Крапку в історії аварій на українських АЕС ставити зарано, - експерти
Українські атомні електростанції (АЕС) є ненадійними і не відповідають кільком важливим вимогам щодо безпеки Міжнародного агентства з атомної енергії. Незважаючи на серйозну стурбованість експертів, на Хмельницькій АЕС буде продовжено заплановану добудову двох реакторів (які постачає одіозна компанія, пов'язана з Кремлем).
Через понад тридцять років після Чорнобильської катастрофи – найбільшої у світі аварії, пов'язаної з атомною енергетикою – українці продовжують жити у країні, невід'ємною частиною ландшафту якої залишаються атомні електростанції. Цілих 15 реакторів живлять їхні міста і містечка, а за сукупною встановленою генеруючою потужністю Україна є сьомою ядерною державою у світі.
Водночас експерти все ще продовжують вивчати канцерогенний міжконтинентальний вплив розплавлення активної зони реактора у 1986 році поблизу містечка Прип'ять приблизно за 150 кілометрів на північ від Києва, що призвело до викиду у повітря мільярдів радіоактивних часток.
Тільки в Україні, згідно з оцінками, майже два мільйони людей стали жертвами катастрофи, причинами якої були урізання бюджетів та недбальство. Уряд України сьогодні розплачується за катастрофу, виплачуючи компенсації сім'ям щонайменше 35 000 осіб, які померли від раку, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Згідно з оцінками, кількість жертв катастрофи в Україні, Білорусі і Росії сягає сотень тисяч.
Тільки дві катастрофи, пов'язані з ядерною енергією, отримали найвищий рівень складності за Міжнародною шкалою ядерних подій: вибух на Чорнобильській АЕС і розплавлення активної зони реакторів, які сколихнули Японію і світ під час аварії на Фукусімській АЕС у 2011 році. З районів, постраждалих внаслідок аварії, було евакуйовано близько 170 000 осіб, які досі не можуть повернутися до своїх заражених радіацією домівок у зоні відчуження.
Сьогодні Україна зволікає з відповідями на складні запитання. Чи було засвоєно болісні уроки Чорнобиля та Фукусіми, і чи може країна, яка страждає від війни, корупції і політичних потрясінь, гарантувати безпеку своєї ядерної інфраструктури?
Недостатня безпека і фізичний захист
Сьогодні принаймні 55 відсотків усієї електроенергії в Україні виробляють її 15 ядерних реакторів, що експлуатуються на чотирьох різних АЕС по всій країні. Оператором всіх зазначених АЕС є державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія», більш відома як «Енергоатом».
Українські атомні реактори не такі безпечні і захищені як могли б бути. Вони вразливі до зовнішніх атак, внутрішніх диверсій, кібер-атак і терористичних актів. Такі недоліки було виявлено в результаті проведення експертних оцінок.
У 2018 році Україна отримала низький бал за результатами рейтингу фізичної захищеності, опублікованого організацією «Nuclear Threat Initiative», набравши 70 балів зі 100 можливих і посівши 30 місце з 45 країн, що увійшли до рейтингу.
Згідно з результатами останньої комплексної оцінки безпеки всіх українських АЕС, яку було проведено у 2010 році Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) і Європейською Комісією, українські електростанції не відповідають 22 з 194 критично важливих вимог щодо безпеки. Недоліки включали критерії «готовність до серйозних аварій, сейсмостійкість АЕС, повноту детерміністичного аналізу безпеки і поставарійний контроль».
Національний екологічний центр України (НЕЦУ) та інші неурядові організації попереджають, що дев'ять українських ядерних реакторів працюють понад їхній безпечний термін експлуатації на підставі дозволів на продовження строку експлуатації на 10-річний термін, які було надано за результатами оцінки, яку вони охрестили «дуже хибною».
Сьогодні у Хмельницькій області вчені, експерти та активісти починають виступати проти найновішої і, мабуть, найсерйознішої проблеми.
Експерти стверджують, що два нових реактори, які планується ввести в експлуатацію у Хмельницькій області, мають серйозні, добре відомі проблеми в частині безпеки і не відповідають сучасним стандартам, які було широко впроваджено з урахуванням висновків, зроблених після Фукусімської катастрофи в Японії вісім років тому.
