У Польщі визнали законодавство країни пріоритетнішим за право ЄС: тисячі поляків вийшли на протест
Конституційний Суд Польщі 7 жовтня постановив, що законодавство країни має пріоритет перед правом Євросоюзу. Тисячі поляків вийшли на масштабні акції протесту.
Про це повідомляють TVN24 та RMF24.
Акції протесту 10 жовтня організували у низці великих міст Польщі: Кракові, Познані, Вроцлаві, Щецині тощо. Але основна акція відбувалася у Варшаві на Замковій площі, де за даними мерії, зібралося близько 100 тисяч людей.
Протести у Польщі відбувалися під гаслом "Я залишаюся в ЄС".
Люди розмахували прапорами Польщі та Європейського Союзу та скандували: "Ми залишаємося!", "Ми – Європа!".
Parę osób na Placu Zamkowym pic.twitter.com/CgjkA8Qnul
— Szkło Kontaktowe (@SzkKontaktowe) October 10, 2021
На місці чергували десятки поліцейських автобусів. Не обійшлося без сутичок: як вказують ЗМІ, коли учасники акції прямували до місця проведення, одну людину затримали за порушення недоторканості правоохоронця. У поліцейського, з іншого боку, влучили камінням.
Протестувальників підтримували політики. Дональд Туск, співзасновник та голова партії "Громадянська платформа", закликав вийти на 18 годину у центр Варшави "всіх, хто хоче захищати європейську Польщу".
Міський голова Варшави Рафал Тшасковський заявив, що люди не дозволять "виселити себе з ЄС".
Віцепрем'єр-міністр та голова Міністерства державних активів Яцек Сасін написав у Twitter: "Polexit ㅡ це винахід слабкої опозиції, яка не має інших ідей. Єдине, що їм залишається, ㅡ це лякати поляків власними мареннями".
Jesteśmy i będziemy członkami UE. Realizacja interesów innych państw to nie europejskość, tylko uległość. Polacy to wiedzą. Polexit to wymysł słabej opozycji, która nie ma żadnych innych pomysłów. Jedyne co im pozostaje to straszenie Polaków własnymi urojeniami.
— Jacek Sasin (@SasinJacek) October 10, 2021
Що сталося?
Суд постановив, що принцип верховенства європейського права не відповідає статті 90 конституції Польщі, згідно з якою в межах міжнародної угоди вона може передати повноваження органу державної влади «в деяких питаннях».
На думку більшості членів Трибуналу (КС), повне втілення цього принципу, закріпленого в Договорі про ЄС, призведе до "передання повноважень держави такою мірою, що Польща не зможе функціонувати як суверенна і демократична держава".
На практиці це означає, що Польща сама вирішуватиме, які законодавчі акти, ухвалені в межах ЄС, виконувати, а які — ні.
Довідка
Це рішення може поглибити конфлікт між Єврокомісією та Варшавою в контексті реформи польської судової системи.
Подання до Конституційного трибуналу ще наприкінці березня 2021 року подав прем'єр-міністр Матеуш Моравецький. Сталося це після того, як Єврокомісія звернулася до Суду ЄС щодо оцінки законності судреформи.
У липні 2021 року Суд ЄС ухвалив рішення про тимчасові заходи, в якому зобов'язав Польщу призупинити дію Дисциплінарної палати Верховного суду — органу, який має право звільняти суддів за критику влади.
Тоді ж Конституційний суд Польщі заявив, що рішення Суду ЄС суперечить польській конституції, тому Варшава не зобов'язана його виконувати. Остаточного рішення щодо судової реформи Польщі Суд ЄС поки не ухвалив.