За допомогою генетики вдалося частково відновити зір сліпому чоловікові - це вперше в історії
Вперше в історії медицини для відновлення часткового зору у сліпої людини застосували генну інженерію: "підправивши" гангліозні клітини сітківки, американські вчені зробили їх знову світлочутливими.
Про результати такої операції йдеться у дослідженні, опублікованого в журналі Nature.
58-річний чоловік осліп у 18 років у результату пігментного ретиніту. При цьому генетичному захворюванні порушується функція клітин, які фіксують світло, перетворюють його і через зоровий нерв передають сигнали для мозку.
Генетики змінили клітини так, що там знову почалося виробництво канальних родопсинів – світлочутливих білків ChrimsonR. Фоторецептори при цьому не були порушені терапією.
Щоб підвести "інструмент" в потрібне місце, дослідники ввели в око чоловікові аденовірус з геном, який кодує білок, здатний сприймати жовтуватий спектр. Через п'ять місяців чоловікові дали спецокуляри, які проєктують візуальні зображення на сітківку в цьому спектрі, і провели курс навчання.
На сьомому місяці експерименту пацієнт повідомив, що потроху почав знову бачити. В окулярах він зміг побачити ноутбук, коробки для скріпок, склянки, смуги на пішохідному переході та інше.
За словами авторів терапії, його мозок "вивчив нову мову" – почав зіставляти нетипові нові сигнали від сітківки з картиною зовнішнього світу. Електроенцефалограма довела, що мозок і справді реагував на візуальні сигнали від ока.
"Вперше в історії пацієнт повідомив про будь-які поліпшення за допомогою оптогенетики", – радіють автори терапії. Вони вважають, що їхня методика потенційно може працювати для всього спектру таких розладів.
Автори попередили, що зір не відновиться настільки, щоб він міг читати або розпізнавати обличчя: для цього потрібна дуже висока роздільна здатність, що поки неможливо з такою технологією.
Однак, пише MedicalXpress, навіть той рівень зору, який був досягнутий, "неймовірно важливий для повсякденного життя сліпої людини", кажуть вони. Тепер чоловік може за рахунок зору виявляти великі перешкоди на шляху, а не за допомогою тростини сліпого.
Генетики уточнили, що цей пацієнт – не єдиний, кому ввели генний інструмент. Через пандемію COVID-19 добровольці не могли нормально приходити в медцентри й тренуватися: "Ми не знаємо, наскільки добре це буде працювати з іншими, але перевірка концепції дійсно вражає".
