Відомій українській поетесі-шістдесятниці Костенко виповнилося 93 роки
Сьогодні, 19 березня, письменниця та громадська діячка, легендарна українська поетеса Ліна Костенко відзначає своє 93-річчя. А її правдиві вірші досі залишаються одними із найцитованіших серед українських читачів.
Про це пише Рубрика.
Зазначимо, що Ліна Василівна зробила неоціненний внесок у розвиток вітчизняної літератури, а також патріотичне виховання не одного покоління українців.
Поетеса пережила Другу світову війну будучи ще зовсім юною дівчинкою. А напередодні свого 92-го дня народження, рік тому, знову прокинулася під звуки вибухів о четвертій ранку.
OBOZREVATEL вирішив згадати, що говорила Костенко про російську агресію. Окрім того, також розповісти, як вона зустріла повномасштабне вторгнення в Україну.
Про те, що росія – агресор, який хоче придушити та знищити будь-які прояви української культури, Костенко дізналася ще у ранньому дитинстві. Коли маленькій Ліні було 6, її батька, педагога та поліглота, який самостійно вивчив 12 мов, засудили на 10 років концтаборів як "ворога народу".
Фото: instagram.com/lina_kostenko.ua
Початок Другої світової війни та всі переживання, які були з нею пов'язані, Ліна Василівна переживала за допомогою "проб пера".
"Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій від вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі – моє дитинство, вбите на війні", пізніше напише вона.
Фото: З відкритих джерел
Нічого не змінилося і в 2022 році, коли агресор, тільки вже росія, скинув перші бомби на Київ. Перебуваючи у столиці, яку охопила паніка, страх та невідомість, Костенко продовжувала писати та невпинно працювати.
"Я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну… І ці бомби о четвертій годині ранку – мені вони звичні з дитинства. Тепер я знову почула ті ж бомби, страшніші, і, мушу вам сказати, я не злякалася.
Ні разу не пішла в укриття… Воно гуде, думаю, добре, нехай: уб'є – так уб'є… Перший місяць, правда, не дуже писалося. Перший місяць я стежила за кожним кроком і нюансом цієї війни. А потім взяла себе в руки й почала писати, писати й все", – поділилася письменниця у своєму першому за 12 років інтерв'ю для телеканалу "Київ".
Розуміння, що являє собою "недокраїна" росія, прийшло до Костенко ще за часів Радянського Союзу. Часів, коли її та інших культурних діячів могли вбити чи засудити за українську мову, за прагнення свободи та незалежності, за "недостатню радянськість".
Цензура забороняла письменницю через її політичну позицію, а вона не збиралася прогинатися, тому писала, як то кажуть, у стіл. Так тривало близько 16 років.
Фото: Оксана Пахльовська
Її знаменитий історичний роман у віршах "Маруся Чурай", який вважається на цей час шедевром української літератури, пролежав у запиленій шухляді понад шість років. Його уперше видали 1979 року.
З 2014 року вона підтримує військових на передовій. Долучилася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО", в рамках якої передавала бійцям збірки своїх поезій.
Фото: instagram.com/lina_kostenko.ua
"Це імперія давня-предавня, народ невільний. Я ніколи не мала жодного поганого почуття до жодного народу, а зараз росіян терпіти не можу. Я всі тридцять років незалежності знала, що Росія на нас нападе.
Навіть у цій книжці про українського самашедшего – вони думали, що це сумашедший, а він єдиний був нормальний. Він знав, що одного разу Україна прокинеться в іншій країні. Так ми і прокинулися під час війни", говорила поетеса про росію та війну.
Костенко вважає, що поразка та українська нація – речі несумісні.
Фото: instagram.com/lina_kostenko.ua
"Я ж казала вам, що французи говорили про українців? Перемога чи смерть", – висловлювалася Костенко.
Ну а однією з найпопулярніших цитат Ліни Василівни сьогодні залишається: "У кожної нації своя хвороба. У росії – невиліковна".
Президент України Володимир Зеленський також привітав поетесу з днем народження. У своєму Telegram-каналі він процитував її вірші:
"Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те"
"Сьогодні день народження легенди української поезії Ліни Костенко. Іноді гіркі, але влучні слова поетеси описують біль і водночас силу українців. Дякуємо за ваш внесок в українську культуру і за незламну шляхетність!", додав Зеленський.
