 тисяч досліджуваних об'єктів були безбар'єрними. Крім цього, хочуть посилити контроль за новими будівельними нормами, де передбачене досить широке коло застосування норм безбар'єрності.
