Яка вона – українська ідентичність? Шукаємо відповіді у "Живій бібліотеці" програми RIGHTS NOW! фестивалю Docudays UA
З 1 по 6 червня у правозахисній програмі RIGHTS NOW! Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA триватиме "Жива бібліотека".
Цьогоріч ми організовуємо «Живу бібліотеку» в новому форматі. Замість індивідуальних пропонуємо відвідати відкриті читання — публічні модеровані розмови. «Книгами» у «Живій бібліотеці» стануть відомі експерти/-ки, митці/-кині, ветерани/-ки, об'єднані досвідом боротьби за збереження та відновлення української національної ідентичності. Ви дізнаєтеся, як українська ідентичність в історії, літературі, музиці, мистецтві та кінематографі може допомагати розвінчувати російські міфи про «братні народи», доносити правду про війну в Україні та злочини держави-терористки.
Протягом десятилітньої війни, яка триває три сторіччя, ворог прагне знищити не лише нашу державність, а й ідентичність. Бо ж усвідомлення себе єдиною нацією, яка має свою історію та шлях розвитку, і відділяє українців/-ок від споживачів/-ок наративів російської колоніальної політики. Війна вкотре показала, який державотворчий вплив має мова, музика, мистецтво та історія.
Важливою частиною обговорень у «Живій бібліотеці» стане «місток із фронту». На звʼязок з читачами/-ками виходитимуть українські захисники/-ці, медики/-кині та волонтери/-ки, які перебувають у зоні бойових дій.
Відкриті розмови «Живої бібліотеки» відбуватимуться з 17:30 до 19:00 у кінотеатрі «Жовтень» (зала «Солодке життя»). Вхід на події вільний. Модерує заходи журналіст Євген Павлюковський.
Розклад подій «Живої бібліотеки»:
1 червня
17:30-19:00
Крим і Україна: ідентичність крізь призму історії
Крим одним із перших зазнав російської агресії. Понад 10 років окупації — це великий проміжок часу, впродовж якого Україні важливо не втрачати зв'язок з окупованим півостровом та спільнотами, які на ньому перебувають. Ворог не лише захоплює наші території, а й проводить історичну та культурну окупацію.
У цьому публічному читанні з книгами будемо говорити:
- Як зміцнити зв'язки з окупованим півостровом та пам'ятати про історичні та культурні спільності, які нас повʼязують?
- Які (культурні) виклики під час майбутньої інтеграції цього регіону після деокупації постануть перед державою та громадянським суспільством, а також як ми маємо готуватися до цього процесу?
- Як протистояти впливу російського культурного імперіалізму та вибудовувати спільну національну ідентичність?
Книги:
Ельміра Аблялімова, культурологиня, проєкт-менеджерка Кримського інституту стратегічних досліджень, ексдиректор КРУ «Бахчисарайський історико-культурний заповідник»;
Гульнара Абдулаєва, історикиня.
2 червня
17:30-19:00
Мова і війна: ідентичність крізь призму літератури
Протягом багатосторічних спроб Росії знищити українську національну ідентичність, література акумулювала та зберігала в собі ідеї відродження української державності. Сучасна українська література відбиває досвід проживання війни у самому серці Європи. З'являються нові письменники та письменниці, які отримують цей досвід безпосередньо в зоні бойових дій.
У цьому публічному читанні з книгами будемо говорити:
- Як література, зокрема ветеранська, створює новий прошарок української ідентичності?
- Чи достатньо цей доробок впливає на формування міцної суспільної та національної свідомості?
- Які виклики постали сьогодні перед літературою?
Книги:
Олена Герасим'юк, письменниця, парамедикиня ДМБ «Госпітальєри»;
Анастасія Розлуцька, засновниця освітньої платформи «Є-мова», керівниця ГО «Український світ».
Онлайн:
Віталій Запека, письменник, сценарист, артилерист ЗСУ.
