Європейська комісія не бачить негативного впливу агроекспорту з України на ринки ЄС
У Європейській комісії не бачать значних негативних наслідків від українського агроекспорту для європейських ринків.
Про це йшла мова на засіданні комітету Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку в Брюсселі, повідомляє Укрінформ.
На зустрічі депутати обговорили підтримку експорту аграрної продукції з України.
Парламентарі обмінялись думками з членами Єврокомісії з приводу ризиків для фермерів ЄС від зростання темпів постачання української продукції.
"Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці.
Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС", – сказав директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії П'єр Баску.
Комісія також працює над:
- розвитком "коридорів солідарності",
- зменшенням витрат на транзит.
Оскільки хоче, як зазначив доповідач, "щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі".
На Закарпатті у Горонді запрацює "сухий порт" для зерна, що йтиме на експорт у ЄС
Першу баржу типу SLG спустило на воду Дунайське пароплавство: навіщо це рішення
За даними євродепутатів, "коридори солідарності" стали рятівними для української економіки. Вони дозволили:
- експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів,
- імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро.
Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.
У жовтні з 4,5 млн т зерна та інших супутніх товарів, експортованих з України:
- 3,2 млн т пройшли через "коридори солідарності",
- близько 1,3 мільйона тонн – саме через гуманітарний чорноморський коридор.
Водночас необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів, твердять євродепутати.
На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, "мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС"
Віцепрезидентка аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з росії, за неймовірно низькими цінами.
"З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна", – сказала вона.
Агілар також закликала комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.
Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.
Підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.
На відміну від зерна імпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння.
"Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн т, а це означає, що імпорт буде необхідним", – уточнив голова комітету Норберт Лінс.
"Ми хочемо бачити Україну в майбутньому членом ЄС. Вона є великим виробником", – відзначив член комітету Мартін Хойслінг.
Але, за його словами, потрібен довгостроковий план, який збалансує захист європейських виробників та допомогу Україні: "Ми не можемо очікувати, що війна закінчиться за три місяці, потрібно звикнути до цієї ситуації".
Нагадаємо, у вересні Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня, але Київ погодився вжити заходів з обмеження імпорту зі свого боку.