Екорішення: в Україні з 2024 року планують заборонити ртутні термометри
29 травня Верховна Рада проголосувала за приєднання до Мінаматської конвенції, яка обмежує використання ртуті. Це передбачає припинення Україною виробництва продукції, що містить цей небезпечний хімічний елемент.
Про це повідомляє Заборона, пише Рубрика.
У чому проблема?
Ртуть – це рідкий метал, який широко використовується в електротехнічній промисловості та приладобудуванні, лабораторній і медичній практиці, у виробництві хлору/лугів, сільському господарстві (входить до складу добрив), у дрібномасштабному видобутку золота і срібла та інших сферах.
Ртуть не розкладається, тож при потраплянні у навколишнє середовище, наприклад, з градусників чи батарейок або при виробництві цих продуктів, вона накопичується у повітрі, воді та ґрунтах.
Ртуть має властивість легко випаровується і вже при температурі 18 ° С починає виділятися в атмосферу. Дихаючи таким повітрям, людина сприяє її накопиченню в організмі.
З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.
Навіть така відома багатьом подія, як розбитий ртутний термометр, може спричинити серйозну інтоксикацію.
Яке рішення?
Понад 140 держав світу є підписантами Мінаматської конвенції, яка забороняє видобуток та використання ртуті у виробництві з деякими винятками.
Президент України Володимир Зеленський у квітні-2023 зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №0199 про приєднання України до угоди. Документ ухвалили 29 травня. "За" проголосували 299 народних депутатів.
Закон, ухвалений парламентом, передбачає, що з 2024 року Україна припинить виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть.
Як це працює?
"Долучення України дозволить надалі унеможливити такі ситуації, як із заводом "Радикал", коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці", – коментує міністр довкілля Руслан Стрілець.
Конвенція передбачає поетапну відмову від речовини, а саме:
- забороняється її видобуток,
- встановлюється заборона на виробництво, експорт та імпорт продуктів, що містять ртуть, наприклад, термометрів, приладів для вимірювання тиску, певних видів батарейок та люмінесцентних ламп, барометрів, вимикачів, реле і навіть косметики.
Проте є кілька винятків, зокрема:
- продукти для потреб військової та цивільної оборони;
- що використовуються для досліджень та калібрування прилади, як еталонний стандарт;
- які не мають альтернативи, наприклад, люмінесцентні лампи з холодним катодом, зовнішні електроди для електронних дисплеїв і пристроїв вимірювання тощо;
- вакцини, що містять тимеросал як консервант.
Довідка
Розташований біля метро "Лісова" завод "Радикал" припинив роботу наприкінці 1990-х після приватизації. Після зупинки виробництва у 1996 році токсичні речовини, зокрема радіоактивні, залишилися в ґрунті та на устаткуванні.
Тоді екологічна інспекція зафіксувала на території заводу:
- 134,6 тонни ртуті,
- 109 тонни сірчаної кислоти,
- 44 тонни ртутних шламів,
- 62 тонни соляної кислоти,
- 12,5 тонни аміаку,
- 486 тонни – шламів солерозчинення,
- близько 2500 тонн інших відходів.
Рубрика писала, про правильна утилізацію: що робити, коли розбився ртутний термометр.
