Екорішення: у Черкасах кошти за пластикове сміття спрямували на допомогу безпритульним тваринам
Черкаська управлінська компанія організаціям, які опікуються безпритульними тваринами, перерахувала двадцять тисяч гривень протягом двох років.
Про це розповіла заступниця директора компанії Ольга Протасенко, пише Суспільне.
У чому проблема?
В Україні щороку викидають мільйони тонн сміття, з яких, за різними оцінками, переробляють лише 3-6%.
Вирішити цю проблему парламент намагається за допомогою законопроєкту, який повинен забезпечити населення мережею роздільного збору відходів та збільшити відповідальність виробників товарів.
Проте, навіть, якщо населення забезпечене контейнерами для сортування сміття, то це не рятує ситуацію.
Не всі громадяни відповідально ставляться до сортування сміття та використовують спецконтейнери не за призначенням.
Щоразу в сітках для пластику працівники знаходять сміття із загальних баків.
"Ми, буває, висипаємо у звичайні контейнери, ті що сміття вивозять. Бо там просто забиті сміттям, бо і ганчірки і що хочеш", — розповів один із працівників.
Пояснив, що мешканці навмисне кидають у контейнери з пластянками пакети з біорозкладним сміттям.
"Мешканці наші кидають туди пакети, які мають викидати в контейнер для збирання твердих побутових відходів, вони кидають у пластик, буває одяг знаходимо, закладають дерев'яними відходами, просто заклали і не можна потім кинути якусь пластикову пляшку", — розповіла заступниця директора управлінської компанії Ольга Протасенко.
Яке рішення?
Як зазначили, гроші вторгували за пластик, який містяни збирають у спеціально облаштовані контейнери.
Протягом двох років дії програми допомоги безпритульним котам та собакам компанія перерахувала 20 тисяч гривень організаціям, які ними опікуються. Ці гроші їх неабияк рятують, пояснила засновниця доброчинної організації "Доброкіт" Яна Тябут.
"Ми маємо цю можливість утримувати котиків, орендувати приміщення, їх прогодувати, полікувати, все зробити", — додала Яна Тябут.
Як це працює?
"Просто сполоснула, зауважте, закриваю-відкриваю, в мене це вже звичка. А потім просто стисла і воно готове, щоб його просто кинути в смітничок", — пояснює черкащанка Тетяна Кавальчук.
Як повідомляють, вона понад 5 років сортує сміття, тож, знає, яку упаковку, де і як утилізують, бо цікавиться кінцевим результатом переробки.
"Наприклад, ще здавала на переробку тетрапак, збирала мила, сушила, у мене була відпрацьована така технологія. Але зараз менше можливості переробки цього ресурсу в Україні і я зараз відмовляюся від цієї упаковки на користь петпляшки, з молоком чи соками. Тому що петпляшку переробляють прямо в Черкасах і я впевнена, що воно поїде прямо на переробку", — розказала вона.
Сортоване сміття Тетяна розкладає у відповідні контейнери.
"У нас в Дахнівці поставили сітки для збору пластику, ми регулярно туди з чоловіком вивозимо помите, чисте й сухе", наголошує Кавальчук.
Утім, помите, чисте й сухе трапляється рідко, розповідає працівник управлінської кампанії Анатолій Обертас.
"Картопля, шкурки, все, ну, все те саме, що й в контейнерах, там де й пляшки", — додав працівник управлінської компанії Анатолій Обертас.
Захаращення сіток призводить до зменшення вартості пластикового сміття, пояснює вона. Тож і сума допомоги тваринам — теж менша.
"Кидаючи інші речі, потім приходиться компанії, де ми здаємо цей пластик перебирати і це здешевлює вартість даних перероблюваних пляшок", — розповіла Ольга Протасенко.