Маріупольці розвивають мережу хабів на заході України
Кілька переселенців – маріупольців, дніпрян та киян – об'єдналися і відкрили перший у Мукачево коворкінг «AwareZone» для молоді. До цього часу подібного простору у місті не було.
Один з ініціаторів відкриття – Юрій Давиденко, через початок бойових дій він виїхав у березні з Маріуполя до Мукачева, пише Східний Варіант.
Юрій працював у хабі "1991 Маріуполь" менеджером з організації заходів для ІТ-спільноти, гуртував місцеву молодь, яка розвивала стартапи. Тож цей організаційний та комунікаційний досвід використав під час підготовки та відкриття нового хабу.
«AwareZone» – це місце для підтримки переселенців, молоді та громадських активістів. Тут створили комфортні умови для розвитку, творчості та соціалізації. У день відкриття до коворкінгу прийшло понад 30 людей – як місцевих жителів, так і маріупольців. Облаштувати простір допомогли міжнародні партнери – організації "EDYN", "Ukraine Friends", "3.5 відсотків", "National Democratic Institute", "Help Ukraine 22 "Operation Palyanytsya".
Простір облаштували у приміщенні торгівельного центру. Зараз у ньому є столи, стільці та крісла, ноутбуки, проєктор, фліпчарт – усе, що потрібно для проведення заходу. З балкона відкривається чудовий вигляд на гори, щоб отримати свою порцію натхнення. Поступово додається кількість охочих працювати тут.
"У Маріуполі було кілька просторів та хабів, де постійно збиралася ІТ-спільнота, проводилися тренінги, різні заходи, просто можна було попрацювати з ноутбуком. У Мукачевому такого немає, але запит на це був доволі великий, тож віримо, що наповнимо простір життям, ми маємо безцінний досвід з Донеччини", – ділиться Юрій.
Ще один коворкінг маріупольці переселенці відкрили у Хмельницькому. За волонтерські гроші облаштували його – привезли меблі, провели швидкісний інтернет, залучають гроші для закупівлі м'яких крісел, облаштували 15 робочих місць з комп'ютерами.
Зараз команда, яка займається наповненням цих просторів, складається з семи людей. Вони подають грантові заявки до різних організацій, щоб створити комфортні умови для згуртування людей у коворкінгах та сприяти їх адаптації на новому місці, попри те, що деякі з них самі через війну опинилися за 1400 кілометрів від дому.
