До культурної спадщини України внесли приготування каші "Зозулі": вінничанка поділилася рецептом
Фото: Суспільне Вінниця
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України додали новий елемент. Це традиції приготування каші "Зозулі" на Вінничині. Рецепту цієї каші понад сто років, його передають з покоління у покоління.
Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики, пише Рубрика.
Споживання страви каші "Зозулі" розповсюджене на території сучасної Вінницької області. Зокрема, традиція побутує в селах Дашківці, Зарванці, Якушинці, Лисянка, Широка Гребля, Микулинці Якушинецької ТГ Вінницького району.
Кашу готують з пшона, маку, масла, молока, цукру, солі та яєць. Саме походження назви каші, ніжної та солодкуватої на смак, з чорними вкрапленнями маку дійсно дещо нагадує рябеньку пташку зозулю.
Страву довго томлять в печі, щоб досягти того самого, незвичайного смаку.
Традиція приготування каші передається від покоління до покоління. Як правило у родинах, від старшої жінки до молодшої. Останнім часом знання про приготування кашу передаються й чоловікам.
"Кашу "Зозуля" як потенційний елемент нематеріальної культурної спадщини було виявлено у селі Дашківці під час вивчення культурного потенціалу Якушинецької громади. Ми перевірили територію побутування даного елемента, подібних не знайшли. Вона унікальна як для нашої громади. У нас її раніше ніхто не готував. Це виключно страва села Дашківець. Подібних аналогів в Україні ми не знайшли", — розповіла інспекторка з питань культури сільської ради Віта Степанова.
Фото: Суспільне Вінниця
У листопаді 2022 року кашу "Зозуля" внесли до обласного переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Згодом подали страву на звання національного кулінарного надбання.
"Подали інформацію в обласний відділ культури, де підтвердили, що вона має ідентичність на нашій території. У лютому 2024 року наказом Міністерства культури визнана як культурна нематеріальна спадщина у Якушинецькій громаді. Це історія нашого народу, і тільки збереження культурної спадщини ідентифікує наш народ український", — сказав очільник Якушинецької громади Василь Романюк.
Наталя Стецюк поділилася рецептом та приготувала для Суспільного кашу "Зозуля". Навчила її мама. Тепер традиції жінка передає дітям, онукам і правнукам, щоб ті цінували й берегли українське.
Готувала Наталя Стецюк страву у горщику, в печі. Так, розповіла, смачніше.
"Насипала пшоно, помила, а потім молоком залила. Має кипіти. Молоко — це вам не жарти. Втече — не наздоженете".
Щоб каша не пригоріла — її постійно треба помішувати. А коли пшоно напівготове, збивають яйця з цукром. Додають суміш у глечик, потім мак, вершкове масло та дрібку солі.
"Мак сиплю. Тоді буду вимішувати. Виполоскала його, чистенький. І зараз буде "рябенька зозуля". Рябенька, тому зветься "Зозуля". Далі кашу до повної готовності знову відправляють у піч".
Рецепт каші "Зозуля" Наталя Стецюк дізналася від своєї матері Ганни Остапенко, а та — від своєї. Йому понад сто років.
"Це не просто каша. Це наша спадщина.Старі люди готували й нам передали. Мене навчила мама варити. Це наше, українське і його потрібно берегти", — сказала Наталя Стецюк.
Фото: Суспільне Вінниця
Кашу за рецептом мами, бабусі й прабабусі нині готує й донька Наталі Стецюк — Надія. Берегти традиції вона вчить і своїх нащадків.
"Це особлива каша. Коли смакуєш її, не відрізняється від рисової. Але це пшоно. Чого раніше люди "міцні" були? Бо їли пшоняну, гарбузову каші, кваснину. Це не просто мені цікаво. Хочеться зберегти й передати наступним поколінням", — сказала Надія Вісіцька.
Нагадаємо, нещодавно МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 4 нових позиції.
Зокрема Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився новим елементом — кавова традиція кримських татар.
"Дозвольте заколядувати!": як молодь відновлює українські традиції там, де їх роками знищувала росія
Підземелля Звягельського замку відкриють для туристів: для чого це рішення
Факсимільні видання трьох Апостолів презентували у Софійському соборі столиці: у чому рішення