3 червня
17:30-19:00
Проявити стійкість: ідентичність крізь призму музики
Музика є важливою складовою будь-якої національної культури. Протягом української незалежності наша музика зазнавала утисків через експансію російського музичного продукту. Російською колоніальною політикою нав'язувався стереотип, що все, створене українцями й українками, є маргінальним і не вартим уваги широкої аудиторії. Разом із повномасштабною війною і процесами дерусифікації, українська музика отримала шанс бути почутою.
У цьому публічному читанні з книгами будемо говорити:
- Як не розгубити кредит інтересу до української музики та перетворити його на інструмент конкурентоспроможності?
- Як війна трансформує український музичний ринок?
- Чи готові українські слухачі підтримувати своє?
Книги:
Олексій Бондаренко, головний редактор медіа про нову українську культуру «Лірум», співавтор ютуб-каналу «Звучить!»;
Альберт Цукренко, журналіст, музикант, учасник «Хамерман Знищує Віруси» та Old School Ukrainian Funk.
4 червня
17:30-19:00
Повернути втрачене: українська ідентичність Сходу
На окупованих українських територіях Росія викорінює все українське. За роки окупації Донеччини та Луганщини Україна втратила значні культурні пласти та цінності. Погіршують ситуацію і складні соціально-економічні та безпекові умови. За цих обставин Україна постає перед викликом не лише швидкої економічної та соціальної інтеграції, а й культурної та історичної деокупації.
У цьому публічному читанні з книгами будемо говорити:
- Як повернути Сходу і його мешканцям/-кам ідентичність та цінності, заперечені міфами радянської та російської пропаганди?
- Якою має бути модель розвитку культурних середовищ у містах та селищах, що дозволить людям відчути себе частиною українського та європейського культурного простору?
- Якою має бути державна культурна політика на Сході?
Книги:
Олексій Мустафін, публіцист, історик, медіаменеджер. Автор книжки «Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня»;
Максим Віхров, журналіст, письменник. Автор книги «Дикий Схід. Нарис історії та сьогодення Донбасу».
Онлайн:
Станіслав Асєєв, журналіст, публіцист та письменник.
5 червня
17:30-19:00
Культурний спротив: ідентичність крізь призму сучасного мистецтва
Під час війни мистецтво відіграє важливу роль у репрезентації країни та об'єднує людей навколо спільних цінностей. Масштаби злочинів, які чинить Росія на території України, не можуть залишатися поза увагою світу мистецтва. Відображення війни у мистецтві допомагає розповідати правду світові та формувати запит на справедливість.
У цьому публічному читанні з книгами будемо говорити:
- Про що розповідає під час війни українське мистецтво і як його сприймає світ?
- Як у мистецьких практиках відбувається пропрацювання теми війни?
- Що, окрім війни, продукує український мистецький дискурс?
Книги:
Ольга Балашова, мистецтвознавиця, співзасновниця ГО «Музей сучасного мистецтва»;
Жанна Кадирова, українська художниця.
6 червня
17:30-19:00
Дух свободи: ідентичність крізь призму кінематографа
Перед українським кінематографом під час війни постали нові виклики. За час повномасштабної агресії Україні доводиться протистояти дезінформації і пропаганді, які Росія намагається транслювати на цивілізований світ. Тож кінематограф стає важливим інструментом, аби показати реалії війни та її вплив на життя людей, а також нагадати світові, у чому полягає цінність свободи.
У цьому публічному читанні з книгами будемо говорити:
- Яким має бути українське кіно під час війни та як змінилася індустрія?
- Як кіноіндустрія впливає на популяризацію України у світі?
- Якою має бути державна підтримка кінематографа під час війни?
Книги:
Олена Гончарук, переможниця конкурсу на посаду гендиректора Національного центру Олександра Довженка, керівниця «Музею кіно» Довженко-Центру, культурна менеджерка, музеолог;
Ольга Бірзул, кінокураторка, культурна менеджерка, авторка видання «Твоя книга про кіно».
За останні два роки українські бібліотеки списали понад 26 млн книжок, дві третини з них - російські
Центр неформальної освіти дорослих створили на основі львівської бібліотеки: у чому рішення
