Европарламент поддержал Ukraine Facility: какие меры могут быть профинансированы в социальной сфере?

Фото ERA

Марианна Онуфрик

эксперт проекта Euroscope

17 жовтня 2023 року Європарламент схвалив програму Ukraine Facility (далі – Програма), згідно якої Україна може отримати від ЄС протягом найближчих 4-х років до 50-и мільярдів євро. Це проміжне рішення і ще буде кілька процедурних етапів, зокрема ця Програма має бути підкріплена Планом, підготовленим Урядом України після консультацій з представниками організацій громадянського суспільства, затвердженим Верховною Радою та схваленим ЄС. 

Перш за все, варто нагадати, що фонд Ukraine Facility покликаний забезпечити короткострокове та середньострокове фінансування потреб України на відновлення та реконструкцію впродовж 2024-2027 років, але всі заходи мають сприяти поступовому узгодженню з правилами, стандартами, політикою та практикою Європейського Союзу («acquis») з огляду на майбутнє членство в ЄС та сприяти соціальній, економічній та екологічній стійкості та прогресивній інтеграції до Європейського Союзу.

На жаль, перелік громадських організацій, які залучалися до розробки не відомий, як і, власне, не оприлюднений до цього часу сам проєкт Плану. Про це йшлося в попередній статті, але тепер завдяки прозорості процесів і рішень інституцій ЄС маємо затвердженою Європарламентом наступну вимогу:  

«При підготовці та реалізації Україною Плану слід особливо враховувати ситуацію в регіонах і муніципалітетах України, беручи до уваги їхні особливі потреби у відновленні та реконструкції, реформуванні, модернізації та децентралізації, і здійснювати це шляхом змістовних та недискримінаційних консультацій з регіональними, місцевими, міськими та іншими органами державної влади та організаціями громадянського суспільства і експертами, відповідно до принципу багаторівневого управління та враховуючи підхід «знизу вверх»… У розділі Плану має бути описано, як з відповідними зацікавленими сторонами були проведені консультації без упередженості та в достатній час, де їхні внески були відображені в Плані, а де вони були проігноровані, а додаток має детально описувати їхні пропозиції».

Незважаючи на те, що схвалений документ, який розглядається в цій статті є доволі рамковим, проте вимога щодо прозорих і неформальних консультацій з громадянським суспільством, зокрема, є дуже категоричною і однозначною. Сподіваємося, що не зважаючи на креативність авторів Плану, цієї вимоги їм обійти не вдасться. Як, власне, й усіх решта положень цього рішення.

Варто почати з того, що Європарламент визнає, що Україна потребуватиме всебічної підтримки, щоб «відбудувати краще, ніж було» відновлюючи заради людей, покращуючи інклюзивність та згуртованість, зменшуючи нерівність і створюючи основи для вільної та процвітаючої країни з сильною ринковою економікою. Разом з тим, гуманітарна допомога, підтримка держав-членів українським біженцям, які тікають від війни, повинні надаватися гуманно, адекватно, послідовно та своєчасно поза межами цієї програми та конструктивно координуватися з іншими донорами. 

Важливою нормою є те, що реалізація цієї Програми має ґрунтуватися на принципах рівності, інклюзивності та недискримінації, як це визначено в Стратегії ЄС з прав осіб з інвалідністю «Союз Рівності». 

Основні напрями у сфері соціальної політики, що окреслені в Програмі, такі:  

• забезпечення значимої участі жінок у процесах прийняття рішень, заохочування та просування гендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок та дівчат; 
• відповідність потребам охорони здоров'я в Україні та підтримка відновлення надзвичайно травмованого українського суспільства шляхом проактивної та цілеспрямованої допомоги у сфері психічного здоров'я та постраждалих є необхідними для здорового післявоєнного суспільства, приділяючи особливу увагу дітям;
• відповідність Конвенції ООН про права людей з інвалідністю; 
• підтримка та просування реформи системи догляду за дітьми (деінституціалізація);
• відповідно до Європейської Базису Соціальних Прав підтримка солідарності, інтеграції та соціальної справедливості з метою створення та підтримки якісної зайнятості та стійкого та інклюзивного зростання, забезпечення рівності та доступу до можливостей та соціального захисту, захисту вразливих верств населення, зокрема жінок, молоді, дітей-сиріт, осіб з інвалідністю та ветеранів війни, та підвищення рівня життя; 
• сприяння боротьбі з бідністю та бездомністю; 
• вирішення проблеми безробіття та сприяння створенню якісних робочих місць, залученню та інтеграції незахищених груп; 
• зміцнення соціального діалогу, інфраструктури та послуг;
• створення умов для повернення додому та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб України та осіб під тимчасовим захистом у соціально-економічне життя країни; 
• створення умов для реінтеграції дітей та молоді, в тому числі через освітні програми, які підтримує ЄС, з тим, щоб за потреби заповнити прогалину в освіті, що виникла внаслідок воєнних обставин; 
• задоволення потреб молодих ветеранів війни шляхом надання можливостей для соціальної інтеграції та подолання травм, спричинених війною.

Якщо порівняти цей перелік заходів, який затвердив Європарламент для фінансування у межах Програми, з пропозиціями Мінсоцполітики до Плану, то, можна знайти кілька точних співпадінь, зокрема: проведення деінституціалізації та розвиток соціальних послуг. На жаль, бачення нашого органу державної влади щодо того, яким саме чином має відбуватися реформа системи догляду за дітьми, не співпадає з нормами ЄС по суті питання. Так, вважати, що будівництвом 702-х домівок для дитячих будинків сімейного типу, можна вирішити питання порушення права дитини на сімʼю – це велика омана.

Знову ж таки, для того, щоб не допускати таких ціннісних помилок у співпраці з партнерами, що надають нам безпрецедентну допомогу як для перемоги, так і для відновлення, варто виконати ще одне їхнє прохання – залучати громадські організації та експертів, які компетентні і досвідчені в питаннях, що включаються до Програми. 

Публікацію здійснено в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства