Що робити восени з опалим листям: рішення від еколога
Фото: Depositphotos
Восени землю традиційно вкриває жовто-багряним шаром опалого листя. Найгірше, що можна зробити з цим листям, – спалити його. Але поза місто саме цей спосіб найпопулярніший. Найкращим варіантом є залишити листя на землі.
Про це пише "УП.Життя" з посиланням на екогологиню, співзасновницю ГО SaveDnipro Ірину Черниш та National Geographic, цитує Рубрика.
У чому проблема?
Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву.
В пік весняного і осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів.
"Основна проблема при спалюванні листя – це те, що воно тліє на рівні дихання людини. При умовному спалюванні 1 тонни листя у повітря виділяється близько 30 кг чадного газу. Людина вдихає також пил, важкі метали, оксиди азоту, канцерогенні сполуки", – пояснює екологиня Ірина Черниш.
Якщо порівнювати з палінням чи проживанням в промислово навантажених районах, то вдихання диму від тліючої купи опалого листя та відходів є ситуативно гіршим, наголошує Черниш.
- Під час спалювання листя:
- руйнується ґрунтовий покрив,
- гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми,
- утворюється зола, яка не є добрим добривом.
Тож спалювання призводить до збіднення ґрунту.
На природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав'янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів.
Під час сезонного паління мапи якості повітря показують активний стрибок в бік погіршення стану повітря.
І врешті, відповідно до закону "Про охорону атмосферного повітря", за спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 гривень
Яке рішення?
"Немає жодної причини, окрім естетичної, яка виправдовує збір опалого листя. Листя перегниває за сезон, збагачуючи ґрунт мінеральними речовинами, структурує і покращує його якість", – нашголошує екологиня.
Як це працює?
З дерев опадає не лише листя. Структурно листовий опад складається з: рослинних решток, таких як листя, квіти, кора, насіння та гілочки.
Хімічно він містить такі речовини, як целюлоза та лігнін. Дослідження 2023 року показало, що листовий опад зміцнює біорізноманіття екосистем, роблячи ґрунт більш родючим і знижуючи ризик поширення патогенних мікроорганізмів, залишених тваринами.
Листяний опад проходить три стадії розкладання, утворюючи ґрунт.
Видимий верхній шар – це шар підстилки.
Другий шар, що складається з гниючого листя, – це шар бродіння.
Останній, повністю перегнилий шар складається з густої і темної органічної речовини, яка називається гумус – тип ґрунту, що забезпечує ідеальне середовище, в якому ростуть і процвітають рослини.
В Києві та багатьох містах України збір листя передбачений лише на території парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів здійснюється тільки на головних алеях, доріжках, майданчиках для відпочинку, партерних газонах, галявинах, квітниках.
При цьому у деяких населених пунктах, наголошують на тому, щоб листя у зелених зонах взагалі не можна забирати.
Головною альтернативою спалюванню є компостування рослинних залишків.
Це легко організувати як на приватній ділянці, так і в муніципальних умовах. Головними вимогами для правильного компостування є облаштування місця складання (компостер, яма у грунті), забезпечення доступу повітря до складених рослинних залишків та періодичне зволоження під час особливо засушливого періоду.
"На власному досвіді можу сказати, що за сезон рослинні залишки перетворюються на якісний компост, який є органічним ґрунтом для саду, городу чи домашніх квітів", – підтверджує екологиня.
Фото: Depositphotos
Якщо листя багацько, то можна його різати на дрібніші частинки за допомогою газонокосарки та перемістити на клумби. За словами Сью Бартон, дослідниці рослин і ґрунтів з Університету штату Делавер, подрібнене листя покращує якість ґрунту, тому рослини, які ростуть на ділянці, мають більше поживних речовин для засвоєння. Більш пухкий, відкритий ґрунт з кращою структурою сприяє кращому росту коренів, що, звісно, робить рослини здоровішими.
З газонів листя краще прибирати, оскільки воно може перешкоджати фотосинтезу та не пропускати світло.
Бартон також застерігає від відправки листового опаду на сміттєзвалище. Зазвичай, його пакують в поліетиленовий пакет та відвозять подалі. Проте так люди самостійно позбавляються корисного ресурсу.
"Якщо листя зростало біля сильно навантажених автодоріг чи у санітарно-захисній зоні промислового підприємства, то не варто компост з них використовувати для вирощування городини", – наголошує екологиня Ірина Черниш.
Якщо вам немає куди дівати листя з власного подвірʼя, можна дізнатися, що з ним роблять у вашому місті та здати його на переробку чи компост.
