Жителі східної України найбільше цінують свободу: результати опитування "Що українці знають та думають про права людини"
87% жителів східних областей, зокрема Харківщини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей прав людини.
Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Сьогодні, у Всесвітній день прав людини, у Харкові презентували результати третьої хвилі опитування «Що українці знають та думають про права людини», яке з 2016 року проводиться кожні два роки, для того щоб вивчити сприйняття, уявлення та розуміння прав людини і основоположних свобод в українському суспільстві.
«Свобода, як свідчить опитування, залишається на першому місці серед ціннісних пріоритетів для жителів не тільки Східного регіону, а й всієї держави — 84%. Справедливість посіла другу сходинку з 73%, безпеку обрали 64% українців», – говорить голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Одним із важливих індикаторів цінності свободи є її умовна дихотомія з достатком, простіше кажучи – чи погоджується людина відмовитися від матеріальних благ заради збереження свободи.
«Серед опитаних жителів Cхідного регіону виявилось найменше тих, хто готовий терпіти матеріальні труднощі заради особистої свободи та дотримання прав – 31%. Цікаво, що серед жителів сусіднього з Харківщиною Донбасу цей показник, навпаки, найбільший – 48% жителів підконтрольних Україні територій Луганської і Донецької областей не готові поступитися свободою заради достатку», – зауважує Олена Кривко, експертка з прав людини проєкту «Права людини для України» Програми розвитку ООН в Україні.
Правозахисниця Тетяна Печончик говорить, що важливо, аби громадяни намагалися відстояти свої порушені права: «Наші соціологічні опитування показують, що у випадку порушення прав людини лише 60% громадян намагаються щось зробити. Це менше, ніж дві третини. Водночас, 40% взагалі не роблять нічого. Насправді, це ще досить гарний результат. Чотири роки тому, наприклад, все було навпаки – лише 40% громадян відстоювали свої права. Можна зробити висновок, що за час пандемії активність людей у відстоюванні своїх прав зросла».
У правозахисній спільноті говорять, що права не дають, права беруть. «Якщо люди не будуть нічого робити, намагаючись себе захистити, то ці права і не будуть захищатися, вони залишатимуться порушеними», – додає правозахисниця Тетяна Печончик.
Як громадяни можуть захистити свої права: готові рішення
- Найпростіший спосіб захисти своє порушене право, це звернутися до Центрів безоплатної правової допомоги, які діють у всіх регіонах України. Варто сказати, що держава забезпечує цю правову допомогу великій кількості громадян. Дослідження ZMINA показує, що за останні роки кількість поінформованих про безоплатну правову допомогу зросла. Якщо в 2016 році про неї знало близько 14-15% людей, то зараз кожен четвертий громадянин.
- Крім того, в Україні діють інститути Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого Президента України з прав дитини. Також можна звертатися до місцевих органів влади, поліції чи суду з вимогою вжити заходи для забезпечення ваших прав.
- Також можна обрати такий спосіб захисту як публічність і звернутися до засобів масової інформації, громадських активістів й розповісти про ситуації, в які ви потрапляли і хочете отримати захист.
«Спектр можливостей для захисту прав великий, головне, щоб люди не були пасивними, зневіреними, а все-таки, залежно від своєї ситуації, намагалися захищати порушені права»,– вважає правозахисниця Тетяна Печончик.
Головне з опитування про права людини у східному регіоні
- Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців упродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення у 2020-му). З доволі значним відставанням на другій сходинці знаходиться право на соціальне забезпечення (59%), далі право на свободу і особисту недоторканність (55%), право на справедливий суд (54%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (44%), свобода думки, совісті і релігії (42%).
- Як і по Україні в цілому, у Східному регіоні, зокрема на Харківщині, право на життя посідає першу сходинку серед пріоритетів – його відзначили 87% опитаних. Право на соціальне забезпечення йде другим (61%), далі– право на освіту (60%), право на свободу і особисту недоторканність (59%), право на працю (54%).
- За 5-бальною шкалою дотримання прав людини українці оцінюють в середньому на три бали. Найнижчі оцінки люди дають дотриманню соціально-економічних та екологічних прав (2,5 бала), найвище оцінюють дотримання політичних і культурних прав (3,1-3,2 бала).
- На думку більшості жителів Сходу, за попередній рік ситуація щодо забезпечення прав людини й основоположних свобод в Україні не змінилася (42% проти 36% в цілому по Україні), майже кожен третій дотримується точки зору, що стало гірше (28% проти 26% по Україні), з одними правами стало краще, з іншими — гірше (відповіли 13% жителів Сходу, проти 18% серед всіх українців), і найменше виявилося оптимістів, які відзначили покращення ситуації — 5%.
- Оцінюючи проблему дискримінації, жителі Сходу частіше заявляли про існування дискримінації за інвалідністю (35%), віком (33%), національністю (31%), сексуальною орієнтацією (28%), майновим станом (23%). Натомість 7% респондентів на Сході заявили, що в Україні нікого не дискримінують.
«На Сході респонденти трохи більш песимістичні, однак така ситуація трапляється стосовно більшості суспільно політичних питань — напрямку розвитку країни, економічного стану, політичної ситуації", — зазначив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.
За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, ситуація з COVID-19 змусила українців більш активно захищати свої права. Якщо у 2016 році 42% всіх опитаних респондентів вдавалися до захисту своїх прав у повсякденному житті, то наприкінці 2020-го таких було вже 60%. А ще стало більше тих, кому вдалося успішно відстояти свої права — 15% у 2016 році та вже 19% у 2020-му.
А от найефективнішими засобами захисту прав жителі східних областей вважають звернення до Європейського суду з прав людини (20%) або до ЗМІ (19%), по захист до суду готові йти 18%, до поліції – 14%, прокуратури – 13%, скористаються допомогою адвоката 11%, поскаржаться до міжнародних організацій 12%, підуть за підтримкою до родичів та знайомих 11%. Найбільш скептично налаштовані 23% жителів Сходу України, які взагалі вважають, що не має засобів захистити свої права.
У більшості громадяни підтримали карантинні заходи, до яких вдавався уряд на різних етапах боротьби з пандемією, як-то 14-денну ізоляцію, заборону проведення масових заходів та релігійних зібрань більше 10 осіб, обмеження пересування на транспорті між країнами, роботу закладів громадського харчування тощо. Водночас, низка обмежень сприймалась українцями як необґрунтовані. Наприклад, заборона руху громадського транспорту у населених пунктах, заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики, тощо. Такі дані свідчать про те, що обмежувальні заходи сприймаються населенням швидше за все з точки зору зручності, а не з точки зору їхньої законності чи необхідності.
Довідка: Презентація дослідження відбувається у межах регіонального туру «Що українці знають і думають про права людини». Харків — перше місто на мапі туру. Проєкт реалізується Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Подібні акції відбуватимуться також у Львові, Одесі, Дніпрі та Маріуполі.
Авторка: Людмила Тягнирядно
