Як Росія використовувала цивільне населення "живими щитами" під час окупації Криму: дослідження
21 лютого 2019 року до Міжнародного кримінального суду було передано нове повідомлення стосовно захоплення об'єктів військовими РФ за допомогою присутності цивільного населення у лютому-березні 2014 року. Повідомлення було підготовлено двома громадськими організаціями – Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) та Регіональним центром прав людини (РЦПЛ) спільно з прокуратурою АР Крим.
У ході дослідження встановили, що сили РФ не тільки умисно та свідомо переміщували цивільне населення до об'єктів Збройних Сил України, а й знаходились за спинами людей в момент блокування та захоплення цих об'єктів. За таких умовах українські військові не могли застосувати зброю для захисту від нападу.
Такий "живий щит" складали 4 категорії цивільних осіб, серед яких були кримчани з проросійськими та проукраїнськими поглядами, цивільні особи, яких перемістили з території РФ для участі в окупації півострову, представники казачества та так званої "Кримської самооборони". "Також серед цивільного населення були і особи, які не входили до зазначених категорій. Як приклад, на даний момент ми можемо говорити про участь сербських четників у захопленнях", – повідомив юрист УГСПЛ, Максим Тимочко. "Ми встановили, що всього таким чином було захоплено не менше 10 військових об'єктів Збройних сил України із залученням не менше 1000 цивільних осіб", – додав він.
Показовим є захоплення воєнно-морської бази у селищі Новоозерному, під час якого було задіяно не менше 300 осіб, серед яких були як чоловіки та жінки, так і підлітки та люди похилого віку.
"Відповідно до ст 8 Римського статуту МКС такі дії можна кваліфікувати як окремий різновид воєнних злочинів", – зазначив заступник прокурора АР Крим Ігор Поночовний. Заборона використання "живих щитів" також наявна і у статті 28 ІV Женевської конвенції, статті 51 додаткового протоколу до женевських конвенцій та нормі 97 Звичаєвого Міжнародного гуманітарного права. "До того ж, умисне використання цивільного населення для прикриття воєнних операцій протирічить принципу проведення відмінностей і порушує зобов'язання вживати всіх можливих заходів обережності для відокремлення цивільних осіб від військових об'єктів", – наголошує заступник. Наразі прокуратура АР Крим проводить досудове розслідування відповідно до злочину, передбаченому ч. 1 ст. 438 Кримінального Кодексу України.
Використання цивільного населення як "живого щита" не є унікальною тактикою. "Проте варто зазначити, що використання населення під час окупації у лютому -березні 2014 відрізняється від загальноприйнятого трактування злочину у практиці міжнародних судів та трибуналів", – наголошує юрист РЦПЛ, Віталій Набухотний.
Серед населення, яке формувало "живий щит" були і люди з проросійськими поглядами, участь яких заохочувалась, були й ті, хто збирався перед воєнними об'єктами внаслідок погроз чи шантажу. "У такій ситуації держава-окупант була зобов'язана не допустити присутності цивільних осіб в потенційно небезпечних для ведення бойових дій місцях. Більше того, окупант повинен був утриматись від використання присутності населення для охорони власних збройних сил",– підсумовує Віталій.
