Дослідження демострують, що люди, які лягають спати пізно, мають кращі когнітивні здібності, ніж "жайворонки"
Дослідження, опубліковане в журналі BMJ Public Health, показує що люди, які лягають спати пізно демонструють кращі результати тестів на інтелект, мислення, час реакції та пам'ять, ніж ті, хто засинає рано.
Про це пише The Guardian, повідомляє Рубрика.
У його ході вчені Імперського коледжу Лондона проаналізували дані понад 26 тисяч осіб.
Учасників опитування поділили на три групи, залежно від часу найвищої продуктивності та тим, як пізно вони зазвичай засинають:
- "нічні сови" – люди, які переважно лягають спати пізно;
- "жайворонки" – учасники, які рано лягають спати і мають найвищу продуктивність зранку;
- проміжна група – опитані, яких не можна віднести до жодної з категорій.
Результати перевірки зв'язку між тривалістю, якістю і хронотипами (періодами найбільшої продуктивності) засвідчили, що люди, які лягають спати пізніше або помірно пізно, за результатами тестувань показали вищі когнітивні функції.
Дослідження показало, що фізичні вправи під час хіміотерапії можуть запобігти пошкодженню нервів
"Наше дослідження демонструє, що дорослі, які від природи є більш активними ввечері, як правило, краще виконують когнітивні тести, ніж ті, хто є "людьми ранку".
Ці хронотипи можуть впливати на нашу когнітивну функцію, а не просто на особисті уподобання", – розповіла New Atlas провідна авторка дослідження Раха Вест.
Після коригування факторів здоров'я та способу життя, як-от хронічні захворювання, куріння та вживання алкоголю, дослідники виявили, що "нічні сови" отримали приблизно на 13,5% кращі результати, ніж "ранкові люди", і на 7,5% вищі за показники проміжної групи.
Разом з тим, люди, які рано лягають спати, мали незмінно нижчі результати тестів за всіма напрямками. А учасники проміжної групи показали на 10,6% і 6,3% кращі показники, ніж "жайворонки".
Автори дослідження зауважують, що, незалежно від часу, коли люди йдуть відпочивати, найкраще на роботу мозку, особливо на пам'ять та швидкість обробки інформації, впливає сон тривалістю від семи до дев'яти годин.
"Хоча розуміти ваші природні тенденції до сну та працювати з ними дуже важливо, не менш цінно пам'ятати про достатню тривалість сну – не надто довгу чи коротку.
Це вкрай необхідно для підтримки здоров'я вашого мозку та його найкращого функціонування", – додала Вест.
Раніше дослідники встановили, що "сови" мають більші ризики підвищеного артеріального тиску, депресії, а також схильність захворіти на діабет 2-го типу.
Як повідомлялось, якість нашого сну відображається на нашому самопочутті щодня, тому "Рубрика" розбиралася, як зробити його кращим. Детальніше читайте в нашому матеріалі "Як спати правильно? Поради науковців та фахівців".