Атомна електростанція неподалік Хмельницького – міста з населенням 265 000 осіб і розташованого за 300 кілометрів на південний захід від Києва – хоче подвоїти кількість своїх реакторів за рахунок добудови двох атомних реакторів, встановлених на об'єктах, які, як стверджують критики, були кинуті напризволяще протягом 29 років від моменту впровадження радянською владою мораторію на будівництво нових АЕС після Чорнобильської катастрофи.
Експерти, що здійснюють аналіз українських оцінок, виконаних в рамках проекту розширення Хмельницької АЕС, який знаходиться на стадії планування, поки що прикро вражені. Вони не задоволені законопроектом про реалізацію проекту; обранням реакторів російського виробництва; неналежними оцінками впливу і безпеки; незрозумілими планами щодо утилізації ядерних відходів і відсутністю інформації про заходи щодо захисту від різноманітних загроз. Всюди запитання без відповідей.
Деякі експерти повідомляють, що наразі вони не впевнені, що проект добудови енергоблоків №№ 3 і 4 ХАЕС є обґрунтованим і безпечним.
Енергоблоки третього і четвертого реакторів ХАЕС вже роками залишаються покинутими просто неба.
Розширення Хмельницької АЕС
16 травня високопосадовець з австрійського міністерства, яке бере участь у переговорах щодо проекту добудови енергоблоків Хмельницької АЕС, зв'язався з «Kyiv Post» щоб висловити стурбованість щодо доцільності та безпеки проекту. Чиновник попросив не називати його імені через побоювання поставити під загрозу переговори з українськими колегами, але поділився з «Kyiv Post» офіційною доповіддю, яка містить матеріал, що викликає стурбованість.
Доповідь на 87 сторінках було підготовлено управлінням з охорони довкілля Австрії на замовлення Федерального міністерства сталого розвитку і туризму країни. Його провідними авторами є двоє австрійських вчених – Ода Беккер [Oda Becker], фізик, що спеціалізується на питаннях ядерної безпеки, і Габріель Марц [Gabriele Marz], експерт з ядерної політики.
Ключова претензія полягає в тому, що оцінки впливу на довкілля, проведені Енергоатомом, є непереконливими. Питання безпеки і надійності досліджені не повністю, утилізації відходів майже не приділено уваги, а плани щодо обмеження ризиків є абсолютно поверхневими та не містять жодних деталей.
«При цьому план Енергоатому просто «продовжити» будівництво об'єктів, на яких розміщуватимуться енергоблоки №№ 3 і 4 ХАЕС, немислимий, оскільки частково готові споруди залишалися занедбаними протягом майже трьох десятиліть і вже не придатні для проведення будівельних робіт», – зазначають автори доповіді.
«Я був здивований відновленням проекту (№№ 3 і 4 ХАЕС)… майданчик зруйнований… нічого не було зроблено для захисту конструкцій і збереження їх стану», – сказав чиновник.
Експерти також висловили занепокоєння щодо непрозорого вибору постачальника двох нових реакторів.
«Енергоатом» обрав один з реакторів російської розробки, що постачається чеською компанією «Škoda JS» (проте її кінцевими власниками є росіяни). Реактор є дешевим і вписується в розміри існуючих, частково занедбаних будівель, але, як стверджують експерти, має низку відомих недоліків в частині безпеки.
«Вони хотіли дешевший реактор, але цей реактор не можна вважати прийнятним, оскільки він не обладнаний засобами забезпечення безпеки, які стали необхідними з огляду на висновки, зроблені після аварії на Фукусімській АЕС» – заявив посадовець.
«Kyiv Post» неодноразово намагалася поговорити з Енергоатомом про його плани щодо Хмельницької АЕС, але підприємство не виявило бажання співпрацювати. Зрештою, «Енергоатом» не надав інформації або відповідей на запитання у вказаний строк.
Президент Енергоатома Юрій Недашковський оглядає Хмельницьку атомну електростанцію у супроводі персоналу 20 листопада 2017 року. Державна компанія не відповіла на запитання «Kyiv Post».
Російські зв'язки
Було встановлено, що 24 січня компанію «Škoda JS» було обрано у якості підрядника для реалізації проекту з розширення Хмельницької АЕС на суму 2,5 млрд дол. США без проведення відкритого і конкурентного тендеру, не зважаючи на наявність інших претендентів – компаній з Південної Кореї, США і Франції.
Керівництво Хмельницької АЕС обґрунтовує вибір «Škoda JS» переважно низькою вартістю її пропозиції. Деякі експерти зазначають, що вартість добудови енергоблоків №№ 3 і 4 ХАЕС у розмірі 2,5 млрд дол. США є недооціненою, та попереджають про заниження затрат.
