До Києва прибула глава Бундесрату Німеччини
Фото: DW
Прем'єр-міністр федеральної землі Мекленбург – Передня Померанія Мануела Швезіг, яка очолює німецький Бундесрат, вранці у понеділок, 24 червня, прибула до української столиці, де проведе переговори з політичним керівництвом.
Про це повідомляє DW, передає Рубрика.
Цей візит є "знаком солідарності всіх 16 федеральних земель з Україною", заявила Швезіг, яка стала першою главою бундесрату, що відвідує Україну від початку повномасштабного російського вторгнення.
"Україна має перемогти у цій війні. Не можна дозволити Росії домогтися свого за допомогою цієї агресії", – наголосила Швезіг.
Крім того, за її словами, своїм візитом до Києва вона протистоїть запереченням проти подальшої підтримки України, які можна почути особливо на сході Німеччини.
Її завданням на посаді керівника федеральної землі є зокрема захист курсу федерального уряду від подібних настроїв, зазначила вона.
Під час поїздки потягом до Києва Швезіг у розмові з журналістами наголосила, що Німеччина солідарна з українцями, які страждають від військової агресії РФ. Необхідно продовжити гуманітарну, фінансову, а також військову підтримку України та постачати цій країні нові озброєння, додала вона.
"Україна має бути спроможною захищати себе, у тому числі за допомогою систем Patriot", – зазначила вона.
Швезіг очолила бундесрат – представництво федеральних земель – 1 листопада 2023 року терміном на 12 місяців. Голова бундесрату – четверта за значимістю державна посада Німеччини після федерального президента, голови бундестагу та федерального канцлера.
На тлі агресії РФ проти України Швезіг зазнавала масштабної критики, в тому числі в Україні, за відданість будівництву газопроводу "Північний потік – 2", яким планувалося постачати російський газ до Німеччини.
Після початку повномасштабного російського вторгнення вона дистанціювалася від участі у цьому проєкті та назвала його помилкою. Вона заявляла, що 2022 став поворотним, у тому числі особисто для неї. Влада Мекленбурга – Передньої Померанії уклала партнерський договір з Чернігівською областю та підтримує її в рамках різних проєктів.
Бундесрат, представництво 16 федеральних земель ФРН, у схваленій до другої річниці російської загарбницької війни проти України резолюції засудив російську загарбницьку війну, закликав до негайного її припинення та одночасно наголосив на важливості розвитку всебічних зв'язків з Україною.
Допомога Україні від Німеччини
З моменту початку масштабної військової агресії росії проти України Німеччина проявила себе як один із ключових постачальників військової допомоги українським захисникам. Обсяг її підтримки є найзначнішим серед усіх європейських країн.
У межах Фонду на ініціативу з розбудови потенціалу безпеки Німеччина лише у 2024 році виділила для військової допомоги Україні приблизно 7,1 млрд євро. До цієї суми входять внески Берліна до Європейського фонду миру (EPF).
Станом на кінець травня уряд Німеччини звітував про виділення на військову допомогу Україні приблизно:
- 5 мільярдів євро у 2023-му,
- близько 1,6 мільярда євро у 2022 році.
Додаткові приблизно 2,9 мільярда євро були виділені в перші два роки великої війни на постачання, які надійдуть лише у 2025-2028 роках.
Німеччина вже поставила техніку із запасів своїх збройних сил приблизно на 5,2 мільярда євро (орієнтовна вартість для заміщення переданої техніки).
Також понад 10 тисяч українських військових пройшли військовий вишкіл у Німеччині, що коштувало приблизно 282 мільйони євро.
Також повідомлялось, що Німеччина, з урахуванням третьої системи протиповітряної оборони (ППО) Patriot, яка вже незабаром буде доставлена, передасть Україні чверть власного запасу цих зенітних ракетних систем (ЗРК).
Зруйновану трибуну харківського стадіону "Сонячний" виставили в Дюссельдорфі, її відвідали родини загиблих українських уболівальників
Україна отримала від Німеччини нову партію спецтехніки для відновлення енергетичної інфраструктури
