Україна відзначає 200-літній ювілей батька вітчизняного роману
Сьогодні Україна відзначає річницю із дня народження знакової в українській літературі постаті, а саме – Пантелеймона Куліша.
Куліш Пантелеймон Олександрович народився у родині дрібного дворянина, чий родовід простягався аж до козацької старшини. Хлопчик ріс серед різних казок, переказів, легенд, особливо його надихнули народні пісні, які наспівувала йому мати.
Першим його літературним твором була оповідка "Циган", натомість початкова освіта вдавалася йому на початках важко.
Зрештою, у 30-их рр. ХІХ ст. Куліш став студентом при Київському університеті, де його помітив М. Максимович – перший ректор при університеті та одна із найбільш впізнаваних людей серед київської інтелігенції. Він заохотив юнака до літературної діяльності. Однак, успішно завершити університет не вдалося через документальну плутанину.
П. Куліш у молоді роки. Автопортрет
За допомогою М. Юзифовича, Кулішу вдалося отримати все ж посаду викладача при Луцькому дворянському училищі. Тоді він пише російською мовою історичний роман "Михайло Чарнышенко…", віршовану історичну хроніку "Україна" й оповідання-ідилію "Орися". Однак, скоро він перебирається до Києва, а згодом – до Петербургу, де пише перші розділи легендарної "Чорної Ради". У цей час він зближується із українською інтелігенцією, зокрема знайомиться із Т. Шевченком та М. Костомаровим. Шевченко, зокрема, виступив боярином на весіллі Куліша та Білозерської у 1847 році.
Достеменно невідомо, яка була причетність Пантелеймона Куліша до Кирило-Мефодіївського братства. Однак, під час подорожі Європою, у Варшаві його було арештовано. Після каяття, Куліша було ув'язнено на 3 місяці, а згодом – заслано у Тулу.
Портрет П. Куліша створений Т. Шевченком
Згодом, знову ж за допомогою друзів, він домагається відміни суворого режиму й оселяється в Петербурзі. Весь той час продовжує натхненно творити, але заборона друкувати ще діяла. У 1856 — 1857 рр. з'являється нарешті його двотомне видання "Записки о Южной Руси", збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення. Особливо успішним і плідним у творчому плані був для письменника 1857 рік. З'явився друком роман "Чорна рада", український буквар і читанка — "Граматка", "Народні оповідання" Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня. Із 1861 року він працював при виданні "Основа".
Після арешту та заслання Куліш став більш обережний. Його сучасники неоднозначно ставилися до Пантелеймона, особливо після публікації "Истории воссоединения Руси", яка викликала шторм із критики серед української інтелігенції.
Куліш не був прихильником народництва, яке тоді усе більше набувало популярності. У своїх творах він часто засуджував простолюд, який своїми діями, буцімто, збивав задуми елітарних верств населення від своїх ідей. Особливо яскраво ця думка простежується у його "Чорній раді".
Зрештою, Пантелеймон Куліш залишив для нас величезний літературний та перекладацький спадок. Він став одним із творців національного відродження, творення вітчизняної інтелігенції.
Сьогодні Гугл створив свій черговий дудл, який присвячений саме Пантелеймону Кулішу. На ньому зображений козак на коні посеред чистого поля. І такий образ цілком доречний, адже саме козаки та козацтво було найбільш популярною темою у творах Куліша.