«Škoda JS» є чеським дочірнім підприємством голландської компанії «OMZ BV», яка, здається, слугує прикриттям для російської компанії «Об'єднаний машинобудівний завод», що, в свою чергу, належить російському державному «Газпромбанку». Ця обставина викликає стурбованість експертів у сфері безпеки.
«Я маю серйозне занепокоєння щодо рішення про укладення контракту на будівництво атомної електростанції … з компанією, бенефіціарним власником якої є «Газпромбанк», – сказав Майкл Карпентер [Michael Carpenter], експерт з питань України та Росії і керівник Центру дипломатії та глобальної взаємодії Пенн Байден.
«Це – потужний тривожний сигнал і серйозна небезпека для України, що створює можливості для «гібридного» впливу з боку Росії. В результаті укладення цього контракту Росія отримає серйозний важіль впливу на Україну, оскільки Газпромбанк контролюється Кремлем».
Карпентер додав, що уряд і антикорупційні органи України повинні уважно перевірити «неконкурентну і поспіхом укладену» угоду.
Сприяння з боку Президента Порошенка
Фото Reuters
Своїм наказом від 4 квітня цього року Петро Порошенко, на той час Президент України, доручив Кабінету Міністрів «негайно внести» до Верховної Ради законопроект про розміщення, проектування і будівництво енергоблоків №№ 3 і 4 Хмельницької АЕС. Своїм наказом Порошенко прискорив реалізацію проекта. Сьогодні законопроект вивчають комітети українського парламенту.
Перехід до стадії реалізації проекту перед проведенням належних консультацій, не кажучи вже про їх завершення, буде суперечити міжнародним конвенціям.
«Транскордонні консультації, принаймні з Австрією, ще не завершено. Відповідно, схвалення законопроекту про розміщення і будівництво до завершення консультацій становитиме порушення Україною норм міжнародного права, а саме Конвенції Еспо», – заявила Ірина Головко, Керівниця енергетичного відділу Центру екологічних ініціатив у Києві. «Це шанс для наших міністрів ухвалити, кінець-кінцем, правильне рішення і зупинити цей сумнівний проект».
Головко коротко охарактеризувала проблему у такий спосіб: «Незавершені транскордонні консультації з країнами Європейського Союзу, проросійський постачальник реакторів, невідомі засоби забезпечення безпеки реакторів і високі ризики подвоєння або потроєння вартості проекту – все це чітко дає зрозуміти, що законопроект не повинен бути схвалений», – додала вона.
Головко зазначила, що не тільки Австрія та інші країни не отримують необхідної інформації – Енергоатом приховує відповідні відомості також від українців.
«Ця інформація не є доступною в Україні ані для громадськості, ані для осіб, відповідальних за прийняття рішень».
Переговори щодо Хмельницької АЕС порушують серйозні питання, але надають мало відповідей.
Залишені просто неба і занедбані енергоблоки Хмельницької АЕС, де планується додати ще два реактори, незважаючи на ризики у сфері безпеки. (ХАЕС)
Дві доповіді про заплановане розширення Хмельницької атомної електростанції за авторством експертів управління з охорони довкілля Австрії порушують серйозні проблеми, але містять мало відповідей на важливі запитання.
У першій доповіді, яку було надано «Kyiv Post» у травні, порушено принаймні 89 окремих запитань до планувальників проекту з української сторони, які, як стверджують автори цієї доповіді, є критично важливими з точки зору безпеки, надійності і доцільності проекту.
У другій доповіді, яку було надано для ознайомлення 16 липня, наведено аналіз консультацій з Україною в рамках громадських слухань у Відні 13 червня. Розчаровані переговорами, австрійські експерти тепер закликають до проведення додаткових переговорів на вищому рівні за відповідними двосторонніми угодами.
Україна вжила заходів з метою надання більш вичерпної інформації щодо запроектованих енергоблоків №№ 3 і 4 Хмельницької АЕС (ХАЕС 3 і 4) і відповідей на запитання, порушених у Відні, але багато важливих питань залишаються без відповіді.
«Багато запитань залишаються без відповіді, оскільки Енергоатом (українська національна атомна енергогенеруюча компанія) немає відповіді на них», – повідомила Ірина Головко, Керівниця енергетичного відділу Центру екологічних ініціатив у Києві.
Переклад матеріалу наданий ГО "Екодія"
