Литва найближчим часом може вийти із Конвенції про заборону касетних боєприпасів
Рішення щодо виходу Литви із Конвенції про заборону касетних боєприпасів може бути прийняте вже найближчим часом.
Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на міністра оборони Литви Лаурінуса Кащюнаса, якого цитує Lrytas.
"Сподіваюся, що найближчим часом (розглянуть питання про вихід із конвенції, – ред.). Мій час (мандат, – ред,) злічений, тому я повинен з усім розібратися", – заявив міністр під час розмови з журналістами.
Зазначається, що про консультації з владою щодо можливого виходу з конвенції Кащюнас згадував ще наприкінці січня, коли очолював посаду голови Комітету Сейму з питань національної безпеки й оборони. Також відповідне питання порушував також колишній міністр оборони Арвідас Анушаускас.
Що відомо про касетні боєприпаси
Касетні боєприпаси зазвичай випускають велику кількість дрібних елементів, тому їх вважають більш небезпечними для цивільного населення. Також у цих боєприпасів порівняно високий відсоток нерозривання, через що вони становлять небезпеку протягом багатьох років після завершення конфлікту.
У 2008 році понад 120 країн ухвалили договір про заборону виробництва, використання й накопичення касетних боєприпасів.
Додамо, що росія вже давно застосовує касетні снаряди, вбиваючи українське населення.
Зазначимо, що касетний боєприпас викидає бомби, які можуть покрити у п'ять разів більшу територію, ніж звичайні боєприпаси. Вони складаються з десятків менших бомб та розлітаються під час детонації. З огляду на це вони можуть становити небезпеку для цивільних протягом багатьох років після закінчення бойових дій.
Нещодавно у США повідомили про передачу Україні касетних боєприпасів та інше озброєння. Американський президент Джо Байден заявив, що такі снаряди допоможуть українським військовим продовжити контрнаступ.
Заява Вашингтона викликала критику з боку неурядових організацій і збентежила кілька європейських країн та Канаду. Оскільки касетні боєприпаси вважаються більш небезпечними для цивільного населення і існує конвенція, країни-учасниці якої відмовляються від їхнього використання та зберігання.