Что на самом деле думают мужчины о своих женщинах

Богдан Петришин

Український центр соціальних реформ разом із Фондом ООН у галузі народонаселення презентували перше в Україні комплексне дослідження «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок».

Під час роботи, зокрема, дослідили:

• особливості подружніх стосунків, розподілу повноважень та обов'язків між жінками і чоловіками у домогосподарствах;
• ставлення чоловіків до батьківства та стосунків із власними дітьми;
• оцінку ставлення чоловіків до ґендерних норм і стереотипів, що поширені в суспільстві, а також рівень їхньої обізнаності щодо чинного законодавства з питань ґендерної рівності;
• ставлення чоловіків до ґендерно зумовленого насильства, у тому числі бачення причин, наслідків та шляхів попередження насильства щодо жінок тощо.

Натисніть на інфографіку, аби збільшити

Майже 70% респондентів вважають, що найважливіша роль жінки – це піклуватися про власний дім та готувати для родини. Значна частина чоловіків продовжують пов'язувати соціальне призначення жінок з функціями домогосподарок, які мають народжувати дітей, виховувати та піклуватися про них. Так, 63% респондентів зазначили, що догляд за немовлятами, а саме – зміна підгузків, купання та годування, – належить виключно до жіночих обов'язків, а третина з них наголошують, що чоловіки взагалі не знають, як піклуватися про немовлят.

Результати опитування чоловіків цілком підтверджують існування ґендерного розподілу сфер впливу в домогосподарстві. До суто жіночих сімейних обов'язків більшість респондентів відносили: прання та сушіння білизни, приготування їжі та миття посуду, а також прибирання будинку. Обов'язки, пов'язані з закупівлею продуктів повсякденного вжитку та піклуванням про членів сім'ї, які потребують постійного догляду (літні, хворі, особи з інвалідністю), майже в половині випадків ділилися порівну. Єдиною категорією домашніх справ, яку визнали суто чоловічою майже 90% респондентів, виявилися дрібні ремонтні роботи по домогосподарству. У середньому чоловіки витрачали на роботу по домогосподарству близько 15 годин на тиждень. Разом із тим, за словами респондентів, їхні партнерки витрачають на виконання цих обов'язків майже вдвічі більше часу (29 годин на тиждень).

Щоденне піклування про дитину, перебування вдома з хворою дитиною, а також заміна підгузків або перевдягання дитини здійснюється у сім'ях респондентів зазвичай або завжди матір'ю. Переважно порівну між членами подружжя розподілялися такі заняття, як ігри та розваги з дитиною (65%), виховання дитини у формі вербальної дисципліни (76%), а також розмови з дитиною на особисті теми (60%). Чотири з десяти чоловіків повідомили, що на рівні з дружинами допомагають дітям із виконанням домашнього завдання, долучаються до фізичного покарання дітей у випадку потреби та супроводжують дитину до школи, садочка або гуртків, які вона відвідує.

Чоловіки проводять з власною дитиною/дітьми в середньому 22 години на тиждень, витрачаючи цей час на щоденні справи, спілкування, прогулянки, спільні розваги. Натомість середні часові витрати їхніх дружин/партнерок виявилися суттєво довшими – відповідно 49 години на тиждень.

Майже половина (47%) опитаних чоловіків, які мали дітей, під час народження дитини (у разі якщо дітей декілька – наймолодшої дитини) були присутні у медичному закладі, 13% з них – наважилися на перебування в одному приміщенні з матір'ю дитини.

Дві третини респондентів дослідження були переконані, що саме чоловіки мають казати остаточне слово щодо ухвалення рішень, від яких залежить життя домогосподарства; третина з них вважають, що чоловік нічого не вартий, якщо заробляє менше, ніж його дружина.

Хоча переважна більшість чоловіків продемонстрували неупереджене ставлення до розширення прав жінок, кожен десятий із них досі погоджується зі стереотипними твердженнями, що надання жінкам прав призводить до обмеження прав чоловіків, а жінки, які виходять на ринок праці, відбирають робочі місця в чоловіків. У переважній більшості ці респонденти були представлені чоловіками старшого віку.

Кожен сьомий респондент повідомив, що в дитинстві стикався з недбальством батьків, які перебували під надмірним впливом алкоголю або психотропних речовин та не могли піклуватися про нього належним чином. Кожен сьомий чоловік був свідком фізичного насильства відносно матері з боку батька, 7% із них зазначили, що їм часто доводилося це бачити. Вочевидь, такий досвід здійснює вкрай негативний вплив на дитячу психіку та може призводити до сприйняття домашнього насильства як норми подружніх стосунків. Разом з тим, можлива й протилежна реакція – категоричне несприйняття виявів насильства у власних стосунках після тривалого спостереження за наслідками такої поведінки у батьківській родині.

Половина опитаних чоловіків ставить під сумнів зґвалтування, якщо жінка перебувала під впливом алкоголю або наркотиків, 43% чоловіків – у випадках, якщо постраждала мала погану репутацію, третина з них – якщо жінка не чинила фізичного спротиву.

При цьому кожен десятий респондент дослідження підтримав думку, що жінка повинна терпіти прояви насильства з боку чоловіка, щоб зберегти власну сім'ю.

Абсолютна більшість опитаних чоловіків (81%) жодного разу не відвідували психологів. Лише 8% із них зазначили, що зверталися до психолога один раз, кожен десятий звертався декілька разів, менше 1% опитаних визнали, що звертаються до психологів часто.

Детальніше ознайомитися з результатами дослідженнями можна за посиланням.

Довідково. 

Дослідження здійснено фахівцями ГО «Український центр соціальних реформ» за ініціативи, а також фінансової, технічної та організаційної підтримки Представництва Фонду ООН в галузі народонаселення (UNFPA) в Україні. Фінансову підтримку дослідження також забезпечив Уряд Великої Британії. Під час дослідження опитали 1 520 випадково обраних чоловіків у віці 18-59 років у всіх регіонах України, окрім АР Крим. Стандартні відхилення результатів становлять 1,55–2,58%.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.