Рішення для відбудови: переселенці за власні гроші звели собі будинок на 105 сімей
Віднедавна у Вінниці з'явився багатоповерховий будинок, подібного якому в Україні не існує. У нього цікава історія і наразі найнижча вартість квартир у місті. Будинок збудований для 105 сімей. Переселенці його звели за власні гроші.
"На подвір'ї будинку, плануємо облаштувати дитячий майданчик, місце для відпочинку, зелені зони. З іншого боку буде парковка", — розповідає Елеонора Руденко.
Незабаром сюди заселяться сім'ї, постраждалі від війни.
Знайомтеся з Елеонорою Руденко, яка у Вінниці з 2014 року, а до того жила в Слов'янську Донецької області. Сьогодні жінка — заступниця керівника громадської організації Об'єднання переселенців "Спільна справа", яка опікується 35-ма громадами Вінницької області. До кінця 2023-го організація планує здати в експлуатацію унікальний багатоквартирний будинок: його на власні гроші побудували самі переселенці.
"Спільну справу" створили в 2015-му переселенці з Донецької і Луганської областей та Криму. Через два роки активної роботи вони зрозуміли, що житлове питання ВПО на порядку денному не стоїть, тому взялися вирішити проблему самотужки — створити кооператив і побудувати дім власним коштом.
Елеонора Руденко, стала виконавчою директоркою в Обслуговуючому "Житлово-будівельному кооперативі "Спільна справа"".
Вона розповідає, що спочатку організація мала грандіозні плани — залучити місцеву і державну владу або взяти участь у програмах кредитування. Але час вніс свої корективи.
"Щоб реалізувати ідею у 2017 році, ми почали розмовляти з людьми, аби зрозуміти, хто готовий долучатися і на яких умовах. І виходячи з результатів аналізу, формували чергу у кооператив", – говорить Елеонора.
Але тільки у 2020-му міська влада виділила під будівництво земельну ділянку, площею 62 сотки, та мільйон гривень на проектно-кошторисну документацію. "Спільна справа" та облрада підписали меморандум і планували, що один із приватних фондів надасть учасникам кооперативу пільгові кредити. Та через повномасштабне вторгнення кредити не видали і фінансування будівництва повністю лягло на плечі самих переселенців.
Вулиця Сергія Зулінського – на околиці міста, це кінцева зупинка громадського транспорту. Тут височіють схожі одна на одну багатоповерхівки, але є ліс і поля, засаджені соняхами. На самісінькій межі цивілізації і природи стоїть різнокольорова, а тому й здалеку помітна семиповерхівка, яку побудував кооператив переселенців. Він поки що не має власної адреси і знаходиться "під опікою" сусіда — під № 49.
Щоб отримати цю ділянку землі, кооперативу довелося двічі проходити громадські слухання. Перший раз, у 2018-му, недоопрацювали документацію. У 2019-му на повторних слуханнях переселенці добилися можливості орендувати землю під будівництво. А вже у 2020-му на сесії міської ради їм цю ділянку виділили і на сьогодні кооператив її оплачує.
"Кооператив працює так: люди роблять внески і за ці гроші зводять будинок, – каже Елеонора. – Всі інші питання також лягали на плечі самих власників. Для нас такий формат був зручним, оскільки ми самостійно могли обирати і забудовників, і підрядні організації. Надалі, як тільки будинок здадуть в експлуатацію, створимо ОСББ".
В будинку 105 квартир – одно-, дво- та трикімнатних.
Найменші — в середньому площею 40 кв м, двокімнатні — від 55 до 60, а трикімнатні мають 80-86. І майже всі уже продані, наразі залишилося кілька трикімнатних для купівлі. Їх можуть придбати люди, постраждалі внаслідок війни.
Вартість квартир у цьому будинку — нижча порівняно з муніципальним житлом, де квадратний метр коштує понад 27 000 грн. За словами Елеонори Руденко, на цьому будинку ніхто не заробляє, тут немає маржинальної надбавки.
"Спочатку ціна за квадратний метр складала 9000 грн, – говорить жінка. – Але через війну ми не знайшли власників для 1000 кв м комерційних приміщень на цокольному поверсі, продаж яких був закладений у вартість квартир. Тому довелося підняти ціну, що зараз складає 13 570 грн за квадратний метр".
Коли починали будівництво в 2020-му, люди вносили кошти щомісячно або щоквартально – як їм було зручно. Сьогодні люди, які постраждали від війни — переселенці або учасники бойових дій, – також можуть долучитися до кооперативу. Але будинок уже на етапі здачі в експлуатацію, тому квартири, що залишилися, можна придбати лише одним платежем. Далі власники зможуть заселитися або перепродати своє житло кому завгодно і за будь-яку ціну.
Скоро в цьому будинку будуть жити різні люди. Переважна більшість — переселенці, які приїхали до Вінниці в 2014 році. Менше тих, котрі втекли від війни в березні 2022-го. А є і ті, хто за власний куточок зараз воює на фронті.
Одна з власниць житла — Тетяна. Вона родом з Донецька і в 2014-му році разом із чоловіком та онукою вимушено покинула свій дім. Довідалася про "Спільну справу" через знайомих і доєдналася до неї у 2017-му році. Почала працювати в пункті гуманітарної допомоги переселенцям і волонтерити, продовжує це робити і досі. Як тільки постало питання про створення кооперативу та початок будівництва багатоквартирного дому, Тетяна моментально погодилася.
"Ми вже тут трохи пожили і знаємо, що це таке – винаймати житло. Тому з чоловіком вирішили придбати однокімнатну квартиру, бо хочеться мати щось своє, – ділиться думками жінка і додає що сьогодні побувала у своїй квартирі, втішилася плануванням. Особливо кухнею, з'єднаною з балконом, що робить її затишною та комфортною.
Балкон на кухні — це просто мрія".
Багатоповерхівка — не єдине досягнення громадської організації переселенців. Елеонора Руденко розповідає, що їхня спілка опікується людьми, які потрапили в скрутну ситуацію, працевлаштовує і навіть сама створює робочі місця.
"Ми зібрали п'ять будівельно-монтажних бригад із числа переселенців, у кожній працює близько семи людей, – каже Елеонора. – До речі, стартовою роботою першої бригади був саме цей будинок – хлопці встановлювали тут вікна. Згодом вони почали їздити на роботу різними областями України. Але з початком війни багато хто пішов на фронт. Сподіваємося після перемоги вони знову будуть займатися своєю справою і допомагати іншим".
Елеонора Руденко каже, що в організації — напевне, як і в усіх українців — були свої задуми й сподівання, доки не втрутилася війна.
"Але в нас все одно величезні плани, – каже жінка. – Ми почали працювати не лише у Вінниці, а й у Полтавській та Київській областях. Тож наша робота масштабується, адже переселенці є всюди. Розуміємо, що не можемо вирішити всіх питань усіх внутрішньо переміщених осіб, та намагаємося зробити те, що у силі".
Нагадаємо, на Київщині 11 родин, які втратили житло внаслідок російської агресії, отримали нові квартири.
Також Рубрика повідомляла, що у Гостомельській громаді Київської області вже відновили 900 об'єктів, з яких 887 — житлового фонду.
