У Маріуполі внаслідок авіаудару загинула дочка відомого пастора
Сьогодні у Маріуполі внаслідок чергового авіаудару загинула донька пастора "Церкви добрих змін" Геннадія Мохненка.
Про це повідомляє Східний Варіант із посиланням на "Християни для України".
За 18 днів війни на Маріуполь було скинуто 100 авіабомб. За сьогодні лише бомбили 22 рази. Внаслідок російських авіанальотів за весь час оточення у місті загинули 2187 городян.
Серед них: дочка протестантського пастора, засновника найбільшого на території Східної Європи дитячого центру «Республіка Пілігрим», батька 38 прийомних дітей Геннадія Мохненка. Ось, що він написав на своїй Фейсбук-сторінці:
Путінські покидьки вбили Мою Дочку у Маріуполі
Сьогодні, рятуючи нас від «злих бандерівців» і «повертаючи в лоно слов'янських народів та російського світу», у квартиру, нещодавно отриману Вікою, колишньою сиротою, вони пальнули з танка. Як каже Путін — «в рамках операції з "демілітаризації" та "денацифікації"»… У квартиру сироти, моєї 27-ої приймальної дочки, з танка… У рамках «демілітаризації»… Ви все чуєте, росіяни? Всі ви, хто «поза політикою?», хто вірив вісім років у «ІхТамНетов?» Ви чуєте? Нелюд, ви чуєте? У квартиру сироти з танка. «Демілітаризації».
Втім, вам розкажуть по телеку що це, як і авіаційні бомби, які, прямо ось у ці хвилини, сипляться на Маріуполь — це просто український Фейк. Це звичайно все «полк Азов творить у моєму місті».. І «дочка моя» не сирота а підставна фотомодель… Це все підступи заходу, НАТО і ЦРУ. А ваші танки нас і наших дітей, природно «рятують».
Скотини.. Мразі.. Нелюди.. Небеса пред'являть вам рахунок… За брехню, за мовчання, за боягузтво і тупу восьмирічну згоду на обдурення пропагандою.. За непротивлення узурпаторам і маніякам чекістам, які захопили ваші країни… з відсотками.. Втім, ви вже платите тисячами ваших синів-оккупантів, тіла яких гниють у полях України.. А я ж вас просив.. благав.. умовляв.. Що ж ви творите??
Зараз я не дуже здатний рефлексувати… Як і багато батьків, матерів та дітей України — просто вою від болю… Але якщо виживу – багато вам скажу.
З милості Божої, трирічний синочок Вікі – живий.. Його не було там, у квартирі, в цей момент. Пробач Доцю, що не зміг тебе захистити. Я справді намагався. Мабуть, недостатньо. До скорої зустрічі".
