Комітет Ради підтримав законопроект "Про медіа"

Богдан Петришин

Сьогодні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроект "Про медіа" та рекомендував винести його на розгляд сесійної зали Верховної Ради.

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

"Жодної цензури та "драконівських" норм щодо ЗМІ. Це все страшилки від опонентів, ми ж краще пройдемося по конкретних фактах", – пише він.

Що змінить законопроект №2693:

• Для телебачення, радіо, друкованих ЗМІ не змінюється майже НІ-ЧО-ГО. Всі обмеження щодо контенту вже є у законодавстві, і жодних новацій документ не передбачає. Єдине нововведення – це перехід усіх регуляторних функцій до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Бо регуляцію в сфері медіа має здійснювати не орган виконавчої влади, а незалежний, конституційний і колегіальний орган.
• Пункт, щодо якого було чи не найбільше галасу. Нібито драконівський контроль онлайн-медіа. Так от. Онлайн-медіа, або всі, хто працює в інтернеті, можуть САМІ обрати – реєструватися їм у якості медіа чи ні. До речі, реєстрація даватиме працівникам таких медіа і самим медіа додаткові можливості – від захисту до підтримки. Наприклад, журналісту не матимуть права відмовити в акредитації, а зареєстровані онлайн-медіа зможуть розраховувати на інституційні гранти від держави.
• Реєстрація для друкованих медіа є обов'язковою у період російської агресії. Але після нашої перемоги реєстрація для них стане добровільною.
• Що НЕ можуть робити медіа: закликати до повалення конституційного ладу в Україні, займатися реабілітацією радянського комунізму або націонал-соціалізму, пропагувати торгівлю людьми, насильство чи дискримінацію за расовими, релігійними або гендерними ознаками, виправдовувати російську агресію проти України.
• Ще одне "болюче" питання. Чи може Нацрада самостійно позбавити когось ліцензії або реєстрації? Чи, ба більше, заблокувати або відімкнути від етеру без рішення суду? Ні! Позбавити ліцензії або заблокувати медіа можна буде лише якщо Нацрада переконливо доведе у суді факти систематичних порушень з боку медіа. Але! Навіть у такому випадку санкції вищого рівня можуть застосувати лише за рішенням суду.
• Водночас у випадку порушень Нацрада (за рішенням суду) зможе вимагати від інтернет-провайдерів припинити надання доступу українських користувачів до таких ресурсів.
• Формування так званих "чорних списків" – тобто тих, хто підтримує державу-агресора та антиукраїнську політику Росії – стане зрозумілим, прозорим та здійснюватиметься відповідно до чітких критеріїв. А не хаотично, як раніше.
• Законопроект розповсюджує вимоги щодо прозорості структури власності, що вже працюють стосовно телебачення і радіо, на всі медіа, які матимуть бажання добровільно зареєструватися.
• Діяльність інформаційних агенцій визнається просто різновидом бізнесу з надання інформаційних послуг. Оскільки держава не повинна втручатися у відносини між замовником та постачальником платної послуги, то інформаційні агенції за новим законом не вважатимуться медіа. Але вони можуть зареєструвати свої інтернет-ресурси в якості онлайн-медіа, якщо цього забажають.
• Ми відходимо від застарілого терміну "засоби масової інформації" і переходимо до вживання сучасного терміну "медіа".
• Законопроект "Про медіа" вперше дає визначення мовленню громад, мовленню місцевих спільнот, визначає різницю між такими медіа та забезпечує незалежність їхніх журналістів та редакції від місцевої влади.

А тепер про те, що НЕ зміниться?

• Не змінюються квоти на мову та національний продукт.
• Не обмежуються права журналістів, іноземних медіа (крім медіа держави-агресора) та користувачів соціальних мереж, платформ спільного доступу та потокових сервісів.

"Сподіваюсь, цей пост хоч трохи зупинить потік неправди і маніпуляцій щодо проекту закону "Про медіа". Це НЕ закон про цензуру чи обмеження. Це закон про внормований, прозорий, рівноправний і конкурентний український медіапростір", – зазначив Потураєв.